Російські клони української турбіни

1424
ГТД М70ФРУ
ГТД М70ФРУ

В РФ завищують досягнення у створені дизель-газотурбінних агрегатів для фрегату проекту 22350

На суднобудівному заводі "Северная верфь" у Санкт-Петербурзі 22 травня 2020 року був спущений на воду третій фрегат проекту 22350 "Адмірал Головко", корпус якого простояв на стапелі 8 років замість 2-х через припинення, у зв'язку з агресією РФ проти України на початку 2014 року, поставки українським ДП НВКГ "Зоря-Машпроект" дизель-газотурбінних агрегатів (ДГТА) М55Р. При цьому на телеканалі Міноборони Росії "Звезда", який саме оприлюднив відео про спуск корабля, було наголошено, що це перший фрегат даного проекту, який отримав "повністю російську силову установку, яку розробили вітчизняні фахівці".

Але насправді не все так прозаїчно. Окрім того, що є сумнів, що корабель спущений на воду взагалі із силовою установкою, є і інший момент. Силова установка, яка створюються в РФ для цього проекту, фактично, є копією того, що вироблялося в України, а не чимось над передовим, що створено в Росії. Справа в тому, що до ДГТА М55Р, входять кілька компонентів, частина з яких виготовлялася в РФ, зокрема:

Читайте також: Україна буде модернізувати ПТ-76 для Індонезії: унікальні фото та подробиці

- форсажна газова турбіна М90ФР виробництва ДП НВКГ "Зоря" - "Машпроект", Україна;

- маршовий дизельний двигун 10Д49 (ВАТ "Коломенський завод", РФ);




- редуктор РО55Р (ДП НВКГ "Зоря" - "Машпроект", Україна);

- система автоматичного управління (ВАТ "Концерн "НВО "Аврора", РФ).

ДП НВКГ "Зоря" - "Машпроект", зі складу ДК "Укроборонпром" співпрацювало з російською стороною в рамках спеціально створеного ще у 1993 році російсько-українського СП - ЗАТ "Турборус" (м.Рибінск). Його співзасновниками з російської сторони є ВАТ НВО "Сатурн" (м.Рибінск), ФГУП НВО "Аврора" (Санкт-Петербург) і 000 "Турбокон" (Москва), а з української - ДП НВКГ "Зоря - Машпроект". СП створювалося для об'єднання зусиль російських і українських підприємств з розробки, постачання, ремонту та сервісного обслуговування морських ВМД і ГТА на їх основі для ВМФ РФ.

Газотурбінний двигун М90ФР комбінованої дизель-газотурбінної силової установки М55Р фрегату проекту 22350

У 2013 році ДП "Зоря" - "Машпроект" (Україна) здійснило остаточну збірку і комплексні випробування першої силової установки (агрегату) М55Р для головного фрегата "Адмирал Касатонов" проекту 22350 в умовах, наближених до експлуатаційних.

Два комплекти таких агрегатів, призначених для оснащення двох перших кораблів пр.22350 ("Адмирал Горшков" і "Адмирал Касатонов"), в 2013 році були відправлені з Миколаєва до Росії. Комплект для третього корабля - "Адмирал Головко", також виготовили, але його відправку скасували у зв'язку з початком російської агресії війни і припиненням ВТС.

У зв'язку з відсутністю ДГТА, до вирішення питання з налагодженням в РФ власного виробництва аналогічних газотурбінних установок, будівництво 2-х серійних кораблів пр. 22350 ("Адмирал Головко" і "Адмирал Исаков") заморозили і корпуси залишалися на стапелях.

На заміну газових турбін і редукторів українського виробництва, починаючи з третього корабля серії ("Адмірал Головко") проекту 22350 було передбачено застосування російських аналогів. В результаті виготовлення форсажної газової турбіни під назвою М90ФР (російський) було покладено на НВО "Сатурн" (м.Рибінск), а редукторів РО55 – на завод "Звезда".

Однак, варто зазначити, що варіант М-90ФР був спільно розроблений НВО "Сатурн" ще в 2008 році спільно з НВП "Зоря - Машпроект". Фактично російська сторона володіла як мінімум, повним комплектом технічної документації на українську газову турбіну, яка серійно вироблялася в Миколаєві.

Фрегат проекту 22350

До того ж, ще того часу на "Сатурні" була підготовлена відповідна база для виробництва, обслуговування і забезпечення експлуатації корабельних газотурбінних двигунів (ВМД). І навіть при таких, можна сказати, "тепличних" умовах в Рибінську ще кілька років витратили на організацію банального копіювання українського ВМД, що і видається за велике досягнення.

Ба більше, повідомлення російських ЗМІ про нібито більш високі, порівняно з українськими прототипами, характеристики, перш за все, ККД, аналогів ВМД російського виробництва, в т.ч. М90ФР, викликають певний подив і сприймаються, як пропаганда в дусі завищених очікувань. Хоча мова йде, скоріш за все, про банальне копіювання оригіналу. Оригінальну турбіну М90 створили на СПБ "Машпроект" в Миколаєві ще в 1985 році, її міжвідомчі випробування на повні параметри завершилися в 1989 році, тобто більше 30 років тому. А затребуваність ГТД навіть сьогодні - свідоцтво світового рівня розробки і закладених у М90 конструкторських рішень.

Водночас, російські аналоги-копії М90ФР поки не можна назвати повноцінно серійними в силу їх занадто малого числа виготовлених зразків, а також відсутності відповідних випробувань в корабельних умовах. Тому говорити про їх надійність, а вже тим більше, високий ККД поки зарано. Цьому має передувати випробування в реальних корабельних умовах, як мінімум, десятків таких двигунів, чого поки немає і буде ще дуже не скоро. До того ж малосерійне, фактично, одиничне їх виробництов достатньо дорого буде обходиться бюджету РФ, а інші більш "рожеві" перспективи (налагодження повноцінного серійного виробництва) в поточних економічних умовах є достатньо примарними.

Читайте також: Росія озброюється новою САУ "Коалиция-СВ" та розробляє колісну версію: чим це загрожує