Будувати одразу біля лінії фронту роботизовані заводи із управлінням на штучному інтелекті, щоб скоротити "логістичне плече" виглядає дуже цікавою ідеєю, яка б в теорії могла би в принципі "перевернути" всю військово-промислову індустрію в цивілізованому світі.
Автори порталу Defence One теж так подумали й присвятили такій ідеї окрему публікацію. Однак там одразу звучить попередження про те, що хоча сама концеппція виглядає гарно, але її реалізація насправді проблематична, головним чином через проблеми з елементною базою в самих США.
Читайте також: Пентагон остерігається замовляти 3D-друк запчастин, хоча ВМС США таке дуже хочуть
Якщо конкретніше, то у згаданій публікації мова йде про те, що у січні 2025 року в науковому журналі International Journal of Extreme Manufacturing було викладено "революційне бачення адитивного виробництва на основі використання штучного інтелекту".
Суть викладеного виглядала так – зараз роботи на промисловому виробництві, зокрема виробництві зброї, можуть виконувати лише обмежений перелік операцій, при цьому вони не здатні "бачити" помилку, допущену в процесі виконання, особливо якщо задана програма дала збій.
Вихід із такої проблеми виглядає простим - спочатку "навчити" штучний інтелект управляти промисловими роботами, слідом самих роботів "навчити» людиноподібним рухам, і в підсумку запустити "наскрізне виробництво" необхідних виробів, наприклад невеликих безпілотників різних типів, актуальність яких показала війна РФ проти України.
Вказується, що таку концепцію та необхідний набір технологічних рішень уже відпрацювала міжнародна група дослідників із Каліфорнійського державного університету в Нортріджі, Національного університету Сінгапура, Лабораторії реактивного руху NASA та Університету Вісконсін-Медісон.
Але тут мало просто мати відпрацьовану концепцію, тут потрібно мати й необхідні ресурси для її реалізації. Перший тут компонент, на який слід звернути окрему увагу – компонентна база.
Хоча із 2022 року США уже виділили понад 52 мільярди доларів на розгортання внутрішнього виробництва напівпровідників, цього поки що все рівно недостатньо.
Наступний і найважливіший – це "людський фактор" в тому сенсі, що для того, щоб "навчити" штучний інтелект для управління цілими роботизованими заводами, потрібно для початку "викувати" нову генерацію інженерів, які зможуть забезпечити необхідний рівень прогресу. Ідея надрукувати на 3-D принтері усе необхідне для поля бою поблизу лінії фронту виглядає вкрай привабливою, але на даний момент навіть найбільш "просунуті" зчитувачі для 3-D друку не дають необхідної точності відтворення.
Тому виходить навіть певний парадокс - для створення повністю роботизованих заводів для виробництва озброєння може бути потрібно на порядки більше інженерів, аніж зараз треба для функціонування "класичних" оборонних заводів.
Читайте також: Чи праві у Rheinmetall, що Taurus нічого не змінить, обіцяючи значно збільшити об'єм виробництва снарядів в Україні
