xcounter
#

РФ має ИАБ-500 для навчань з тактичною ядерною зброєю, як це працює

1429
Російський Су-30СМ із імітатором атомної бомби ИАБ-500 (під фюзеляжем, ближче до хвоста), ілюстративне фото з відкритих джерел
Російський Су-30СМ із імітатором атомної бомби ИАБ-500 (під фюзеляжем, ближче до хвоста), ілюстративне фото з відкритих джерел

Для чого росіянам такі пристрої, та який ефект вони мають створювати

В січні 2024 року Росія заявила про роботи над новим зразком бомби-імітатора ядерного вибуху, який має замінити собою відповідні пристрої радянського зразка ИАБ-500 та ИУ-59. Згадати про це стало актуальним на тлі заявленої Кремлем підготовки до навчань по застосуванню тактичної ядерної зброї, програма та масштаб яких лишається поки що не до кінця зрозумілим. Але ж нюанс в тому, що саме на випадок подібних навчань імітатори ядерного вибуху і створюються.

Судячи з усього, подібного роду пристрої самі росіяни вважають "технологією давно втраченої цивілізації", якими не можна ділитись навіть із сателітами. Бо інакше і не пояснити той парадокс, що в міноборони Білорусі навіть не знають, як виглядають ядерні бомби для їх Су-25, хоча й оголосили навчання відповідних сил. Тому розповісти про російський імітатор ИАБ-500 стало більш ніж актуально.

Читайте також: Як у СРСР у 80-х проводили навчання із тактичним ядерним озброєнням та що вони показували
Атомна бомба РН-24, для імітації якої було створено ИАБ-500, ілюстративне фото з відкритих джерел

Для початку пояснимо, що із себе взагалі представляє пристрій для імітації ядерного вибуху в радянському/російському виконанні. По суті, це просто вибуховий пакет чи шашка із відповідним поєднанням хімічних речовин, які при підриві мають давати потужну вибухову хвилю, світлове та випромінювання та власне "гриб", як при атомному вибуху. Єдина різниця – при підриві імітатора не має бути радіоактивного випромінювання із відповідними наслідками, саме для чого СРСР і створював такі пристрої.

Якщо деталізовувати про ИАБ-500, створеної як імітатора атомної бомби для тактичної авіації РН-24, то цей пристрій по суті є баком у формі авіабомби, який споряджений паливною сумішшю в пропорції 75% дизелю та 25% бензину та балонами із червоним фосфором. При підриві ИАБ-500 має видавати вогненну сферу діаметром 90-120 метрів протягом 3,5 секунд; і має видавати "гриб" висотою до 1 кілометра, який має бути видно за 30 кілометрів навколо місця підриву.

ИАБ-500 виготовлявся ще в радянські часи, у 2020 році росіяни "засвітили" використання такого пристрою під час тренувань "ВКС РФ", скид відбувався із Су-30СМ. Скільки подібних імітаторів росіяни можуть мати зараз – питання відкрите.

Ефект при підриві ИАБ-500, стоп-кадр з відео російських пропагандистів у 2020 році

Не можемо тут не згадати і про "попередника" ИАБ-500 під індексом ИУ-59. Це по суті тротилова шашка висотою 1,1 метр та масою 117 кілограмів, яку треба було відстрілювати із спеціальної мортири. Щоб підготуватись до підриву, треба було до 25 хвилин. Під час самого підриву обслуга ИУ-59 мала бути не менш ніж за 200 метрів від епіцентру. Пристрій по-своєму цікавий, але його зображення вже давно стали архівними.

Тим не менш, усе вищеперераховане може ілюструвати, що якщо росіянам знадобиться влаштувати "фаєр-шоу" з імітацією ядерного вибуху, вони тут зможуть обійтись цілком простими технологічними компонентами.

ИУ-59, архівне зображення з відкритих джерел
Читайте також: США хочуть інтегрувати 2300-кг бомбу GBU-72/B на B-2, і це дуже показово