Російські профільні ресурси заявили, що "вчені" Військової академії матеріально-технічного забезпечення ім. Хрульова запатентували новий імітатор ядерного вибуху, який зможе імітувати майже всі ефекти як при підриви атомної бомби (окрім радіоактивного випромінювання). Технічні параметри цієї розробки не заявляються, але зазначається, що цей імітатор буде більш "безпечним для використання особовим складом", аніж його радянські попередники під індексами ИУ-59 та ИАБ-500.
Так як ці дані уже пішли в ЗМІ, то тут варто пояснити – так, у росіян справді можуть бути ще радянські імітатори ядерного вибуху, це дає Кремлю можливість погрожувати атомною зброєю без натискання "червоної кнопки", тому рашисти можуть вважати цей напрямок перспективним.
Читайте також: Бойових роботів замовляють вже десятками, і це також про версії з 30-мм гарматами, Milrem Robotics має нову угоду
Якщо говорити конкретніше, то імітатор ядерного вибуху при підриві має зображати усі фізичні ефекти, як при "справжньому" застосуванні атомної зброї – інтенсивне світлове випромінювання, сильна вибухова хвиля ну і звісно ж імітація так званого "атомного гриба".
Із відкритих джерел відомо, що Радянський Союз та нинішня Росія могли мати або ще мають як мінімум два типи імітаторів ядерного вибуху – ИАБ-500 та ИУ-59. Хоча обидва пристрої виготовлялись ще за радянських часів, російські пропагандисти в 2020 році демонстрували кадри скиду ИАБ-500 із Су-30СМ, тому почнемо саме з цього пристрою.
Відомо, що ИАБ-500 мала імітувати собою РН-24 – ядерну авіабомбу для тактичної авіації. Саму ИАБ-500 можна назвати величезним баком у формі авіабомби, наповненим сумішшю рідкого палива (75% дизпалива та 25% авіапалива) та балонами із червоним фосфором.
За паспортними характеристиками, ИАБ-500 при підриві має видавати вогненну сферу діаметром 90-120 метрів, яка світись протягом 3,5 секунд; і має видавати "гриб" висотою до 1 кілометра, який має бути видно до 30 кілометрів. Але щодо поточного статусу ИАБ-500 в розпорядженні армії РФ твердих даних: з однієї сторони, було відео навчального застосування у 2020 році, а з іншої сторони інших актуальних згадок чи фото цього імітатора нема.
По ИУ-59 у відкритому доступі зараз можна зустріти хіба що архівні зображення, як взагалі мав виглядати цей пристрій. Але варто звернути увагу на відомі характеристики та конструкцію цього імітатора.
По суті, це була величезна тротилова шашка висотою 1,1 метри та масою 117 кілограмів, що мала відстрілюватись із спеціальної мортири висотою 1,4 метри з електричним підривачем. Підготовка до підриву займала до 25 хвилин, для процесу був потрібен розрахунок на 4 особи, безпечна дистанція для підриву – від 200 метрів.
Виходячи з опису навіть лише двох вищезгаданих пристроїв, виходить, що росіянам насправді не потрібні складні технології чи дефіцитні речовини, щоб зробити імітатор ядерного вибуху. Цей фактор потрібно мати на увазі.
Читайте також: Є цікавий варіант, як Україна може отримати більше західних крилатих ракет
