Проєкт нового легкого протитанкового ракетного комплексу - один з напрямків співпраці між українським підприємством ДержККБ "Луч" та низкою польських компаній. Угоду щодо створення ПТРК Pirat для армії Польщі було укладено 23 липня 2014 року.
Як відомо, нині польська армія має на озброєнні один тип сучасних протитанкових керованих ракет. Це ракети Spike від ізраїльської компанії Rafael, вироблені компанією Mesko S. A. разом з Skarzysko Kamienna по ізраїльській ліцензії. Вони можуть вражати цілі на на відстані не більше 4 км, бронепробиття - близько 700 мм RHA.
Читайте також: "Пірат" та "Корсар". у чому відмінність ракетних родичів?
При цьому у Польщі оголошено про вітчизняну програму Pustelnik. Ця програма передбачає закупівлю нових легких протитанкових комплексів для польської армії. При чому у значній кількості: нових пускових ПТРК - до 500 та близько 5000 керованих ракет до них.
Проєкт легкого ПТРК Pirat реалізується польськими компаніями MESKO S.A., CRW Telesystem Mesko, Військовим технологічним університетом у співпраці з українським ДержККБ "Луч" з прицілом на перемогу у програмі Pustelnik. Хоча, звісно, у них є і конкуренти.
У рамках ініціативи Pirat українське ДержККБ "Луч" відповідає за проєкт ракети в цілому як носія, блок аеродинамічних рулів і автопілот (у співпраці з CRW Telesystem-Mesko).
У свою чергу, CRW Telesystem-Mesko відповідає за гіроскопічно стабілізовану головку наведення, автопілот (у співпраці з ДержККБ "Луч") і всю оптоелектроніку, а MESKO – за боєголовку, двигуни і решту (у т.ч. ПУ).
За своїми показниками ракета від ПТРК "Пірат" наближена до можливостей ПТРК "Корсар", який прийнятий на озброєння ЗС України та постачається на експорт.
Проте між "Піратом" та "Корсаром" є суттєва різниця у системі наведення ракети на ціль.
В українському ПТРК "Корсар" застосована схема управління ракетою за допомогою лазерного променя, який світить у хвіст ракети Р-3. При цьому оператор має тримати ціль у прицілі до самого моменту влучення ракети.
У польському "Піраті" ракета наводиться на ціль за допомогою лазерного підсвітлювача, промінь якого формує на цілі точку, в яку і має влучити ракета. При цьому такий підсвітлювач може бути встановлений як на самій пусковій, так і бути зовнішнім.
Попередні випробування ПТРК "Пірат" включали тестові стрільби ракет з їх наведенням у ціль з використанням лазерного підсвітлювача LPC-1.
LPC-1 з лазерною головкою з лазером, що накачується розрядною лампою, був сконструйований і виготовлений компанією CRW Telesystem-Mesko. Цей прилад, як стверджувалось, може слугувати не лише для наведення ПТКР малої дальності "Пірат", але й 120-мм керованих мін та 155-мм керованих артилерійських снарядів.
LPC-1 має масу близько 10 кг, приціл - 1,5 кг, кабелі - 0,5 кг, акумулятори - 2-4 кг. Тобто разом близько 17 кг.
Але, як стало відомо Defense Express, польські компанії завершують роботи над якісно іншими приладами для спостереження та наведення, які будуть застосовані у ПТРК "Пірат".
Це буде новий блок з двох модулів, який забезпечують оператору пошук цілі на полі бою вдень та вночі, а також підсітлювання цілі лазерним променем.
Прототип блоку прицілювання та наведення CLU-P був розроблений компаніями CRW Telesystem-Mesko та PCO за рекордний час - за півроку.
Вже випробувані прототипи цих модулів, проте тепер головна вимога до конструкторів - суттево зменшити їхні габаритні та вагові показники.
У склад CLU-P входять модулі для спостереження за полем бою вдень та вночі, а також лазерний дальномір-підсвітлювач LPD-A з напівпровідниковим лазером з діодною накачкою.
Модуль спостереження та прицілювання інтегрує телевізійну камеру з датчиком зображення з роздільною здатністю 2048 × 1536 пікселів та тепловізійну камеру з охолоджуваним детектором, що працює в діапазоні 3,7 ÷ 4,8 мкм з роздільною здатністю матриці 640 × 512 пікселів.
Діапазон ідентифікації стандартної цілі НАТО становить понад 2500 м з полем зору 3°5 '× 2°28' і виявленням до 12000 м.
Зображення з камер відображається в окулярі на OLED-екрані з роздільною здатністю 800 × 600 пікселів. Переглянути поле зору CLU-P можна через зовнішній окуляр, встановлений на шоломі.
У свою чергу, новий лазерний далекомір-підсвітлювач LPD-A використовує напівпровідниковий діодний лазер, що працює на довжині хвилі 1064 нм із частотою повторення <25 Гц, потужністю імпульсу > 80 мДж, розбіжністю променя <0,35 мрад і тривалістю імпульсу 15 ± 5 нс.
Програмована послідовність імпульсів сумісна з STANAG 3733 і забезпечує співпрацю з боєприпасами з лазерним наведенням інших країн НАТО. Далекомір працює на хвилі 1064 нм і вимірює відстань в діапазоні 0,2 ÷ 20 км (± 5 м).
Новий лазерний далекомір-підсвітлювач LPD-A зараз важить менше 4,5 кг.
Плануєтья, що лазерний модуль може застосовуватись як окремо, так і бути інтегрованим у склад модулю CLU-P на пускову установку, з якої застосовується кероване озброєння.
Випробування ПТРК "Пірат" з новими блоком спостереження та наведення CLU-P заплановані на початок наступного року.
Про особливості тактики застосування ПТРК "Пірат" з новим блоком CLU-P на полі бою - в одному з найближчих наших матеріалів.
Довідково:
Максимальна дальність стрільби в піхотному варіанті ПТРК "Пірат" складає 2500 м. Ракета обладнана бойовими частинами з трьома типами вагою 2,5 кг – кумулятивною, термобаричною і осколково-фугасною. Сама ракета має масу 10 кг і калібр 107 мм, запускається з транспортно-пускового контейнера (ТПК) довжиною 1180 мм. Маса спорядженого ТПК з ракетою – 15 кг.
Читайте також: "Пірат" атакує згори: нові випробування і питання до нової зброї (відео)
