Збройні сили Пакистану проводять серію навчань під умовним позначенням "Індус", під час яких зокрема відбувся успішний навчальний пуск керованої ракети сімейства Fatah на 120 кілометрів. Конкретних деталей по цьому епізоду пакистанська армія не розкривати не стала.
Портал Janes в своїй публікації вказує, що збройні сили Пакистану в складі сімейства Fatah мають два типи ракет - Fatah-1 з дальністю пуску до 140 кілометрів та Fatah-2 з дальністю пуску до 400 кілометрів. Якщо далі узагальнювати усі наявні дані по цим зразкам ракетного озброєння, то картина виглядатиме так.
Читайте також: США тепер бояться балістичних ракет великої дальності Пакистану, які начебто зможуть долетіти навіть до Америки
Вперше про наявність в Пакистану керованих ракет Fatah-1 стало відомо в 2021, про наявність Fatah-2 – у 2023 році, про надходження на озброєння обох зразків – уже на початку 2024 року. Однак при цьому той же The Military Balance 2024 нічого не вказує про наявність в розпорядженні пакистанської армії такого виду ракетного озброєння.
По самим балістичним ракетам Fatah у відкритому доступі є наступні дані. Наприклад, Fatah-1 з дальністю 140 кілометрів – стартова маса 250 кілограмів, довжина корпусу – 8 метрів, для наведення на ціль використовується поєднання GPS та INS, заявлене кругове відхилення від цілі – 50 метрів. В свою чергу, Fatah-2 на дальність 400 кілометрів – стартова маса 365 кілограмів, довжина корпусу – 7,5 метрів, для наведення на ціль використовується поєднання GPS та GNSS, заявлене кругове відхилення від цілі – 50 метрів.
Як тільки вперше стало публічно відомо про появу в Пакистану балістичних ракет сімейства Fatah, то від різного роду оглядачів одразу пішли припущення, що це ракетне озброєння може бути використане проти наявних у Індії С-400. Але далі виникає питання про те, звідки Пакистан взагалі взяв необхідні технології під Fatah.
На перших порах звучали припущення про те, що пакистанські "Фатах" - це реактивні снаряди для застосування із китайських 300-мм РСЗВ типу A-100, які були отримані ще на початку 2000-хх років. Але по мірі розвитку проекту Пакистан виклав у відкритий доступ зображення, за якими Fatah виглядає скоріше як локалізація китайської ракетної системи A200, котра наприклад в Білорусі має позначення "Полонез".
Однак виникають нестиковки за масогабаритними показниками: відомо, що основним типом ракет до того ж "Полонеза" є M200, де стартова маса складає аж 750 кілометрів, що вдвічі більше аніж в пакистанських ракет сімейства Fatah.
Тобто тут відкритим є питання про те, яку частину необхідних технологій для цього "вбивці індійських С-400" міг дати Китай, а яку частину - створив сам Пакистан.
Читайте також: Скільки танків і ББМ, артилерії та ракет має армія Пакистану, про яку пишуть нечасто
