Російські пропагандистські "ЗМІ" розповідають про плани будувати атомні підводні човни із довжиною корпусу аж 360 метрів для перевезення зрідженого газу водами "Північного морського шляху". При цьому рух під водою має скоротити середній час проходження маршруту від 20 до 12 діб.
Однак варто зауважити, що на даний момент найбільший атомний підводний човен РФ має довжину корпусу лише в 184 метри. З чого уже можна робити висновок про те, що "аналоговнєтность" у росіян переходить тепер і в сегмент проектів "подвійного призначення".
Читайте також: Про що каже пуск реактора на крейсері "Адмирал Нахимов", куди рашисти вгатили $5 млрд і хочуть ставити аж 80 ракет
Якщо деталізувати, то на даний момент найбільшою в РФ є субмарина спеціального проекту 09852 "Белгород", довжина корпусу якої складає ті самі 184 метри і котра була побудована зокрема як засіб доставки ядерних торпед "Посейдон", проект яких однак досі нереалізований "в металі", і самі рашистські пропагандисти про це воліють не згадувати.
До початку 2023 року "найбільшою у світі субмариною" у росіян вважався також ТК-208 "Дмитрий Донской" радянського проекту 941 з довжиною корпусу 174 метри та підводним водозаміщенням до 50 тисяч тонн, на який хотіли поставити аж 200 пускових установок під ракети "Калибр". Однак цей підводний крейсер пішов на утилізацію по причині нестачі ресурсів у країни-агресора на утримання настільки величезного підводного корабля.
На цьому тлі цілком сумнівною виглядає технологічна здатність РФ збудувати аж 360-метровий атомний підводний човен для перевезення зрідженого газу, котрий повинен мати місткість у 180 тисяч тонн вантажу та осадку в 14 метрів.
Водночас, що стосується самої ідеї побудови підводного корабля для перевезення вантажів, то певне "раціональне" зерно тут є. Для початку можна згадати історичний приклад із німецьким підводним човном U-155 Deutchland часів Першої світової війни, котрий спочатку був збудований для перевезення вантажів із США та прориву блокади, а потім був перероблений на "класичний" підводний крейсер, що втопив п’ять десятків ворожих суден.
Крім того, нацистська Німеччина за часів Другої світової війни активно використовувала звичайні підводні човни для доставки дефіцитних вантажів з Японії.
Врешті, за часів "Холодної війни" СРСР мав цілу низку проектів десантних підводних човнів, жоден з яких однак не був реалізований. Найбільшим за параметрами вважався проект атомного підводного десантного корабля під індексом 717 початку 1970-хх років, який повинен був мати довжину корпусу та ширину корпусу в 190 метрів та 23 метри відповідно, підводне водозаміщення мало складати 25 тисяч тонн, місткість – 800 осіб десанту або 20 одиниць різного роду техніки.
Силова установка мала забезпечувати швидкість ходу до 18 вузлів під водою, передбачалась наявність шести 533-мм торпедних апаратів з боєзапасом 18 торпед. Будувати атомні десантні підводні човни проекту 717 не стали по причині дефіциту ресурсів, СРСР надав перевагу будівництву серії підводних крейсерів згаданого вище проекту 941.
Читайте також: Рашисти жалкують за недобудованим атомним авіаносцем "Ульяновск", але нічого зробити не можуть
