Які основні шляхи, можливості та перешкоди для українських оборонних підприємств у використанні європейського фінансування для власних проєктів та свого розвитку? На цю тему Defense Express поспілкувався з директором з розвитку міжнародного бізнесу науково-виробничого підприємства "Атлон Авіа" Арсеном Приходько.
Компанія "Атлон Авіа" виробляє безпілотні авіаційні комплекси з 2014 року і є лідером галузі безпілотної авіації України. Компанія виконує значні замовлення для Сил оборони України, має дочірнє підприємство у Європейському Союзі і для свого розвитку зацікавлена використати можливості, які пропонують ініціативи Європейського союзу у сфері створення та виробництво озброєнь для своїх членів, а також для України. Представники підприємства Атлон Авіа беруть постійну участь у багатьох заходах, які проводяться за цим напрямком відповідними комісіями Європейського Союзу.
Читайте також: Туреччина ще раніше за Україну думала про морські дрони, тепер хоче флот з 104 "камікадзе"

Потенціал та обмеження European Defence Fund
Під егідою General Directorate for Defense Industry and Space Європейського союзу та під контролем єврокомісара з питань оборони та космосу реалізується низка ініціатив, одна з яких - це European Defence Fund. EDF - це найбільший в ЄС інструмент із фінансування розробок та досліджень в оборонній сфері, це €7.3 млрд на розробку оборонних технологій у рамках бюджетного циклу 2021-2027 роках.
Кожен рік на різні проекти виділяється мільярд євро. Проекти мають розвивати, поглиблювати кооперацію в рамках Європейського Союзу. Перелік актуальних проектів є на сайті комісії Європейського Союзу. Проекти реалізуються учасниками у складі консорціумів. Такий консорціум має включати щонайменше три європейські оборонні компанії чи структури, що мають відношення до оборонно-промислової сфери. Наприклад, компанія з Данії, компанія з Люксембургу, і науковий інститут з Польщі. Це мають бути суто юридичні особи.
Консорціуми формуються самостійно. На одну тематику можуть подаватися 4 чи 5 консорціумів. На розробку танків, наприклад, заплановано скерувати 120 мільйонів євро. Кожен проект, поданий консорціумами на отримання фінансування, за певними критеріями розглядають незалежні експерти.
Зараз в Європі розглядаються проекти, які подавалися у 2025 році. Наприкінці весни 2026 року буде оголошено результати. І по факту тільки в кінці 2026 або на початку 2027 року ці консорціуми отримують гроші під проекти, які потім будуть фінансуватися впродовж двох-трьох років.

В цій схемі також передбачене так зване фінансування для третіх учасників. Тобто є певні проєкти, де усі консорціуми можуть оголошувати внутрішні тендери і залучати українські компанії. Але максимальні обсяги фінансування - це на 60 тисяч євро. Умовно кажучи, такий консорціум, який отримав 5 чи 10 мільйонів євро, може залучити українську компанію на шматок роботи лише на 60 тисяч євро. Для якихось маленьких компаній це може бути цікаво. Але звісно, для українських потужних компаній це виглядає, м'яко кажучи, недолуго.
"Ми очікуємо певних зміни. Були оголошення, що українські компанії можуть на повних правах бути засновником оборонних консорціумів за цією програмою. З фінансовими умови, як і для всіх інших.
При цьому є певні вимоги до компанії, її надійності, до фінансової звітності компанії, яка хоче брати участь в роботі таких консорціумів. Стандарт фінансової звітності має бути адекватний до стандарту країн ЄС. Якщо ти лише вчора створив компанію, то навряд чи одразу розраховувати на входження до таких консорціумів. Адже партнери будуть зважати на твій твій досвід і на твою попередню історію успіхів чи неуспіхів.

Загалом є вікно можливостей, яким можна скористатися - якщо є або унікальні власні ідеї, або є партнери, які можуть дійсно скористатися нашими індивідуальними знаннями для перетворення знань в продукт. Також важливо, що по всім цим проектам в рамках ЕС не вимагається передачі інтелектуальної власності. Все, що ви в рамках European Defence Fund зробили - то ваше.
European Defence Fund - це живий напрямок, який однозначно цікавий для українських підприємств. Зараз формуються механізми впровадження такого рішення. Це позитивно. Це важливо. Це 100% має бути. Просто питання - коли...", - відзначає директор з розвитку міжнародного бізнесу компанії Атлон Авіа Арсен Приходько.
Разом з перспективами European Defence Fund, українські фахівці відзначають повільність та кількість бюрократичних процедур в структурах Європейського союзу. Але їх, напевно, поки не уникнути з огляду на участь багатьох країн в оборонних проектах, формування, фінансування та реалізація яких є новим напрямом для Європейського союзу.
Вузькі місця спокусливої програми SAFE
Прийнята Єврокомісією програма SAFE (Support for Ammunition and armaments for Europe / Security Action for Europe) - це стратегічний фінансовий інструмент ЄС, започаткований у 2025 році для спільного виробництва оборонної продукції, закупівель зброї (дронів, ППО) та інтеграції українського ОПК у європейську оборонну екосистему.
SAFE передбачає виділення загалом 150 млрд євро позик на закупівлю і виробництво військової техніки та озброєння країнами Євросоюзу. Зобов’язання по сплаті європейської позики з доволі низькими відсотками (близько 3%) становить 45 років.

Закупівлі мають відбуватися за участю щонайменше двох держав для забезпечення масштабу та стандартизації. Продукція має базуватися на щонайменше 65% компонентів з ЄС, України або країн EEA/EFTA. Україна офіційно є партнером SAFE, і це дає змогу нашим виробникам долучатися до ланцюгів постачання для спільних закупівель Євросоюзу.
Україна бере участь у програмі на рівні з країнами-членами ЄС. Країни-члени ЄС подали до Європейської комісії заявки на фінансування 691 оборонних проектів, що підтверджує значний інтерес у програмі безпечних кредитів SAFE.
Вже зроблено перші кроки - є рішення партнерів фінансувати українське виробництво, також розглядаються можливості розміщення українських потужностей у країнах ЄС. Португалія та Данія вже ухвалили рішення профінансувати закупівлю українських БПЛА у межах своїх внесків до програми SAFE. Ще 11 країн ЄС підтвердили готовність до активної співпраці з Україною, а 6 держав розглядають можливість розміщення виробництв українських компаній на своїй території. Так, з Румунією Україна обговорила і узгодила проекти на 200 млн євро на спільне виробництво, передусім, дронів, які потрібні Україні. Проте процес розгляду затвердження інвестиційних планів країн-членів триває. Кошти, на жаль, ще не дійшли до жодної країни, тому що жодного інвестиційного плану ще не ухвалено.
При цьому, за словами Арсена Приходько, у реалізації програми SAFE, крім загальної повільності процедур в рамках ЄС, є низка інших особливостей.

"Участь українських підприємств має враховувати базові умови появи та реалізації ініціативи SAFE. Тому що для країн ЄС, які беруть ці гроші - це все таки державний кредит. Просто під маленький відсоток. І, звичайно, ці країни будуть зацікавлені насамперед в інвестиціях у власні оборонні підприємства, у власні проекти. І коли держава буде витрачати ці кредитні кошти на оборонні закупівлі, вона захоче, щоб найбільше грошей залишались в її економіці, бо їм все одно це повертати.
Щоб на кошти своїх суверенних бюджетів європейські країни купили щось українське, то треба, щоб ми або щось створювали спільне, або купляти щось у них, а вони, своєю чергою, щось купували у нас. Наприклад, коли, йдеться про Польшу, яка є лідером за кількістю заявлених проектів з кредитуванням через механізм SAFE, то ми або якусь фабрику відкриємо там, або візьмемо, наприклад, вузол чи агрегат чи підсистему, які будемо використовувати на наших українських безпілотниках".
В цих проектах частка європейського чи українського по вартості має бути 65%. Це має бути EU-Ukraine контент. Якщо у тебе 45% американського чи китайського - то такі проекти не проходять. Всі ці вимоги прописані розумними словами, а по факту це означає, щоб не було американських технологій - щоб згодом американська влада за рахунок експортних процедур не мала можливість впливати на долю зброї, яка створена в Європі.
Так само це стосується і китайських комплектующих, доля яких має бути суттєво обмежена. Так, без китайських складових вироби будуть дорожчими, але ланцюжки постачань мають гарантувати певну прогнозованість, стабільність та безпеку.

"В форматі SAFE потенціал для українських виробників, звичайно, є. Але всі рішення лежать на рівні міністерств оборони кожної країни. Бо саме вони визначають потреби та пріоритети, формуються бюджет. І, звичайно, хочуть, щоб до цих програми насамперед були залучені підприємства національної оборонної промисловості. Тож особливі ніші для українських підприємств є, але не такі великі, чесно кажучи", - визначає керівник департаменту правового забезпечення науково-виробничого підприємства Атлон Авіа Арсен Приходько.
В очікуванні EDIP
Європейську оборонно-промислову стратегію супроводжує Програма європейської оборонної індустрії (EDIP). Це одна з найновіших ініціатив Європейського Союзу, яка було ухвалено наприкінці 2025 року. EDIP передбачає відкрите членство в Європейських програмах підтримки ОПК для України, а також окрему бюджетну лінію для підтримки оборонної промисловості та оборонних компаній України.
Для фінансування цієї статті бюджету може бути використана, окрім іншого, частка прибутків від заморожених російських суверенних активів. На це має бути відповідне рішення Ради ЄС за пропозицією Високого представника. Вважається, що цей крок підтримає потужності українського ОПК залучить його до оборонно-промислової бази ЄС та наблизить україну до членства в Європейському Союзі.
"Якщо European Defence Fund - це про спільні R&D, програма SAFE - про спільні закупівлі для країн ЄС та України, то EDIP - це скоріш про розширення та розвиток виробничо, індустріальної бази. Але не через кредити, а через гранти, дотації та фінансову допомогу" - каже Арсен Приходько.

"Що це означає? Наприклад, якщо українське підприємство хоче створити потужності і вести спільну діяльність в Європі, умовно, в Польщі чи в іншій країні, то запроваджується механізм, як ці зусилля можна підтримати. Бо в цілому є розуміння, що вкрай потрібно виділяти кошти на розширення виробничої бази для виробництва озброєння та техніки на теренах країн, що входять до складу Європейського Союзу.
Загалом на розвиток індустріальної бази за програмою EDIB на першому етапі передбачається виділити 1,5 мільярда євро. Поки задекларовано, як оці 1,5 млрд евро будуть розподілятися. 1,2 млрд євро - на країни Європи, а решта 300 мільйонів - на Україну.
Зокрема, на спільні закупівлі (Common Procurement, CPA) виділено щонайменше 180 млн євро, а на промислове посилення (Industrial Reinforcement, IRA) - щонайменше 360 млн євро. Важливим для наших підприємств є Інструмент підтримки України (Ukrainian Support Instrument, USI), на який і передбачено 300 млн євро. Також до 300 млн євро спрямовано на Європейські оборонні проєкти спільного інтересу.
На оці 300 мільйонів має бути укладена окрема угода між ЄС і Україною, в якій буде визначено - на що, як і коли. Але зараз справа за бюрократичними процедурами. В ЄС з цього питання буде створена робоча група, і далі почнеться процес реалізації. До детального обговорення усіх умова та процедур в ЄС ще не приступали".
Участь у програмі вимагає формування консорціумів. Для CPA необхідно щонайменше три країни-учасниці, дві з яких мають бути членами ЄС (наприклад, дві країни ЄС та Україна). Для IRA достатньо консорціуму з двох країн, тоді як для European Defense Projects of Common Interest - щонайменше чотири країни-учасниці ЄС. USI передбачає співпрацю українських та європейських компаній. Єврокомісія вже визначила пріоритетні теми проєктів, серед яких безпілотні системи, контр-UAV системи, баражуючі боєприпаси, ISR та ключові електронні компоненти тощо.
Управління проектами здійснюватиметься за моделлю, аналогічною до EDF, з поданням заявок через сайт Єврокомісії. Терміни подачі заявок є стислими: для напрямків IRA та USI основний етап подачі починається з червня 2026 року і триватиме до лютого 2027 року. Це вимагає від потенційних учасників швидкої підготовки та формування міжнародних партнерств для успішної участі.
Читайте також: Вироблятиме не лише THAAD, а і ракети для збиття МБР "Сармат" - Lockheed Martin будує новий завод у США









