На початку січня 2023 року стало відомо про те, що індійська приватна компанія AVNL створила своєрідний бронетанковий "гібрид" - машину з шасі від танка Т-72 та з баштою від танка Т-90, яка тоді отримала робоче T-79 Kumbhkaran або ж Nigama.
Тепер по цьому проекту стало відомо, що цей "гібрид" матиме серійну назву Atharva, і що його характеристики виявились в чомусь навіть погіршеними, порівняно із "оригінальним" Т-72. Однак при цьому поки нема чітких даних про те, чи стала індійська армія брати цей гібрид на озброєння. Про це йдеться в публікації польського Defence24.
Читайте також: Спочатку Австралія почала різати MRH-90 Taipan, а тепер Airbus просить з них запчастини
Як деталізують автори порталу, цей гібрид Т-72 і Т-90 під назвою Atharva з’явився, бо індійська армія шукала ефективне та масове рішення для модернізації та оновлення парку 2 тисяч танків Т-72 Ajeya, найбільш масового типу своїх ОБТ. Вибір на башту саме від Т-90 упав тому, що індійський ВПК освоїв самостійне виробництво цього елементу конструкції.
Однак при цьому в конструкцію шасі від Т-72 по суті ніякі зміни не вносились, навіть не було збільшено потужність силової установки. Тому в підсумку вийшло, що індійський гібрид Т -72 і Т-90 під назвою Atharva отримав бойову масу в 45,8 тон (тобто на 2 тони більше, аніж стандартно для Т-72), потужність двигуна залишилась незмінною, тому загалом прохідність цієї машини виявилась гірша, аніж у радянського Т-72.
Натомість стверджується, що установка башти від Т-90 дозволила посилити вогневу міць та ситуаційну обізнаність екіпажу на Atharva. Цей фактор, на думку авторів польського Defence24, дозволяє вважати цей індійський гібрид загалом вдалою машиною.
І що тут не варто виключати той варіант, що Індія захоче навіть експортувати цей гібрид Т-72 і Т-90 у ті країни, які або уже зараз використовують російські Т-90, або захочуть подібним чином "проапгрейдити" свої Т-72.
Раніше Defense Express розповідав про те, що Індія випробовує легкий танк Zorawar на шасі від САУ K9, там багато чого цікавого. Бо ця історія демонструвала зокрема, як швидко можна створити нову бойову машину на базі існуючих елементів, і до яких результатів це приводить.
Читайте також: Епопея з передачею GLSDB нарешті добігає кінця, а це нові далекобійні можливості для ЗСУ на 150 км
