Попри те, що Євросоюз не може виконати свою обіцянку з передачі Україні одного мільйона боєприпасів до квітня, це могло бути вирішено тим, що частина грошей піде на їх закупівлю у третіх країнах. Серед можливих варіантів називались Південна Корея, Південно-Африканська Республіка та Туреччина.
Але проти цього виступили Франція, Греція та Кіпр. При цьому не лише зараз, на цій позиції вони стоять з самого початку - з березня 2023 року. Тоді Париж виступив проти закупівлі боєприпасів поза межами Євросоюзу, а його підтримали Афіни та Нікосія.
Читайте також: КНДР зробила свою нову копію Х-35 та успішно її відстріляла
Причини такої позиції зрозумілі, хоча це й не робить їх людяними. Справа в тому, що Франція лобіює власну оборонну промисловість, в першу чергу Nexter, який є доволі потужним виробником боєприпасів. Але однією з головних проблем виробництва боєрипасів у світі загалом є брак комплектуючих, зокрема вибухівки та порохів. Щодо останнього, то у Франції останній пороховий завод був зачинений у 2004 році.
Й однією із задач було створення нового виробництва у місті Бержерак в Аквітанії, який має виробляти на "перших парах" 1,2 тисячі тонн пороху на рік, чого достатньо на 96 тисяч повних зарядів. Але проблема в тому, що стартувати виробництво має лише у 2025 році. І будівництво заводу - це довгострокові інвестиції, повернення яких можливо лише у випадку довгострокових замовлень. А якщо гроші почнуть витікати з Євросоюзу, то й отримати їх буде складніше.
Ві
дносно ж Греції, то хоча він й має виробника боєприпасів - Hellenic Defense Systems, але він не відрізняється високими обсягами виробництва 155-мм снарядів. Більше того, станом на 2022 рік виробництво знаходилось у стані перенесення виробництва з Афін. Й попри все Hellenic Defense Systems точно не можливо назвати потужним виробником, але він також зацікавлений у тому, щоб гроші дістались йому.
А на це додається ще один аспект, який тісно пов'язаний із Кіпром, який природно йде у політичному фарватері Греції - Туреччина. Бо у випадку рішення закуповувати снаряди у третіх країнах саме Анкара може отримати доволі значні кошти.
Й хоча причини дійсно зрозумілі, але чомусь з Німеччини з її Rheinmetall, який значно масштабувався у виробництві боєприпасів за останні роки, ані з Норвегії з Nammo, ані з Чехії, Болгарії, Румунії та інших країн ЄС, де йде виробництво боєприпасів такі пропозиції не чути.
Читайте також: Що буде, якщо РФ підірве ядерну бомбу у космосі та наскільки це вірогідно
