Зважимо на оцінку ситуації очима польських військових аналітиків з ресурсу Defence24. Цей аналіз Defense Express наводить у скороченні.
Від початку війни йде наступ сепаратистів на Донбасі, по всій лінії розмежування. Тут йдуть позиційні бої за кожен метр місцевості. Сили сепаратистів та росіян змушені наносити лобові удари на роками укріплені позиції – мінними полями, укриттями, окопами тощо, а ЗСУ завдають удари у відповідь.
Читайте також: "Броня" з Європи: чи отримає Україна "натівські" танки Т-72
При атаках сили ЛНР та ДНР у складі 2-го та 1-го армійських корпусів (АК) здійснюють удари у класичному стилі – артилерійська та саперна підготовка, обстріли танкових та мотострілецьких підрозділів й БТ, посилення на місцях проти контратак ЗСУ, подальші бої.
Щоденні звіти командування 1-го та 2-го АК вказують на втрати декількох вбитими та десятка поранених за день (без урахування ЗС РФ). Окремі міста, особливо ті, за які йдуть тривалі бої, наприклад – раніше Волноваха, тепер Рубіжне, Попасна тощо – зрівнюються з землею під масованим артвогнем.
Деякі підрозділи сепаратистів повністю знекровлено, наприклад, 1-й б-н 9-го полку 1-го АК ДНР у Маріуполі, та 11-й полк "Восток" що став 2-им ешелоном для боротьби за місто. Недоліки відзначаються не тільки у основному оснащенні, але навіть у стрілецькій зброї.
Сили сепаратистів на Донбасі мали загалом 8 бригад та 3 мотострілецькі полки, а також 2 артилерійські бригади й окремі б-ни. Згідно з даними Генштабу ЗСУ від 13 квітня, внаслідок загальної мобілізації у ЛНР та ДНР значно посилено сили 2-го та 1-го АК.
Після 24 лютого в них було сформовано 5 нових окр. мотострілецьких полків (103-й, 109-й, 113-й, 125-й та 127-й) по 5 б-нів чисельністю до 1500 бійців у кожному полку (у середньому по 300 на б-н). Командування полків складається з російських офіцерів, лише 5-10% особового складу повинні мати бойовий досвід. У нових полках виникають труднощі в оснащенні зброєю, боєприпасами тощо.
В основному, однак, обидва "корпуси" – це оперативно-тактичні об’єднання, еквівалент щонайменше двох мотострілецьких дивізій, насичених технікою. Кожен полк або бригада має танковий б-н, мотострілецькі б-ни на БМП та БТР, розвідувальні та зенітні підрозділи, підтримку власної артилерії та мінометів.
Атаки укріплених українських позицій призводять до великих втрат серед атакуючих, але перевага в артилерійській та авіаційній підтримці також спустошує і українські сили на Донбасі.
Зараз оточення чи знищення сил ООС України у Слов’янсько-Краматорському регіоні є пріоритетною метою Росії. Нова реальність тепер перекладає тягар бойових дій з Києва чи Чернігова, звідки виведені сили вторгнення, на Донбас. У цьому сенсі доля українського оперативного угруповання на Донбасі вплинула б на хід усієї війни.
Структура та розмір українського оперативного угруповання на Донбасі не визначені, але це еліта ЗСУ. Чисельність цього угруповання ЗСУ оцінюється близько 44 тис. осіб. Втім, угруповання "Донбас" – це більшість оперативних сил ЗСУ (окремих тактичних груп, як правило, б-нів).
До складу ООС входять, серед інших, підрозділи з окремих бригад ДШВ (25-та повітрянодесантна бригада (коло Волновахи) та 95-та ДШбр (регіон Горлівки), а також СВ (57-ма та 59-та Мотбр, 24-та Мбр), 17-та Тбр (район Попасної), 54-та Мбр (район Мар’ійнки), 30-та Мбр (район Світлодарська) та інші, а також окремі бойові підрозділи прикордонної охорони (луганські та донецькі), патрульної поліції (наприклад, б-н особливого призначення "Львів"), або національної гвардії (наприклад, 15-й слов’янський полк, включаючи б-н спеціального призначення "Донбас").
Ці підрозділи були на лінії розмежування ще до 24 лютого та звичайно, вони залишилися на фронті у своїй укріпленій обороні.
Відомо, що сили агресора підтягують нові БТг на Донбас, але українська сторона також посилює угруповання на Донбасі. До оборони готуються й підрозділи 109-ої Донецької бригади ТО, у т.ч. б-ни у Слов’янську та Краматорську. Допомогу в оснащенні підрозділів ТО надають волонтери.
Бої на Донбасі для кожного міста носять кривавий та позиційний характер. Існує постійна, укріплена та захищена лінія фронту, а оборона значною мірою спирається на опорні пункти взводів та рот.
На першій лінії оборони часто зустрічаються мінні поля та численні протитанкові засоби (100-мм гармати МТ-12 "Рапира", РПГ-7, вітчизняні ПТРК "Стугна-П" та "Корсар", а з НАТО – Javelin, NLAW, Міlan, Panzerfaust-3). Резерв складається з танкових та механізованих частин. Артилерія веде постійну підтримку та контрбатарейний вогонь. Ситуаційна обізнаність отримується завдяки розвідувальним групам та широкому використанню безпілотників, у т.ч. невеликих комерційних коптерів.
У таких боях велике значення має підтримка артилерії, особливо ракетної. Обидві сторони використовують переважно 82-мм та 120-мм міномети, причіпні та самохідні 122-мм та 152-мм гармати й 122-мм РСЗВ "Град". Проте агресора підтримує російська тактична авіація (Су-25, Су-34), ударні гелікоптери (Ка-52 та Ми-28Н), а також 220-мм та 300-мм РСЗВ. Артобстріли спричиняють значний відсоток убитих та поранених.
У рамках артилерійської підготовки, на опорний пункт взводу може впасти до 500-700 снарядів, на ротний – до 1500. Після такого інтенсивного вогню, а іноді ще під час нього, починається атака піхоти та бойових машин, іноді прихована димовою завісою.
Як приклад вже завершених, тривалих, багатоденних вуличних боїв можна згадати битву під Волновахою, яка перекрила Маріупольський напрямок – взяття Волновахи дозволило перемістити 1-й АК на околиці Маріуполя. Обидві сторони зосередили великі сили в боротьбі за місто, його дома були повністю знищені. З українського боку місто захищали, зокрема, 503-й окр. б-н морської піхоти з Маріуполя, сепаратисти кидали у вуличні бої у т.ч. окр. розвідувальний б-н "Спарта".
Наразі, серед іншого, точаться важкі бої в укріпрайоні Кремінна-Рубіжне-Сєвєродонецьк та м. Попасна Луганської обл., на Новобачмутівці та на підступах до Бахмута Донецької обл. Сили ЛНР та ДНР підтримували регулярні сили російської армії та нацгвардії. У селі Рубіжне у ЛНР їх підтримувала чеченська Росгвардія (спецпідрозділ швидкого реагування "Ахмат" МВС Чечні).
Бої за Рубіжне тривають довго, бої ведуться на кожен квартал, місто повністю зруйноване, переважно масованим артилерійським вогнем. Так, 16 квітня сепаратисти розпочали атаку в Рубіжному на сектор, зайнятий взводом Грузинського легіону. Атаку було відбито.
Відомо, що грузинський підрозділ із десятка людей на Донбасі, який готувався 11 квітня до полювання на танки мав 2 гранатомети NLAW та 2 – AT4, 1 ПТРК Javelin та 2 ПЗРК Stinger. Це свідчить про масштаби насичення української піхоти протитанковими засобами, але основним засобом маневрування в атаці та обороні є переважно танкові підрозділи з традиційно величезною роллю артилерії.
Наразі вже сильно знекровлені підрозділи ДНР та ЛНР поповнюються новими БТг регулярних полків та бригад ЗС РФ. Можна очікувати подальшої ескалації бойових дій на Донбасі, руйнівних для обох сторін.
Юрій БАРАШ, спеціально для Defense Express
Читайте також: Битва за Донбас (важлива, але не остання) почалась: що треба знати - інтерв'ю Сергія Згурця
