SIPRI знову робить помилки щодо українського експорту

Через недосконалу систему підрахунків SIPRI Україну показано як країну, що має значну частку експорту продукції військового призначення до РФ в період 2015-2019 рр.
SIPRI знову робить помилки щодо українського експорту
75

Однак висновки установи побудовані на припущеннях і не відображають реальної картини.

Про це йдеться в експертному коментарі есперта Інформаційно-консалтингової компанії "Діфенс Експрес".

Читайте також: Що не так з оборонними закупівлями

20 березня 2020 року Стокгольмський інститут дослідження проблем миру (Stockholm International Peace Research Institute, SIPRI) оприлюднив черговий звіт "Тенденції у міжнародних поставках озброєнь, 2019" (TRENDS IN INTERNATIONAL ARMS TRANSFERS), в якому підбив підсумки міжнародних передач озброєнь та військової техніки в період 2015-2019 років включно. При цьому звіті традиційно порівнюється цей період з попереднім п’ятирічним періодом (2010-2014 рр.). В цьогорічному рейтингу, так само як і в тогорічному, Україна опинилася на 12 місці у переліку 25 найбільших експортерів зброї.

Штаб-квартира SIPRI
Штаб-квартира SIPRI в Сульні передмісті Стокгольма / Фото:en.wikipedia.org

При цьому фахівці SIPRI визначили, що другим за об’ємом споживання продукції українських оборонних підприємств після Китаю є РФ. За даними інституту щонайменше 20% експорту ОВТ України припадало у цей час саме на Росію.




Це вже другий випадок, коли SIPRI у своїх щорічних дослідженнях (видаються у березні кожного року), відображає, дані, що Україна нібито "постачає" озброєння до РФ. Так, у попередньому звіті за 2014-2018 рр в установі стверджували, що український військовий експорт до Росії становив 23%.

Тоді SIPRI припустив, що Україна постачала турбореактивні двигуни АІ-222-25 на російські навчально-бойові літаки Як-130, турбогвинтові ТВ3-117ВМА-СБМ1 на літаки Ан-140-100 та турбоструменеві Д-436-148 на Ан-148-100Е, а також корабельні газотурбінні установки ДС-71 для російських фрегатів проекту 11356 в період до чи після дії заборони.

літак Ан-140-100
Останній з побудованих у РФ на ВАТ "Авіакор - авіаційний завод" для Морської авіації ВМФ Росії літак Ан-140-100 (рн RF-08021, зн 16А011) під час першого польоту. Самара, 16 березня 2016 / Фото: В'ячеслав Золотарьов

Однак варто зазначити, що як і попереднього року, цього разу підрахунки SIPRI не є вірними. Після оприлюднення тогорічного звіту військовими експертами та українськими державними установами, в тому числі ДК "Укроборонпром", наголошувалось на не коректності та не відповідність дійсності представлених SIPRI висновків.

Три недобудованих фрегати модифікованого проекту 11356
Три недобудованих фрегати модифікованого проекту 11356 на ПАТ "Прибалтійський суднобудівний завод "Янтар". Ліворуч біля стінки стоїть спущений на воду фрегат "Адмірал Бутаков", в центрі видно фрегати "Адмірал Істомін" (підготовлений до спуску на воду) і "Адмірал Корнілов", що стоять на відкритих стапелях. Калінінград, травень 2017 року / Фото: mil-avia.livejournal.com

Річ у тому, що відповідно до того ж звіту Стокгольмського інституту єдиною статтею експорту є взаємодія між Україною та РФ в рамках угоди на 18 млрд рублів ($ 565 млн) у виробництві 15 літаків Ан-148-100Е, які виготовляються в РФ. Згідно з досягнутими ще у 2011-13 роках домовленостями, доставку компонентів до них планувалося здійснити у 2013-2017 рр.. При цьому самі ж експерти SIPRI стверджують, що постачання було скасовано після заборони українського експорту до Росії у 2014 році.

Однак, попри це, вони "припускають", що українські компоненти могли бути доставлені до введення заборони та/або можливо в період 2015-2018 рр.

Слід зазначити, що робити подібні припущення в поточних умовах військового протистояння між Україною та РФ, і на їх основі робити висновки, є недоречним.

Важливо зауважити, що експорт до РФ товарів військового призначення і подвійного використання припинено згідно з рішенням РНБО України "Про заходи щодо удосконалення державної військово-технічної політики", що було введено в дію Указом Президента України від 27.08.2014 р. №691/2014. Виняток становить лише космічна техніка, яка використовується для досліджень космосу в мирних цілях.

Що ж до ситуації довкола літаків Ан-148-100Е, що згадувались у Звіті SIPRI, варто зазначити, що відповідно до ліцензійних договорів, ДП "Антонов" передало і технологію, і документацію на весь літак Ан-148. Його серійне виробництво було освоєне на ПАТ "Воронезьке акціонерне літакобудівне товариство" (ВАЛТ) в РФ.

літак Ан-148-100Е
Останній (п'ятнадцятий) побудований для Міністерства оборони РФ на ПАТ "Воронезьке акціонерне літакобудівне товариство" (ВАЛТ) літак Ан-148-100Е (сн 44-02, рн 61735) у першому польоті. Воронеж, 17 жовтня 2018 / Фото: vk.com/antonov_148

Українське підприємство в рамках вищезазначеного контракту (доречи в інтересах МО РФ) до 2014 року поставляло ВАЛТ окремі комплектуючи, серед яких були середня частина фюзеляжу з кесоном крила. Однак ВАЛТ мав намір освоїти самостійне виробництво цих комплектуючих. Решта складових переважно вироблялася в Росії.

Після розірвання між Україною та РФ коопераційних зв’язків у сфері виробництва продукції військового призначення, ВАЛТ мало певні труднощі із добудовою Ан-148 в інтересах оборонного відомства РФ. Однак, за повідомленнями російських ЗМІ, що неодноразово заявлялися з посиланням на джерела в авіаційній галузі, компоненти, що потрапили під українське ембарго, Росії вдалося замістити деталями російського виробництва. Врешті літаки були із великою затримкою добудовані та поставлені до МО РФ, а виробництво Ан-148 в РФ було згорнуто.

Читайте також: Зона виживання. Як врятувати "Кварсит"?