xcounter
#

Про "камуфляж" Путіна і "ключ до безпеки України"

2790
Зустріч представників України та Росії в Стамбулі, 29 березня 2022 року
Зустріч представників України та Росії в Стамбулі, 29 березня 2022 року

Оцінки експертів нової системи гарантій безпеки, запропонованої Києвом Москві

Останній раунд перемовин між українською та російською сторонами щодо досягнення перемир’я у розпочатої РФ війні в Україні, який відбувся 29 березня у Стамбулі, приніс дві новини. І важко сказати, яка з них є хорошою чи поганою.

З одного боку, російська делегація повідомила про намір РФ зменшити воєнну активність на київському та чернігівському напрямках, щоб "збільшити взаємну довіру" між сторонами.

Читайте також: "Путін програє війну в Україні" – експертні оцінки

А з іншого боку, українська делегація заявила, що Україна хоче отримати такі гарантії безпеки від країн-підписантів, які будуть жорсткішими, ніж 5 стаття НАТО. Як розповів на брифінгу після перемовин з РФ глава української делегації Давид Арахамія, новий договір, який підписуватимуть країни-гаранти, має бути ратифікованим парламентами відповідних країн. Він також назвав кого Україна бачить серед гарантів – країни Радбезу ООН (Велика Британія, Китай, Росія, США, Франція, Туреччина, Німеччина, Канада, Італія, Польща, Ізраїль). У випадку агресії щодо України країни-гаранти майбутньої угоди будуть зобов'язані впродовж трьох днів провести консультації, а потім надати допомогу. Це може бути і військова допомога, і закриття неба.

І тут, після місячного бомбардування українських міст, щоденних ракетних ударів по різних об’єктах і чи не найбільше по мирних будівлях з боку російських військ виникає два питання. Перше, чи можна довіряти Росії, яка порушила стільки договорів міжнародних і обіцянок не нападати на Україну. А друге, що означає пропозиція української сторони про нову систему безпеки, "яка має бути жорсткішою, ніж 5 стаття Вашингтонського договору".

"Те, що зараз пропонує Росія, немає жодного відношення до збільшення довіри".

На перше питання одразу посипалися коментарі міжнародних експертів та лідерів провідних країн. На пресконференції у Білому домі президент Джо Байден просто охарактеризував ситуацію: "ми побачимо, чи вони дотримуватимуться своєї заяви". Тим часом держсекретар США Ентоні Блінкен відзначив, що він "не бачить ознак реальної зацікавленості" з боку Росії завершити війну.

Ексспецпредставник Держдепу з питань України Курт Волкер написав у своєму твіті, "що Російська "пропозиція" на переговорах зменшити бомбардування Києва є прикриттям провальної воєнної операції, необхідністю для перегрупування. Але Росія досі не взяла зобов’язань на виведення збройних сил з України".

Тим часом британський експерт з Chatham House Кейр Джайлс назвав цей крок "визнанням реальності» Росією. Через те, що вона зазнала невдачі й відбувається відкат у своїх воєнних цілях з метою фокусуватися на сході України. За його словами, те, що зараз пропонує Росія, немає жодного відношення до збільшення довіри".

"Путін хоче також постановочних перемовин з Україною"

З такою думкою погоджується колишній прем’єрміністр Фінляндії, який виступав посередником на переговорах з досягненням перемир’я між Росією та Грузією в 2008 році. Він зокрема сказав, що така заява Росії може бути сигналом, що Кремль зосереджує свої війська на сході країни.

Інший британський аналітик Майкл Кларк вважає, що, не спромігши окупувати Україну, росіяни "зрозуміли, що їм треба сконцентрувати свої сили, які наразі надто широко розтягнуті".

Водночас експерт відзначив у коментарі Sky news, що "на сьогодні немає свідчення того, що Путін готовий до будь-яких поступок. Він хоче постановочних перемовин з Україною, щоб продемонструвати всьому світу, що він хоче миру, але… Я вважаю, що це свого роду камуфляж".

Також доволі скептичними були оцінки зарубіжними експертами українського плану щодо жорстких гарантій безпеки.

Німецький геополітичний аналітик NZZ Ульріх Шпек відначив у своєму Twitter написав, що проблема безпеки для України не нова, а має довгу історію. І фундаментальна проблема підкреслює він, полягає в тому, що Росія, зокрема Путіна і не лише він, не сприймаєють існування України як окремої, незалежної, суверенної держави. І в цьому полягає єдина причина нинішнього конфлікту, який перейшов у гарячу фазу у 2014 році. "Чи може це змінитись, коли Росія здається і не виграє війни в України?" – запитує він, – "все залежить мабуть від того, як завершиться ця війна. Якщо Росія чітко програє, буде переможеною, то існує шанс, що Росія зрештою сприйме реальність, яку вона не може змінити".

"Якщо ж Росія, – продовжує геоаналітик, – відвоює навіть шматок території, то вірогідно, що вона не облишить свої неоімперські мрії. Як у 2014/15 роках коли Росія захопила територію і намагалась це використати для послаблення і підриву української держави, коли ця спроба провалилась Путін обрав війну".

На думку Шпека, не залежно від того, що хоче чи не хоче російська сторона, "ключем до безпеки України буде стримування Росії одразу після завершення цього раунду війни".

"Насувається дипломатична халепа"

Тим часом британський журналіст Бен Джюда охарактеризував повідомлення про український план гарантій безпеки наступними словами: "насувається дипломатична халепа". "Дуже малоймовірно, – продовжує він,- що такі держави, як Німеччина, які відмовилися надати Україні членство в НАТО зі своєю статтею 5 - у якій напад на одного вважається нападом на всіх - були б готові надати Україні "розширений аналог статті 5" за межами NATО".

Викладач філософії в Піттсбурзькому університеті Давід де Бруїн звернув увагу на наївність у сподіваннях Зеленського. "Йому краще найняти з цього приводу (нової системи гарантій безпеки України) декількох кращих іноземних аналітиків, щоб переконатися аби не повторилось жодних історичних помилок. Згадані вище фрази про гарантії зовсім не схожі на те, на що ви хотіли б покладатись", – підкреслив філософ.

Defense Express звернувся до міжнародних експертів з проханням прокоментувати заяви росіян про зменшення воєнної активності і української сторони про нову "жорстку2 систему гарантій безпеки для України, Зокрема, розповісти, наскільки реальним є створення такої системи безпеки і наскільки вона може бути дієвою.

"Я залишаюся скептично налаштованим щодо питання гарантій безпеки для України"

Ганс-Юрген Гаймзьот,  експосол Німеччини в Україні у 2008-2012 рр
Ганс-Юрген Гаймзьот, експосол Німеччини в Україні у 2008-2012 рр

"Україні точно не варто покладатися на російські обіцянки. Адже цілком зрозуміло, що Росія перегруповує свої сили і тому територія навколо Києва може відігравати менше значення – у даний момент. Навіть якщо здається, що фокус зміщено на Схід і Південь, ми все ще повинні забувати, що Росія також прагне заволодіти Києвом.

Я залишаюся скептично налаштованим щодо питання гарантій безпеки для України. Я не чув про якісь серйозні дискусії з будь-якою країною, які згадуються як можливі гаранти. Такими б країнами гарантами мали б бути ядерні держави. Але я особисто вітав би Німеччину у складі такої групи.

Я вже якось говорив вам у коментарях, хочу це ще раз повторити: я переконаний в одному: гарантії безпеки ніколи не замінять сильну українську армію. Це має бути зрозумілим особливо після завершення російської агресії та війни геноциду, яку веде Росія".

"Західні уряди протягом усього цього конфлікту демонстрували, що вони не хочуть вступати в пряму боротьбу з Росією"

Ян Бонд, директор з питань зовнішньої політики в Центрі європейських реформ, експосол Великої Британії у Латвії.
Ян Бонд, директор з питань зовнішньої політики в Центрі європейських реформ, експосол Великої Британії у Латвії.

"Якби я був українцем, я б жодним чином не довіряв Росії в тому, що вона припинить напади на Київ лише тому, що таку заяву зробило міноборони Росії. І якщо вони перестануть атакувати Київ і Чернігів, у заяві не згадується жодне з інших міст, які Росія б’є своєю артилерією та ракетами. Я був би дуже обережним і ні на мить не відкидав би обережність . Україна побачила по Іловайську та Дебальцево, що Росія ігноруватиме домовленості, коли вважає, що це найкраще відповідає її інтересам.

Щодо української пропозиції про нейтралітет з гарантіями безпеки, то в принципі це непогана ідея, оскільки вона діятиме як стримуючий фактор проти нового нападу Росії; але я не чув жодних ознак того, що будь-яка західна країна зараз готова запропонувати такі гарантії. Я не знаю, чи консультувалася Україна з Великою Британією, США тощо, перш ніж запропонувати цю ідею Росії. Західні уряди протягом усього цього конфлікту демонстрували, що вони не хочуть вступати в пряму боротьбу з Росією, і, на жаль, я не думаю, що вони зараз змінять свою думку. Тому я сподіваюся, що я помиляюся, але я не думаю, що переговори близькі до досягнення врегулювання, на яке Росія вважала б за потрібне погодитися і його дотримуватися.

"Росія говорить про "«підвищення взаємної довіри". Це – дуже жорсткий жарт"

Міхаль Кобоско, заступник президента польської опозиційної партії Polska 2050 Szymona Holowni, ексдиректор Вроцлавського глобального форуму при Атлантичній Раді США, Фото /Jakub Rutka /RMF FM
Міхаль Кобоско, заступник президента польської опозиційної партії Polska 2050 Szymona Holowni, ексдиректор Вроцлавського глобального форуму при Атлантичній Раді США, Фото /Jakub Rutka /RMF FM

"Ми очікуємо не "зменшення атак" Росією, а припинення бомбардувань та вбивств українців і виведення російських збройних сил з частини української території, які вони почали окупувати після 24 лютого. Це має бути першим пунктом перед початком переговорів про майбутні домовленості.

Росія говорить про "підвищення взаємної довіри". Це - дуже жорсткий жарт. З 24 лютого світ взагалі не довіряє путінській Росії. Пан Путін зіпсував міжнародне положення та імідж Росії.

Я не можу коментувати роль Польщі як гаранта безпеки України. Ми не знаємо деталей про цю ідею та її наслідки.

"Нейтралітет", і "гарантії безпеки" у багатьох сенсах є європейськими привидами XIX століття»

Штефан Де Шпігелейре,  Експерт з питань оборони у бельгійському центрі стратегічних досліджень (HCSS)
Штефан Де Шпігелейре, Експерт з питань оборони у бельгійському центрі стратегічних досліджень (HCSS)

"Росії вдалося частково повернути Україну до темного "сучасного" минулого Європи. Справді, і "нейтралітет", і "гарантії безпеки" у багатьох сенсах є європейськими привидами XIX століття.

Нейтралітет був швидше правилом, ніж винятком під час "золотої доби нейтралітету" (1814-1914). Це завершилося Першою світовою війною, коли відбулося вторгнення у дві країни з постійним гарантованим нейтралітетом - Бельгію і Люксембург, одним із гарантів їхнього нейтралітету. Деякі інші гаранти (включаючи Росію) в кінцевому підсумку таки зіткнулися з агресором(ами). Але наступна неймовірно кривава 4-річна світова війна була саме тим, чому намагалися запобігти на Віденському конгресі - витонченому поєднанні європейських дипломатичних конференцій, геополітичного балансування та майстрування. Таким чином, історія показала, що постійний нейтралітет у багатьох відношеннях прирівнюється до постійної незахищеності, і що система, на яку він спирався, не була стійкою і стабільною.

Гарантії безпеки набагато ефективніші для того, щоб змусити малі країни, які шукають гарантії, йти на важкі поступки, ніж гарантувати їм захист з боку більших гарантів.

Історія також свідчить про те, що гарантії безпеки набагато ефективніші для того, щоб змусити малі країни, які шукають гарантії, йти на важкі поступки, ніж гарантувати їм захист з боку більших гарантів. Франція та Велика Британія порушили свої зобов’язання щодо безпеки перед Польщею та Чехословаччиною до Другої світової війни. Багато людей сьогодні часто забувають, що після Другої світової війни сумнозвісна "стаття V" Вашингтонського договору закінчилася таким слабким формулюванням, оскільки інакше Сенат США ніколи б її не ратифікував. І протягом усієї холодної війни європейці ніколи не відчували себе абсолютно спокійно з думкою, що "Вашингтон готовий пожертвувати Нью-Йорком заради Гамбурга".

Що це означає для України сьогодні? Якщо Росія нібито погодиться дозволити, ймовірно, територіально знову зменшеній, але, принаймні, незалежній Україні стати "нейтральним" (але не демілітаризованим) членом ЄС, то це означало б величезну перемогу для України. Зрозуміло, що враховуючи останні травми, Україна наполягає на "твердих" гарантіях безпеки від готових на це західних країн, які будуть ратифіковані їхніми парламентами. У нинішньому відрізку часу такий перебіг подій, мабуть, навіть можна уявити. Але чи бажано це?"

"Дати гарантії, схожі на 5 пункт договору НАТО, може бути сприйнято як великий ризик"

Тетяна Кастуєва-Жан, директор Центру Росія - Нові незалежні держави у Французькому інституті міжнародних відносин
Тетяна Кастуєва-Жан, директор Центру Росія - Нові незалежні держави у Французькому інституті міжнародних відносин

"Повідомлення про результати переговорів у Стамбулі не можна сприйняти однозначно. Але це точно не кінець війни. Обіцянки російської сторони мають бути перевірені на ділі. Можливо, йдеться про перегрупування військ з півночі на схід і південь з метою спроби поділу країни на дві частини або, принаймні, відокремлення більшої території Донбасу та навколо наого. Потрібно бути дуже уважними до того, що відбувається на землі.

Зеленський цілком справедливо вимагає гарантій безпеки. Але два зауваження викликають обережність. По-перше, історичний прецедент Будапештського меморандуму, гарантії якого, як і позаблоковий статус, не врятував Україну у 2014 році. А по-друге, очевидні побоювання західних країн і НАТО прямого зіткнення з Росією. Дати гарантії, схожі на 5 пункт договору НАТО, може бути сприйнято як великий ризик. Тому, можливо, щодо типу гарантій розгоряться баталії в самих країнах гарантах, у тому числі у Франції".

Микола Сірук для Defense Express

Читайте також: Демонстрація єдності Заходу і Варшавський меседж Байдена (погляд експертів)