Рівно через місяць після розв’язання Росією повномасштабної війни проти України у Брюсселі відбулось три саміти – НАТО, G7 та ЄС. Всі ці зустрічі у верхах з участю глав держав та урядів були присвячені ситуації в Україні. Зазвичай на такі зібрання не часто запрошують сторонніх, але цього разу президенту України Володимиру Зеленському дали виступити на всіх трьох самітах, зрозуміло, що в режимі відеоконференції.
Глава Української держави попросив країни НАТО про військову допомогу, наголосивши, що Україні вистачить 1% всього озброєння НАТО для захисту себе і Європи від російської агресії.
Читайте також: Асиметрична війна по-українськи: у Москви більше вогневих потужностей, але у Києва - нові технології для спротиву
Зеленський також передав прохання українських військових до високопосадовців Альянсу більше ніколи не дорікати Україні в тому, що її армія буцімто не відповідає стандартам НАТО.
За підсумками саміту лідери держав і урядів 30 країн НАТО у спільній заяві закликали російського президента Володимира Путіна негайно припинити війну, вивести військові сили з України, а Білорусь – припинити бути співучасником цієї війни.
Водночас лідери Альянсу наголосили, що Росія має продемонструвати, що серйозно ставиться до переговорів з українською стороною, негайно запровадивши режим припинення вогню, а також застерегли Китай від військової підтримки російської сторони.
Крім того, у відповідь на агресію Росії Альянс вирішив перекинути 40 тисяч військ на свій східний фланг. Нові бойові групи буде розміщено у Словаччині, Угорщині, Болгарії та Румунії.
Треба відзначити, що у НАТО відгукнулись на заклики Зеленського запровадити заборонену зону для польотів, а також надати більше летальних озброєнь, зокрема літаків радянського виробництва і систем протиповітряної оборони.
У цьому контексті виглядало більше ніж дивним пояснення президента Франції Еммануеля Макрона, який заявив, що "існує межа – не стати учасником війни", з чим, за його словами, "згодні всі союзники". Тому, продовжив він, – "сьогодні ніхто не пішов на постачання нового обладнання, перш за все літаків або танків, бо це означало б стати учасником війни". Досить дивна логіка на тлі того, що жертві нападу з боку країни, яка має одну з найбільших у світі армій, не дають більш ефективних озброєнь, щоб оборонятися.
З іншого боку прем’єрміністр Великої Британії Борис Джонсон визнав, що у НАТО відчувають агонію через нездатність зробити більше, щоб допомогти України – "з огляду на наявні обмеження". Глава британського уряду виключив можливість "закрити небо" над Україною, пояснивши, що це передбачатиме знищення британськими силами російських літаків, і жодна країна НАТО не збирається цього робити.
Однак, Джонсон пообіцяв, що НАТО надасть Україні ракети, щоб захищати себе у повітрі, а також захист від ракетних установок "Град", які, за його словами, були нещадними у наступі росіян.
За підсумками саміту НАТО президент США Джо Байден розповів, що Вашингтон виділить понад 1 мільярд доларів гуманітарної допомоги для українців, які постраждали від війни, а також готовий прийняти 100 тисяч біженців із України. Окрім того, глава Білого дому відзначив: "НАТО ніколи не було таким об’єднаним, як сьогодні. Путін отримує суто протилежне тому, на що сподівався внаслідок своїх дій в Україні. Таку ж єдність ми розбудовуємо із Євросоюзом та провідними демократіями G7".
Відповідаючи на запитання журналістів чи зможуть запроваджені санкції стримати Путіна і змінити його розрахунки, Байден сказав наступне: "Санкції не зупиняють. Збереження санкцій, посилення болю та демонстрація того, заради чого я попросив сьогодні цю зустріч НАТО, впевненості, що через місяць ми підтримуватимемо те, що ми робимо, не лише наступного місяця, а й до кінця цього року. Ось що його зупинить".
Тим часом під час саміту G7 лідери застерегли Росію від застосування хімічної, біологічної або ядерної зброї на території України.
Вони основну увагу приділили імплементації уже запроваджених санкцій, а також необхідності перекрити всі можливості для Росії обійти обмеження. Лідери G7 заявили про готовність застосувати додаткові заходи проти Росії "при необхідності"». Окрім того, вони закликали Росію негайно виконати наказ Міжнародного суду ООН про зупинення воєнних дій.
Зі свого боку, у своєму відеодзвінку президент України закликав до повного ембарго на торгівлю з РФ і цілковитого блокування російських банків. Але перед тим він застеріг лідерів семи найрозвинутіших країн – "чим довше не буде миру на українській землі, то менше продовольства з України отримає світовий ринок".
Звертаючись до лідерів ЄС, Зеленський основну увагу приділив перспективі членства для України. Але початку він присоромив співрозмовників за те, що вони не запровадили превентивні санкції та не зупинили раніше "Північний потік-2". Дискусії лідерів ЄС щодо України тривали до 1:30 ночі. Саміт ЄС підтвердив рішення саміту у Версалі щодо визнання європейських прагнень України та закликав Єврокомісію підготувати висновок щодо готовності України отримати статус кандидата на вступ до ЄС.
Окрім цього, лідери ЄС погодили створення Трастового фонду солідарності з Україною, метою якого є надання підтримки у відбудові нашої держави, та запросили своїх міжнародних партнерів до участі в ньому. Примітно, що Рада Європейського Союзу закликала невідкладно організувати міжнародну конференцію для збору фінансування в рамках Трастового фонду солідарності з Україною.
Цікавим моментом є те, що США і ЄС домовились про створення цільової групи з метою зменшення залежності Європи від газу і нафти з РФ.
Defense Express звернувся до міжнародних експертів з проханням прокоментувати результати трьох самітів НАТО, ЄС та G7. Наскільки вони були очікуваними чи ні і яку роль вони зіграють в розвитку подальшої ситуації в Україні? Також ми попросили експертів дати оцінку виступів президента Зеленського на трьох самітах.
"Важливим було застереження Байденом Путіна від будь-якого використання ядерної, хімічної чи біологічної зброї" - Курт Волкер
Саміт НАТО мав дуже важливе значення для демонстрації єдності, посилення зобов’язань НАТО щодо колективної оборони та розгортання додаткових сил у країнах Альянсу в Центральній та Східній Європі. Окремі союзники (члени Альянсу), такі як США та Велика Британія, пообіцяли збільшити допомогу Україні, але НАТО в цілому не пристало на це. Досі залишається потреба збільшити поставки військової допомоги Україні, зокрема винищувачі МіГ-29, системи ППО С-300, озброєних безпілотників та інших систем протиповітряної та берегової оборони. Потрібні постійні та безперервні поставки зброї в Україну.
Важливим також було застереження Байденом Путіна від будь-якого використання ядерної, хімічної чи біологічної зброї, яке повторили лідери G7. Путін і його генерали повинні розуміти, що будь-яке використання зброї масового знищення (ЗМЗ) буде зустрічатиме рішучу відповідь. Крім того, ЄС має різко прискорити свій відхід від російської нафти та газу. Потрібен час, щоб ринки компенсували втрати, але ЄС має рухатися набагато швидше.
Хочу наголосити на важливості візиту президента США Джо Байдена до Польщі. Він зміг особисто зустрітись і поспілкуватись з біженцями, взяти участь у зустрічі з міністрами закордонних справ та оборони України Дмитром Кулебою та Олексієм Резніковим, щоб почути від них безпосередньо про війну. Це явно вплинуло на нього, бо він завершив свою промову у Варшаві словами, що Путін не може залишатися при владі. Навіть якщо Блінкен дезавуював цю заяву президента, це важливо, оскільки візит явно вплинув на мислення Байдена.
Насамкінець, здається очевидним, що хід війни змінився. Росія більше не йде в наступ на суші, а переходить на оборонні позиції, бомбардує міста і мирних жителів на великій відстані, намагається консолідуватися на Сході, де вона має більш керовані лінії постачання. Це дає українським силам шанс поступово відрізати та знищувати російські війська, які атакують Київ та Миколаїв.
"Путін досяг протилежного від того, що хотів: Захід не розділений, а як ніколи єдиний" - Роланд Фройденштайн
Згадані три саміти продемонстрували єдність Заходу. Саме тому вони відбулися майже одночасно. Учасники самітів досягли згоди щодо 4 основних пунктів: допомоги Україні у військовому та економічному плані, надання притулку масової хвилі біженців, завдання шкоди та ізоляція Росії, але без прямого військового втручання в Україну.
Сказавши це, треба відзначити суттєві розбіжності, особливо щодо нафтогазового бойкоту Росії: Німеччина та Франція кажуть, що не настав момент для цього, східні члени ЄС та НАТО наполягають на негайному запроваджені бойкоту. А Угорщина залишається досить ізольованою через рішучу відмову дозволяти поставки зброї і чутками про бажання захопити Закарпаття. Але в цілому Путін досяг протилежного від того, що хотів: Захід не розділений, а як ніколи єдиний.
Насправді, мета санкцій не в тому, щоб змусити Путіна змінити курс. У це вже ніхто не вірить. Мета – залучити росіян (людей, олігархів, солдатів, силовиків), щоб змусити Путіна піти з посади. Це азартна гра, і оцінки, коли це може статися, коливаються від: через пару тижнів до: через пару років. Але, як вважають більшість західних лідерів, його кінець наближається.
Що стосується виступів президента Зеленського. То, перш за все, їх блискуче підготовлено і майстерно подано. Вони мали і досі мають величезний вплив на громадську думку на Заході. Наприклад, розворот Німеччини на 180 градусів щодо доставки смертельної військової допомоги багато в чому стався завдяки Зеленському. Він також має значний вплив на лідерів ЄС та НАТО, але не абсолютний. Йому не вдалося змусити НАТО оголосити заборонену для польотів зону або поставити винищувачі МіГ-29. Він також не змусив лідерів ЄС надати йому швидкий шлях до безпосереднього членства в ЄС. Але більшість із цих цілей спочатку були нереальними. Але його заклики до лідерів мали сильний емоційний ефект. І вчорашня промова в Раді Європейського Союзу чудово допомогла ізолювати Віктора Орбана в ЄС. Зеленський – геній спілкування.
"Не відбулось жодного прориву в плані необхідної додаткової підтримки України" - Штефан Майстер
Думаю, результати були очікуваними. Йдеться насамперед про запевнення НАТО і західних союзників, більшу присутність наших військ у Європі, і на більш тривалий час; підтвердження того, що США лідирують у Західній Європі, а не Німеччина чи Франція; збільшення санкцій проти Росії, посилення тиску і збільшення військової підтримки для України.
Разом з тим не відбулось жодного прориву в плані необхідної додаткової підтримки України. Байден і провідні країни ЄС досі залишаються дуже обережними, не провокують Путіна, не надають більшої підтримки, яку вже пропонує Захід.
Зеленський добре справляється зі своєю роботою, але він не в змозі тиснути на Захід, щоб той зробив більше.
"ЄС має визнати, що Росію потрібно перемогти…" - Ян Бонд
Саміт НАТО надав поштовх для посилення оборони території НАТО завдяки домовленості розмістити більше бойових груп у Словаччині, Угорщині, Румунії та Болгарії. Однак на ньому було досягнуто меншого прогресу в наданні більшої допомоги Україні, зокрема в частині протиповітряної оборони середньої дальності.
Саміти G7 та ЄС стали певним розчаруванням, оскільки на них не було досягнуто рішення запровадити серйозні додаткові санкції проти Росії. Особливо прикро, що деякі країни-члени ЄС не були готові погодитися на ембарго на імпорт нафти з Росії. ЄС має визнати, що Росію потрібно перемогти, і що європейські економіки змушені будуть нести певну плату за введення санкцій, необхідних для цього.
Я був здивований заявою Байдена про санкції. Якби одразу було зрозуміло, як далеко Захід готовий іти, щоб завдати шкоди російській економіці, то Росію, можливо, вдалось би стримати від нападу. Але я вважаю, що найважливішим фактором стримування Росії була б військова присутність НАТО в Україні, не лише в Яворові, а якомога далі на схід. Я не думаю, що Путін ризикнув би зіткнутися з збройними силами НАТО.
На мою думку, промови Зеленського були блискучими. Він тисне на лідерів, таких як Олаф Шольц, щоб вони робили те, чого вони не хочуть робити, наприклад, припинити закупівлю російської нафти.
"У Варшаві Байден більш чітко засудив Росію та підтримав боротьбу України" - Ян Пєкло
Візит Джо Байдена в Європу та його участь у згаданих вище самітах мав на меті продемонструвати лідерство США у забезпеченні порядку в західному світі, його демократичних цінностей та надіслати попереджувальний сигнал автократичним державам (Росії та Китаю). Певною мірою президенту Байдену це вдалося, але проти заборони купівлі російської нафти і газу виступили Німеччина та Угорщина. Важливою ініціативою стала угода ЄС-США про постачання скрапленого газу до Європи та співробітництво у галузі відновлюваної енергетики. Учасники самітів засудили російську агресії в Україні, однак питання забороненої для польотів зони та надання військових літаків не стало предметом подальшого обговорення через позицію Німеччини та Франції. Шольц заявив, що НАТО не повинно провокувати Путіна на початок Третьої світової війни. Тим часом Макрон застеріг від "вербальної екскалації" з Москвою після того як Байден у своєму виступі у Варшаві назвав Путіна "м’ясником".
Згадана вище позиція Макрона добре відповідала заяві Байдена про те, що стримуванням не можна зупинити війну Путіна в Україні, але його роль полягає в тому, щоб посилити збитки для російської економіки та змусити Путіна змінити свої розрахунки.
Промова Зеленського перед НАТО та ЄС була сильною, потужною, але мова, яку він використовував, не була розрахована на таку авдиторію, тому основні його меседжі були пропущені, неправильно зрозумілі або вважалися надто яструбиними.
У Варшаві (важливо підкреслити, що президент США вирішив відвідати Варшаву, а не Берлін) Байден більш чітко засудив Росію та підтримав боротьбу України. Він сказав: "Ради Бога Путін не повинен бути при владі". Назвавши його "вбивцею", "м’ясником" і "воєнним злочинцем", Байден продовжив свою моральну оцінку, яку іноді "корегували" його радники.
Під час візиту глави Білого дому до Польщі російські ракети уразили нафтову базу у Львові, тому це було інтерпретовано як попереджувальний сигнал з Кремля для Байдена та Польщі.
У промові Байдена був тривожний аспект – він сказав, що ця боротьба між демократією та автократією може тривати довше.
Найважливішою та значимою була варшавська зустріч міністрів Резнікова і Кулеби з Остіном і Блінкеном, до якої пізніше приєднався і сам Байден. Результати цієї зустрічі не було оприлюднено, але можна припустити, що дискусія була пов’язана з посиленням оборони України.
Микола Сірук для Defense Express
Читайте також: Якою має бути архітектура безпеки для України – оцінки експертів
