Формується новий алгоритмічний фронт, де машини конкурують за контроль над інформаційним середовищем. Якщо раніше інформаційні операції покладалися на медіа та соціальні мережі, то тепер AI-моделі дедалі частіше визначають, що побачить користувач, військовий аналітик чи навіть командир підрозділу.
Це називається інформаційним середовищем нового покоління NextGen. І аналітичний звіт NATO's Strategic Communications Centre of Excellence детально описує його появу.
Читайте також: Підняти РЕБ на дроні, у BAE Systems активно взялись за ідею, якої й Україні варто приділити увагу
Його визначальною характеристикою є автономні системи, які не просто передають інформацію, як це було раніше, тепер вони генерують, фільтрують та оптимізують її без прямого втручання людини.
Контроль над навчальними наборами даних, обчислювальними ресурсами та AI-інфраструктурою поступово стає питанням національної безпеки для багатьох країн.
Україна вже працює в середовищі, яке НАТО тільки починає концептуалізувати як майбутнє.
Одним із найяскравіших прикладів є масове використання дронів, інтегрованих у єдині системи управління боєм. Українські сили активно використовують мережеві платформи ситуаційної обізнаності.
Наприклад, система Кропива дозволяє передачу координат цілей у реальному часі, коригування артилерії та синхронізацію підрозділів. Це вже функціонуючий елемент алгоритмічного циклу виявлення-рішення-ураження.
Другим напрямком є широке використання OSINT та автоматизованої аналітики. Розвідувальні спільноти, такі як InformNapalm, разом із міжнародними партнерами, включаючи Bellingcat, демонструють, як великі обсяги відкритих даних можна швидко перетворювати на розвідувальну інформацію. Обробка супутникових знімків, геолокація кадрів із соціальних мереж, аналіз цифрових слідів російських підрозділів все це дедалі більше автоматизується та посилюється алгоритмічними інструментами.
Третім напрямком є застосування AI-елементів у протидроновій боротьбі та радіоелектронній війні. Українські підрозділи активно тестують системи автоматичного розпізнавання типів дронів, аналізу частот та виявлення ворожих каналів управління. Це дозволяє швидше реагувати на загрози та зменшує навантаження на операторів. У перспективі алгоритми цілком можуть визначати пріоритетність цілей у рої дронів або виявляти оптимальні методи перехоплення.
Звіт також підкреслює окремий системний виклик: залежність від зовнішньої AI-інфраструктури. Європейські держави значною мірою покладаються на технологічні екосистеми Сполучених Штатів чи Китаю. У кризовій ситуації це може обмежити стратегічну автономію, особливо у військових застосуваннях. Контроль над AI-стеком від мікросхем та хмарних сервісів до власних моделей поступово стає таким же критичним, як контроль над повітряним простором чи системами протиповітряної оборони.
Раніше Defense Express розповідав про нову систему протиповітряної оборони України на базі штучного інтелекту та що вона насправді собою являє.
Читайте також: Стала відома чимала вартість ударних HX-2 та Virtus, з ШІ на борту, що вже застосовуються в Україні
