Генеральний секретар НАТО Марк Рютте анонсував доволі суттєві кроки з метою збільшення обороноздатності Альянсу та виконання вимог з Вашингтона, щодо витрат у розмірі 5% від ВВП на оборону. Напередодні саміту НАТО, який пройде з 24 по 26 червня, під час свого виступу у Лондоні Рютте оголосив одразу три ключових напрями, які мають бути затверджені.
Першим є саме перегляд закріпленого у 2014 році показника оборонних витрат у розмірі 2%, який у 2024 році не був виконаний 8 з 32 членів. І він має бути встановлений на рівні 5%, який за часи Холодної війни "тягнули" далеко не всі країни й не весь час протистояння. Більше того, коли в урядів Португалії, Італії, Іспанії та ряду інших країн прямо питали щодо виходу хоча б на 2%, то там називали, що вони це зроблять ближче до кінця десятиріччя.
Читайте також: Розробка прототипів "наступниці" БМП Bradley від GDLS переходить до етапу реалізації "в металі"
Також Рютте підтвердив, що ці 5% будуть рахуватися по особливому: 3,5% - це "основні військові потреби", а ще 1,5% - "інвестиції в оборону та безпеку, включно з нарощуванням можливостей ОПК". Водночас навіть США на оборону зараз витрачає на рівні 3,5% від ВВП.
Інша справа, що сам показник у витратах від ВВП доволі дискусійний, через те, що у них часто зашивають витрати, які не впливають на обороноздатність. Наприклад, виплату пенсій військовим і на це може йти 20% витрат у графі "на оборону".
"Нам необхідне посилення протиповітряної та протиракетної оборони на 400%. Ми бачимо в Україні, як Росія наводить жах з неба. Тому ми зміцнимо щит, який захищає наше небо. Нашим військовим також потрібні тисячі одиниць бронетехніки та танків. Мільйони артилерійських снарядів. І ми маємо подвоїти наші допоміжні можливості, такі як логістика, постачання, транспортування та медична підтримка... Ми також інвестуватимемо у більшу кількість безпілотників та далекобійних ракетних систем. І більше інвестувати в космічні та кіберможливості", - заявив Марк Рютте.
Тобто загалом Марк Рютте, вочевидь, намагається якраз довести Вашингтону, що у Європі почули погрозу вийти з НАТО, якщо не буде виконано вимог щодо посилення внесків у обороноздатність. Але всі розмови про "тисячі танків" впираються у річний обсяг виробництва Leopard 2A8 на рівні 50 машин. А додамо, що за підрахунками Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), якщо США підуть, то Європі доведеться негайно купити 400 літаків й 600 танків, не рахуючи іншу зброю на понад 300 млрд доларів.
Саме тому було оголошено, що союзники США по НАТО мають план закупити не менше 700 винищувачів F-35. Водночас саме тут й відбувся перехід від загальних декларацій до конкретики, яка трохи показує реальність. Справа в тому, що відомий наразі твердий пакет замовлень на F-35 від європейських країн - 505 літаків. І їх постачання вже розписано до середини 2030-х років.
Додавання поки не скасованого замовлення з боку Канади - 88, а також нереалізований план Туреччини на ще 116 - й виводить на цифру у 700 винищувачів, від усіх членів НАТО без урахування США. Й навіть якщо не рахувати турецьку частку, то це ще понад сотня літаків на понад 30 країн-членів НАТО з перспективою отримання ближче до кінця 2030-х. Тобто максимально далеко від негайної потреби посилити обороноздатність, але саме ця обіцянка, вочевидь, найбільш реалістична.
Читайте також: КНДР почне виробляти для РФ "Шахеди" та постачати нове дешеве "гарматне м'ясо"
