Основний бойовий танк М1 Abrams, безумовно, є однією з ікон в історії бронетанкових сил. Він використовувався майже в усіх війнах і збройних інтервенціях, в яких брали участь американські війська, від операції "Буря в пустелі" (1991 рік) до чергової війни в Іраку (з 2003 року, а у складі іракської армії й до сьогодні), окупації Афганістану і війні у Ємені (з 2015 року використовуються саудівськими військами).
Це вже не нова машина – офіційно першу версію прийняли на озброєння у 1980 році, а ще через два роки Армія США отримала перші серійні танки. Тоді це був танк з доволі посередніми можливостями, який багато у чому поступався німецькому танку Leopard 2 або навіть радянським машинам (Т-64Б/БВ, Т-80Б/БВ).
Читайте також: Новітні танки Abrams можуть бути заважкими для бойових дій у Східній Європі
Однак завдяки численним модернізаціям протягом наступних років він перетворився на дуже ефективну (хоча й не до кінця позбавлену недоліків) зброю і, попри понад сорокарічний вік, М1 Abrams все ще вважається одним з найкращих танків світу і продовжує вдосконалюватись.
Нині машини, що стоять на озброєнні Армії США, модернізуються до стандарту М1А2С. Також тривають роботи над черговим варіантом D (або SEP v.4), а частину танків додатково оснащено системою активного захисту Trophy HV. Проте модернізаційний потенціал М1 Abrams невдовзі буде вичерпано.
Найбільшим недоліком танка в американській армії вважають його масу, що перевищує межі здорового глузду. У версії М1А2С без системи активного захисту Trophy HV або додаткової броні, не говорячи вже про інші елементи оснащення (наприклад, протимінний трал), маса танка перевищує 70 тонн. А у повній бойовій конфігурації цей показник є значно більшим.
Також йдеться про значне пришвидшення зносу елементів підвіски та силового агрегату, зростання витрат пального або обмеження використання танка, наприклад, через відсутність достатньої кількості доступних для нього мостів або труднощі, які стосуються стратегічних перевезень.
Крім того, чергові модернізації не вирішують основних проблем танка (наприклад, велика маса), а деякі лише поглиблюють їх.
До того ж витрати на модернізацію вже нагадують створення нового танка, який не до кінця відповідає вимогам американської армії. Ця проблема існує вже багато років, проте спроби її вирішити (наприклад, в рамках обох програм Future Combat Systems, що тривали з кінця 90-х років до 2009 року) зазнали невдачі.
Адже наміри замінити М1 легким танком були або невчасними, або ж не відповідали концепції використання бронетанкових військ, прийнятій в Армії США. Водночас це не означає, що ідея заміни М1 менш масивним або взагалі легким танком втратила підтримку серед офіцерів американської армії.
На шляху до Optionally Manned Tank
В оприлюдненій у 2015 році Стратегії модернізації бойових машин США було представлено "дорожню карту" заміни усіх основних бойових машин. Тоді ж розпочалися перші дослідження в напрямку створення нового танка, який на першому етапі мав назву Future Tank ("Танк майбутнього").
Нова інформація про майбутній танк з’явилася лише у 2018 році, коли було повідомлено про рішення Міждисциплінарної команди з питань створення бойових машин нового покоління визначитися з концепцією майбутнього танку вже до 2023 року.
Тоді американська армія розглядала усі можливі варіанти, однак про вимоги щодо нової машини відомо було мало, крім того, що вона має бути легшою від танка Abrams приблизно на 20%, тобто важити близько 55 тонн.
Також мала зрости сила вогню – за рік до того генерал Марк Міллі (пізніше він став начальником штабу Армії США) висловився на користь використання гармати, потужнішої за гладкоствольну 120-мм М256, бажано неконвенціональної (за схемою рейкотрону або електротермально-хімічну).
Лише у жовтні 2020 року військові Армії США ознайомилися з чотирма концепціями наступника танка Abrams під назвою Optionally Manned Tank або ОМТ (тобто з екіпажем лише як опцією).
Було показано конфігурацію машин і запропоновані рішення на прикладі концептуальної графіки та моделей у масштабі 1:35. На перших фото, оприлюднених в інтернеті, танки були розмиті, однак згодом з’явилися концептуальні зображення варіантів 1-3 разом з короткими описами та інформація щодо очікувань Армії США стосовно наступника М1.
Можливості, які мали б пропонуватись користувачу ОМТ, можна окреслити одним твердженням: Армія США бажає якнайшвидше отримати сучасний танк. Системи, які згадуються у рамках програми нового танка, сьогодні добре відомі, хоча могли б бути й більш "сучасними" (нижчі витрати електроенергії, менші розміри тощо).
Прикладом може бути система захисту екіпажу від зброї масового ураження і система акліматизації, які можна було б поєднати в один модуль.
Однак це не означає, що в новому танку не буде жодних новинок – Армія США передбачає, наприклад, скорочення кількості членів екіпажу у порівнянні з танком М1 (4 особи). Ідеальним вважається екіпаж з двох осіб, що дозволить значно зменшити розміри бойового відділення і, відповідно, масу бронювання і машини в цілому.
доступна передплатникам
Щоб отримати доступ, необхідно зареєструватись на сайті та обрати варіант передплати.
РЕЄСТРАЦІЯ
