Ключові побажання до трансформації бронетехніки відповідно до нових загроз під час проведення безпекового форуму "Ефективна промисловість для обороноздатності" (проходив у Одесі 16 та 17 липня ц. р.) оголосив представник Науково-виробничого підприємства "Енергія 2000" Микола Саламаха, який є визнаним авторитетом в українській професійній та експертній "танковій" спільності.
Подаємо ключові тези його виступу, з розрахунком на подальші коментарі від наших читачів.
Читайте також: Битва за оновленний Т-64 як танк перехідного періоду: чи побачимо його на параді
За останні десятиріччя бойові дії набули гібридного характеру, коли противник широко застосовує незаконні військові формування, засоби радіотехнічної розвідки та радіоелектронної боротьби, вогневе враження на максимальних дистанціях, маневр силами та засобами вогневого враження з метою створення переваги на напрямку атаки, дистанційне мінування місцевості та саморобні вибухові пристрої великої потужності в імовірних місцях руху колон БТТ. Також значно зросла роль безпілотних літальних апаратів у проведенні розвідки та нанесенні вогневого враження.
Все це сформувало нові виклики стосовно бронетанкової техніки. Якщо мову вести конкретно за танк/бойову машину піхоти, то з урахуванням нових вимог та потреб, вони повинні мати:
- устаткування та апаратуру, яка дозволить використовувати бронетехніку в автоматизованій системі керування бойовими діями тактичного рівня;
- багатоканальні засоби прицілювання та спостереження командира та навідника-оператора здатні працювати в основному та аварійному режимах з використанням дублювання дій навідника-оператора та командира (приціл-прилад наведення навідника-оператора обов’язково повинен мати оптичний канал як доповнення до телевізійного та тепловізійного каналів);
- можливість автоматичного супроводу цілі та визначення координат цілі для їх передачі в автоматизовану систему керування бойовими діями тактичного рівня;
- комп’ютеризовану систему керування вогнем з відкритою архітектурою, яка забезпечує стрільбу прямою наводкою опереними бронебійно-підкаліберними снарядами та кумулятивними снарядами, пуск та керування протитанковою керованою ракетою та наведення керованих снарядів, які здатна застосовувати артилерія, стрільбу прямою, півпрямою та стрільбу з закритих вогневих позицій осколково-фугасними або багатофункційними снарядами;
- вбудовану діагностику систем та агрегатів танка;
- модульне бронювання башти та корпусу з вбудованим динамічним захистом та багатоцільовим комплексом активного захисту;
- акумуляторні батареї винесені з відділення керування/десантного відділення в броньований відсік на надгусеничні полиці танка/БМП;
- допоміжний енергоагрегат, в ідеалі зблокований з кондиціонером (досвід створення подібних систем в Україні є);
- камеру огляду механіком-водієм території позаду бронемашини;
- тепловізійну/комбіновану камеру механіка;
- трансмісію з реверсом чотирьох передач;
- трак з косими грунтозачепами;
- ремонтопридатність бойової машини в полі силами ремонтного відділення батальйону.
На превеликий жаль, на даному етапі розвитку нашого ВПК я не бачу прагнення задовольнити запити військ. Сім років іде війна, а ВПК живе власним життям. При цьому підприємства - одним, а центральний апарат у вигляді керівництва "Укрооборонпрому" - іншим. Як наслідок, ЗСУ, включно з ЦБТУ шукають варіанти покращення стану справ зі ставкою не на ХКБМ ім. Морозова, що входить у концерн "Укроборонпром", а на 482-й конструкторсько-технологічний центр (КТЦ) МОУ.
Тож здатність знайти розумний компроміс між бажаннями військових, можливостями ВПК та плачевним станом української економіки є найбільшим викликом у циклі виробництва броньованої техніки."
Читайте також: Підводні камені модернізації Т-64: коли гонитва за ефективністю впирається у реальність
