У 2025 році Росія випустила по українських містах понад 54 тисячі "Шахедів", а вже цього року, за оцінками командування, може застосовувати до тисячі дронів на добу. У цих умовах традиційна ППО потребує підсилення. Одним із ключових рішень стали дрони-перехоплювачі - вітчизняна відповідь на масовані атаки з повітря.
Про те, як вони працюють, чому їхня ефективність зростає і що дозволяє швидко масштабувати це рішення, розповідає Богдан Данилів, керівник мілітарного напряму Благодійного фонду Сергія Притули у гостьовій публікації від цього фонду на підтримку масштабного збору на зенітні дрони, до якого з боку Defense Express закликаємо долучитись.
Небо під ударом: коли традиційна ППО потребує підсилення
За словами командування, сьогодні протиповітряна оборона демонструє результативність на рівні близько 74%. Водночас Росія застосовує комбіновані атаки, у яких левову частку становлять саме ударні дрони-камікадзе, що створює критичне навантаження на систему ППО.
"Щонайменше 400 "Шахедів" щодоби. Плюс крилаті ракети, балістика, дрони-приманки, а з січня цього року - ще й ракети-приманки РМ-48У. Жодна система ППО у світі не розрахована на такий постійний тиск" - пояснює Богдан Данилів.
Окрім фізичного навантаження, постає й питання економічної доцільності збиття "Шахедів". Одна ракета ЗРК MIM-104 Patriot коштує 2-5 мільйони доларів за постріл, тоді як вартість російського дрона-камікадзе - 20-50 тисяч доларів (від Defense Express зазначимо, що існують значно більші оцінки - 193 тисячі доларів на основі витоків документації). Розрахунок простий, але нещадний: кожна збита ціль обходиться в десятки разів дорожче, ніж ворогу її запустити. Закрити небо від атак тільки традиційною ППО ні фізично через масоване виснаження системи, ні економічно, неможливо.
Січень 2026 року лише підтвердив системність цієї загрози: Росія продовжує регулярні атаки з мінімальними паузами, намагаючись виснажити українську ППО, знищити енергетичну інфраструктуру та чинити тиск на цивільне населення. У цих умовах традиційна протиповітряна оборона потребує технологічного підсилення.
Дрони-перехоплювачі: технологія, народжена під час війни
"У цій війні технології змінюються швидше, ніж виходить новий iPhone",- каже Богдан Данилів "У 2022-му ми використовували рішення, які сьогодні вже не працюють. Ба більше, те, що було актуальним три-п’ять місяців тому, зараз застаріло".
У перші місяці повномасштабної війни бої велися за старими стратегіями: танки, БТРи, артилерія, диверсії. Не було такого масштабу РЕБ та РЕР, FPV-дронів, перехоплювачів, ударних БпЛА, складних розвідувальних систем. Але війна швидко еволюціонувала - і одним із ключових рішень стали дрони-перехоплювачі.
Два-три роки тому така ідея здавалася божевільною. Так само спочатку не вірили в FPV-дрони - сьогодні це головне озброєння фронту, яке ефективно знищує живу силу та техніку ворога. Перехоплювачі пройшли той самий шлях - від скепсису до масового застосування.
Це відповідь українських інженерів та виробників військових технологій у співпраці із Силами оборони на масовані атаки ворога.
"Перехоплювачі збивають значну частку цілей, підсилюючи традиційну ППО", - пояснює Богдан Данилів. Конкретні цифри ефективності не розголошуються з безпекових причин, але результат очевидний для Сил оборони.
На передовій використовуються українські Sting, Блискавка, P1-SUN, Тарас+, LITAVR. Є також американський Merops, розроблений спільно з українською командою. Після успішних випробувань на нашому полі бою його зараз інтегрують країни НАТО у свої системи.
Окремо результативно працюють оптико-електронні комплекси Skylock для мобільних вогневих груп (МВГ). Вони виявляють ціль за допомогою тепловізора та здатні супроводжувати повітряні об’єкти, що рухаються зі швидкістю до 100 км/год, передаючи дані для наведення в режимі реального часу. Минулого року Фонд Сергія Притули спільно з Uklon у межах зборів "Підсвіти ворога" та "Підсвіти ворога 2.0" залучив понад 52 млн гривень на закупівлю високотехнологічних прицільно-навігаційних комплексів і систем прицілювання, де серед іншого обладнання було закуплено 80 оптико-електронних комплексів SkyLock для 14 підрозділів.
Тактика поведінки ворога у небі
Повітряна тактика Росії постійно еволюціонує у відповідь на українські рішення. Після того як мобільні вогневі групи з великокаліберними кулеметами та зенітними установками почали масово збивати ворожі дрони-камікадзе, Росія змінила висоту польоту - підняла їх на 1,5 км і вище.
З появою дронів-перехоплювачів ворог знову адаптувався. Тепер він комбінує різні профілі польоту, враховуючи розташування розрахунків-перехоплювачів, МВГ та радарного поля. Ударні дрони можуть летіти на наднизьких висотах - це унеможливлює виявлення тактичними радарами й максимально ускладнює роботу перехоплювачів. А в зонах роботи МВГ "Шахеди", навпаки, підіймаються вище 1,5 км, де стрілецьке озброєння та зенітні установки менш ефективні.
Росія також постійно нарощує швидкість своїх ударних дронів. "Шахеди" на швидкостях від 200 км/год швидко проходять зони лінії бойового зіткнення та зон роботи мобільних вогневих груп і розрахунків-перехоплювачів, суттєво скорочуючи вікно для реагування.
Дедалі частіше масовані атаки проходять великими групами, серед яких орієнтовно третина - дрони-приманки із пінопласту та фанери (Гербера", "Пародія). Це максимально ускладнює роботу підрозділів та перевантажує загальну систему ППО.
Саме тому посилення всіх напрямків протиповітряного захисту - необхідність. Дрони-перехоплювачі - це не заміна традиційній ППО чи МВГ, а додатковий ешелон оборони, який суттєво підсилює загальну систему. Вони закривають ті зони та висоти, де інші засоби працюють менш ефективно, і доповнюють багаторівневу систему захисту повітряного простору.
Як працюють дрони-перехоплювачі
"Дрони-перехоплювачі - це не тимчасове рішення, а частина майбутньої української ППО", - говорить Богдан Данилів.
При виявленні ворожого засобу на радіолокаційній станції дрони-перехоплювачі отримують відносно точні координати повітряної цілі, підіймаються в повітря та корегують свій маршрут. Завдяки системам ситуаційної обізнаності оператори бачать і свій, і ворожий дрони, що дозволяє проводити візуальний пошук, наведення та ураження цілі.
Технічні можливості перехоплювачів залежать від часу доби, коли вони застосовуються. Якщо говорити про різницю між нічними та денними перехоплювачами - головна відмінність у ціні та застосуванні. Тепловізійна камера на порядок дорожча за звичайну. Раніше переважна більшість "Шахедів" атакувала вночі, проте зараз ця межа розмивається - атаки розтягуються по всій добі. Під час масованих ударів основна хвиля все ще припадає на ніч та ранок.
Українські дрони-перехоплювачі мають кілька ключових переваг, які пояснюють їхню ефективність у протидії масованим атакам.
Ціна. Перехоплювач коштує 3-15 тисяч доларів. Це дешевше за "Шахед" і в сотні разів дешевше за ракету ППО.
Швидкість. Українське виробництво це постачання за тижні, а не місяці, а також можливість контрактувати виробників наперед за фіксованими цінами. Техніка йде на фронт без бюрократичних затримок.
Технологічний розвиток та адаптивність. Виробники постійно покращуються елементи зв'язку, льотно-технічні характеристики, якість відео та завадостійкість. Розвиваються і автоматизовані системи захоплення та донаведення.
Масштабування навчання. Є можливість швидко навчати операторів, готувати нові екіпажі та оперативно закривати потреби підрозділів у підготовлених фахівцях навіть за умов зростання інтенсивності атак.
У листопаді 2025-го Фонд Сергія Притули разом з 412-ю бригадою NEMESIS та СКУ запустив "Єдинозбір" - найбільший оборонний збір в історії України - один мільярд гривень на дрони-перехоплювачі та повну комплектацію екіпажів, які щодня зупиняють атаки ворога у небі. Станом на кінець січня завдяки підтримці українців, бізнесів та міжнародної спільноти зібрано понад 300 млн грн і посилено понад 20 підрозділів.
З боку Defense Express закликаємо доєднатися до збору на те, що вже працює: "Єдинозбір" від "Фонду Притули" на дрони-перехоплювачі.
