Коли ми читаємо у відкритих джерелах про МиГ-31 зокрема як носії небезпечних гіперзвукових ракет "Кинжал", то можемо зокрема зустріти згадку, що літаки цього типу має не тільки Росія, але й також Казахстан. І це насправді дуже цікавий момент, і не тільки тому, що кількість експлуатантів МиГ-31 "історично" обмежується РФ та Казахстаном. Але й тим, що крайня згадка саме про "казахські" МиГ-31 датується аж квітнем 2020 року, коли вчергове розбився літак цього типу, а останні відомі фото датуються взагалі листопадом 2016 року.
І який наразі статус винищувачів МиГ-31 в строю казахських ВПС – сказати напевно також складно. Бо якщо The Military Balance 2022 говорить про наявність в строю 31 літака цього типу, то Flight Global 2020 – лише про фактично лише 21 винищувач в строю, бо інші або списані, або поставлені на зберігання через свій поганий технічний стан.
Читайте також: РФ забирає МиГ-31К з "Кинджалами" з Білорусі: інший варіант - просто ротація, але все одно буде пауза
Після розвалу Радянського Союзу на території Казахстану було від 30 до 50 винищувачів типу МиГ-31, які мали зокрема прикривати Байконур. Росіяни хотіли всі ці літаки перегнати на свою територію, але казахи зуміли відстояти усі свої літаки цього типу. Важливу роль в цьому, як вказують самі рашисти, відіграв Тохтар Аубакіров, відомий на той час пілот-випробувач, що зіграв свою роль в розвитку проекту винищувача МиГ-31.
Казахам дісталась по суті "збірна солянка" із ранніх модифікацій цього винищувача – МиГ-31Б (базовий варіант), МиГ-31БС (той же варіант, тільки без штанги дозаправки) та МиГ-31Д3 (створювався як носій протисупутникових ракет МиГ-31Д, після розвалу СРСР був переобладнаний на звичайний перехоплювач, кількість – орієнтовно 3 одиниці).
У російських джерелах циркулювали повідомлення про можливу модернізацію казахських літаків до стандарту МиГ-31БМ на потужностях РСК "МиГ", бо мовляв МиГ-31 зі складу ВПС Казахстану мають ще радянську елементну базу та "не дотягують" до рівня БМ.
Вперше про це самі рашисти заговорили ще в 2008 році, але навіть на 2016 рік "справа з мертвої точки не зрушила", а на початку лютого 2022 року вони взагалі проговорювали варіант продати Казахстану Су-30СМ як "винищувач ОДКБ" замість тих же МиГ-31.
Усі наявні МиГ-31 в строю ВПС Казахстану були зведені до складу 610-ої авіаційної бази імені Нуркена Абдірова біля Караганди, головною задачею якої є (або було) прикриття з повітря Астани, столиці Казахстану.
На постійному бойовому чергуванні постійно перебували мінімум 2 винищувачі з повним боєкомплектом, у разі тривоги піднятись у повітря літаки мали за 7 хвилин, вийти на рубежі для захисту Астани – максимум за 20 хвилин.
Але за великим рахунком ці всі параметри насправді не мали значення, якщо у січні 2022 року РФ зуміла без перешкод висадити у Казахстані «контингент ОДКБ», левову частку якого складали саме російські десантники, уже утилізовані на полі бою проти ЗСУ.
Цілком можливо, що досі керівництво казахських ВПС утримувалось від радикальних кроків щодо своїх МиГ-31, бо з однієї сторони ресурси оборонного бюджету були обмежені, а з іншої – необхідно утримувати достатньо потужне авіаційне угрупування для захисту своєї території.
За даними The Military Balance 2022, Казахстан у 2021 році мав оборонний бюджет близько 2 мільярдів доларів. В строю казахських ВПС було загалом 106 бойових літаків, із них заявлені 31 літак МиГ-31, 24 літаки типу Су-27 та Су-27УБ, 23 літаки Су-30СМ, 14 штурмовиків Су-25 та Су-25УБ, 14 винищувачів МіГ-29 та МіГ-29УБ, 12 винищувачів-бомбардувальників МиГ-27 та два навчально-бойові МиГ-23УБ.
Читайте також: Рашисти вперто запевняють, що збили GLSDB та показали Бук-"дриґалку" з якого ледь на впали ракети (відео)
