В наших публікаціях ми уже згадували зокрема про закупівлю Україною у США ЗРК MIM-23 HAWK та важливі деталі угоди за 172 млн доларів, яку будуть виконувати у Греції, ну і також - що Україна буде обслуговувати американське ППО у себе разом із розробником літаків "Судного дня" з США.
Ці новини зокрема вказують на те, що для нашої країни тепер стала актуальною будь-яка інформація, яка стосується механізму FMS (Foreign Military Sales) та роботи DSCA (Агентство із співробітництва в галузі оборони та безпеки). І на цьому тлі привертає увагу один із аналітичних матеріалів від корпорації RAND, який охоплює деякі загальні моменти щодо функціонування FMS та DSCA.
Читайте також: Чи є місце в українському арсеналі для артилерійських снарядів з лазерним наведенням на прикладі турецького LG-155
Сам матеріал від RAND розміщений ось за цим посиланням. Від Defense Express хочемо одразу поставити такий акцент – в даному випадку не йдеться про якісь непоборні проблеми щодо механізму FMS та агентства DSCA, які в тому числі можуть впливати на ритмічність виконання підрядів зокрема для ЗСУ.
Тут мова скоріше про те, що будь-який навіть найбільш досконалий механізм у світі вимагає постійного моніторингу й діагностування, виявлення можливих проблемних моментів та фіксації можливих шляхів виправлення ситуації. І саме в цьому ракурсі ми пропонуємо сприймати усі деталі, які наводитимуться нижче по тексту публікації заради загального інформування.
Як прямо випливає із згаданого матеріалу від корпорації RAND, питання по функціонуванню FMS та DSCA стали предметом окремого розгляду профільної комісії Сенату США, і в рамках цього процесу були окреслені наступні моменти.
Перший із них – так як американське оборонне відомство має вцілому децентралізовану структуру закупівель, це дає не тільки позитивний момент в плані невразливості ланцюжка поставок до зовнішніх впливів. Але й також - негативний момент в тому плані, що децентралізація закупівель означає відсутність централізованої інформації, що в свою чергу може тягнути за собою затримки у поставках або ж загальну неефективність.
В свою чергу, відсутність централізованої інформації в рамках механізму FMS та роботи DSCA може накладатись на наступну проблему - затримки на етапі формування запитів від країн-партнерів до США на придбання тих чи інших видів озброєння та/або робіт по обслуговуванню. Тут корінням є як і "внутрішня" бюрократія країн-партнерів США, так і наприклад рівень підготовки персоналу DSCA.
Окреме питання виникло власне у "кадровій" площині. Виявляється, персонал тої ж DSCA та інших установ у сегменті оборонної співпраці у США доволі часто комплектується безпосередньо кадровими військовими, котрі схильні більше приділяти уваги саме питанням просування по службі, аніж вирішенню бюрократичних нюансів. А це в свою чергу може давати певний мінус в плані загальної ефективності функціонування DSCA та FMS.
Ну й окрім того, серед проблемних моментів по DSCA та FMS в згаданому вище матеріалі окреслюються також недостатня інтеграція комерційних технологій та відсутність механізмів передбачення попиту на поставки озброєння та відповідних послуг від країн-партнерів США.
Перелік рекомендацій відносно описаного вище виглядає так:
- запровадити єдину інформаційну систему для централізованого обміну даними та відстеження реалізації угод в рамках механізму FMS;
- змінити систему підготовки військового персоналу, що працює в системі DSCA та розглянути можливість залучення цивільного персоналу;
- встановити чіткі критерії пріоритетності країн-партнерів та їхніх потреб, особливо в Індо-Тихоокеанському регіоні, з використанням систем на основі штучного інтелекту для оцінки в режимі "реального часу".
Читайте також: США розкрили обсяги Foreign Military Sales у 2023 році, які більші за минулий рік на понад 50%
