Турецька компанія Roketsan на виставці IDEF-2025 представила свій коригований 155-мм боєприпас LG‑155 з напівактивним лазерним наведенням. При цьому заявляється, що проведено випробування та йде підготовка до серійного виробництва.
Щодо характеристик, то вага снаряда становить 55 кг, з яких 22 кг приходиться на боєголовку. При цьому він може вражати цілі на відстані від 7 до 25 км з відхиленням менше ніж 5 метрів.
Читайте також: Яким може бути таємний засіб для ударів по РФ від Німеччини, якщо це не Taurus
Для досягнення таких результатів під час польоту використовується внутрішня інерційна система наведення, яку на фінальному етапі доповнює лазерне наведення. Останнє може забезпечуватися особовим складом, наземною технікою чи БПЛА.
Хоча раніше вважалося, що снаряди з напівактивним лазерним наведенням відійшли в минуле, ера безпілотників це змінила. Під час війни РФ використовує кориговані снаряди "Краснополь" власного виробництва.
В той час Сили оборони України застосовують американські М712 Copperhead, які не можуть бути отримані в дуже великій кількості через те що давно зняті з виробництва. Таким чином, з одного боку було б цікаво отримати аналогічний засіб у цій ніші.
Одначе тут варто розглянути LG-155 детальніше, оскільки першим його недоліком є дальність до 25 км. Хоча вона більше за 16 км у Copperhead, це все ще потребує від артилерійської системи ближче наближатися до лінії зіткнення, наражаючи себе на небезпеку.
Також можна додати, що для точкового ураження вже активно застосовується інше кероване озброєння з лазерним наведенням, як от ракети Hellfire та боєприпаси для БПЛА. Їхні пускові суттєво мобільніші.
Але сьогодні на полі бою далеко не все впирається у згадані фактори. Спеціалізовані ракети можуть виявитися дорожчими, в той час, як безпілотники чи снаряди з GPS наведенням можуть не влучити через дію засобів РЕБ.
Таким чином, можливість для артилеристів точно вражати цілі з допомогою підсвітки від розвідувальних БПЛА може стати в пригоді. Також, за наявності хорошого серійного виробництва снаряд буде дешевшим за більшість сучасних керованих ракет.
Отже, попри свої недоліки LG-155, чи інший серійний аналогічний засіб, був би цікавим доповненням до українського арсеналу, але з бажаним підвищенням дальності. Раніше підприємствами вітчизняного ОПК вже були спроби у такі розробки, але вони пройшли без успіху.
Вибір турецького виробу для розгляду вийшов тому, що наразі на ринку небагато боєприпасів для артилерії з лазерним наведенням. І хоча M712 Copperhead ще поодиноко зустрічаються, вони лише залишки зі старих складів.
Оскільки наразі Україна виробляє корпуси до артилерійських снарядів всіх калібрів, то можливо було б розглянути розробку коригованого засобу. Однак бюджетні та технологічні обмеження також залишають можливу альтернативу за імпортними зразками.
Читайте також: Як вийшло, що Румунія за 1 рік так і не почала будувати пороховий завод разом з Rheinmetall, та що буде далі
