Близько 36 годин перебували у повітрі сім американських бомбардувальників B-2 Spirit під час операції Midnight Hammer ("Опівнічний молот") на меті якої було знищення ядерних об'єктів Ірану у Фордо, Натанзі та Ісфахані.
Для атаки глибокозаглиблених об'єктів було використано 14 протибункерних авіаційних бомб GBU-57 Massive Ordnance Penetrator (MOP) вагою 13 тонн кожна. І це було перше застосування цього озброєння американськими повітряними силами.
Читайте також: У РФ у 2024 в Казані зробили один Ту-214, а в 2028 вже хочуть робити по 20 на рік
Сім літаків здійснили вкрай довгий, але не рекордний, політ вилетівши з авіабази Whiteman у Міссурі через Атлантичний океан та Середземне море до Ірану та назад, при підтримці повітряних танкерів KC-135 та KC-46A Pegasus, а також літаків тактичної авіації, які додаткового зачистили будь-яку активність іранської протиповітряної оборони. Паралельно удари завдавались з підводного човна понад 20 крилатими ракетами Tomahawk.
Більше того, для відволікання уваги на Тихим океаном, у ролі відволікаючого маневра діяла ще окрема група B-2 у загальному угрупуванні зі 125 літаків, що дає зрозуміти масштаб сил основного удару. Можливо ця озвучена Пентагоном деталь вказує, що Тегеран міг отримувати інформацію щодо загроз з боку РФ та / або Китаю. А тому була необхідність і у такому заході.
Але навіть така операція є блідою тінню того, заради чого створювались B-2 Spirit, вартість яких враховуючи розробку становить приблизно, 2,13 млрд доларів, за один літак. Бо спочатку планувалось побудувати 165, потім 132 літаки, але через завершення Холодної війни та розпад СРСР замовлення на цей революційний літак скоротили лише до 21 бомбардувальника включно з прототипом.
А задумка створити малопомітний стратегічний бомбардувальник з'явилась у США у середині 70-х років, що оформилось у програму Advanced Technology Bomber (ATB) у 1979 році. А потреба у ньому була дуже вагомою - необхідність впевненого прориву протиповітряної оборони СРСР якраз за рахунок малопомітності та дій в глибокому тилу радянського союзу у режимі пошуку цілі.
Справа в тому, що у 1975 році у СРСР був офіційно прийнятий на озброєння ґрунтовий ракетний комплекс "Темп-2С" із міжконтинентальною ракетою (який згодом фактично трансформувався у "Тополь"). Також значну загрозу для американських сил у Європі становили ґрунтові РСД-10 "Пионер", які з'явились на озброєнні у 1976 році.
Тобто з'явилась задача саме пошуку та знищення цих засобів завдання ядерного удару. На які вже додавались задачі знищення високозахищених командних пунктів, шахт з міжконтинентальними балістичними ракетами, місць базування підводних ракетоносіїв, тощо.
Але якраз пошук ґрунтових ракетних комплексів можливо було вважати головною умовою, бо на відміну від інших цілей - це були мобільні цілі, які ще необхідно було знайти. Саме тому літак одразу отримав надсучасну РЛС з технологією SAR AN/APQ-181, що була спеціально створена для нього. Її параметри засекречені. А також розвинені тепловізійні та радіоелектронні сенсори, а також систему супутникового зв'язку. Більше того, на літак також покладалась місія ведення радіоелектронної розвідки та наведення на ціль інших засобів ураження.
І за задумом понад 100 B-2 Spirit мали годинами діяти в глибокому тилу СРСР, шукаючи цілі та відіграючи одночасно роль мисливця та навідника. Саме тому дальність польоту цього літака понад 11 тисяч кілометрів.
Серед озброєння літака мала бути перша крилата стелс-ракета AGM-129 ACM, яку так і не інтегрували, а потім знищили за договором з Путіним. А основним озброєнням мали бути касетні та високоточні бомби, включно з високоточними касетними бомбами CBU-97 з суб-боєприпасами індивідуального наведення та високоточними бетонобійними GBU-37. А також, звісно, ядерні бомби В61 та В83. А от 13-тонна GBU-57 Massive Ordnance Penetrator (MOP) з'явилась на озброєнні B-2 Spirit лише у 2009 році.
Читайте також: Не лише NASAMS: чим ще займається норвезький Kongsberg, що почав працювати в Україні
