​Кремль заявив про заміну стратегічних ракет: що ховається за "Авангардом", "Сарматом" та "Ярсом"

Для Кремля ядерна зброя - засіб шанатжу
Для Кремля ядерна зброя - засіб шанатжу
1184

"Авангард", "Сармат" та "Ярс", як говорять у Кремлі, мають стати єдиними стратегічними ракетами наземного базування армії РФ, єдине питання - коли

Командування ракетних військ стратегічного призначення РФ оголосило про переоснащення на нові ракети. Відповідно до заяви генерал-полковника Сергія Каракаєва, до кінця 2020 року частка сучасних ракетних комплексів буде збільшена з 76% до 81%. Додавши, що всі з’єднання будуть переозброєнні на "Авангард", "Сармат" та "Ярс".

Зазначимо, що російські ЗМІ не стали уточнювати звідки "виросли" ці ракети, тому Defense Express вирішив розповісти про "нову" ядерну зброю Кремля та чому така заява взагалі була зроблена.

Читайте також: ​Сліпа російська суперзброя – в РФ розкритикували пропагандистські заяви Путіна

Стан на 2020 рік

Для Росії ракетні війська стратегічного призначення є надважливою силою стримування, які дозволяють Кремлю постійно ховатися за заявами про "перетворення США на попіл" та тримати у рукаві справжній туз ядерного шантажу.

РВСН РФ
Для Кремля ядерная зброя - одна з гарантій безпеки

За оцінками, у стратегічних ракетних військах РФ у 2020 році знаходиться 318-320 балістичних ракет. Водночас основу складає саме радянські ракетні комплекси: 46 шахтних Р-36М2 (більш відомих за натівскою назвою "Сатана"), 45 мобільних "Тополь", 60 "Тополь-М" у шахтному та 18 у мобільному варіанті. Серед російських розробок - 132 "Ярс" РС-24 у мобільному та 14 у шахтному варіанті.

РВСН РФ
Розподіл комплексів стратегічного призначення наземного базування у РФ на 2020 рік

Важливо зазначити, що, окрім кількості ракет, величезне значення має кількість ядерних боєголовок, які на цих ракетах розміщені та їх загальна потужність. Загалом у РФ на стратегічних ракетах наземного базування розміщено до 1181 боєзаряда.

Але їх розподілення доволі нерівномірне. Наприклад, 123 одиниць "Тополь" та "Тополь-М" мають моноблочну головну частину потужністю 0,55-1 мегатонн. Водночас, 46 ракет Р-36М2 забезпечують "доставку" одразу 460 ядерних зарядів завдяки 10 боєголовкам по 1 мегатонні з роздільним наведенням в кожній.

Р-36
Р-36 була розроблена у КБ "Південне"

Тобто всі "Тополі" можуть знищити до 123 цілей ударами загальною потужністю близько 100 мегатонн. А залп 46 Р-36М2 - це 460 цілей та 460 мегатонн. Своєю чергою, "Ярс" має роздільну головну частину на 3-4 боєголовки з потужністю 0,3-0,5 мегатонн та, теоретично, всі 149 "Ярсів" можуть знищити до 596 цілей ударами загальною потужністю до 179 мегатонн.

РВСН РФ
Розподіл кількості боєголовок та сумарної потужності залпу

Перегони з часом

Окремо слід зазначити, що кожна зброя, а особливо стратегічна ракета, має свій термін експлуатації. Цей параметр для Кремля доволі критичний через те, що перші Р-36М2 були поставлені до армії СРСР наприкінці 80-х років, а їх "термін придатності" постійно збільшувався.

Якщо спочатку розробник - дніпровське КБ "Південне" давало гарантію на 10 років, то у Росії його продовжили на 15, 18, 20 років, потім заявили про вивід цих ракет до 2020 року, але і досі продовжують їх експлуатацію, яка вже перевищила перший строк у три рази та постійно списують ракети. Для прикладу, з розвалу СРСР у Росії залишилось 308 ракет Р-36, у 2000 році - 180, 2010 - 58, у 2014 - 52, а у 2020 - 46.

Частина Р-36 були перероблені у "цивільні" ракети "Дніпро"

Фактично, з 90-х років Кремль намагається виграти у перегонах з часом, замінюючи вже "прострочені" ракети вже не сильно дивлячись на їх характеристики. Цікаво, що саме цей фактор змусив навіть розмістити "Тополі-М", а потім і "Ярси" у шахтах, в той час, коли головна перевага цих комплексів - мобільне наземне шасі.

Саме тому Кремль і наголосив, що замінює всі комплекси на "Авангард", "Сармат" та "Ярс", мовляв, повністю оновив вже доволі "іржавий меч". Проте дещо, як завжди, залишив за дужками.

"Абсолютно нові"

"Ярс" він же стратегічний комплекс наземного мобільного та шахтного базування РС-24, є модернізацією відомого радянського "Тополя", який родом з 70-х років.

РС-24 Ярс
РС-24 "Ярс" - доволі складно відрізнити від "Тополя"

Розробка цієї модернізації розпочалась ще у 1990-х роках та мала ліквідувати головний недолік "Тополь" та "Тополь-М" - моноблочну головну частину. Тобто віднести "Ярс" до чогось нового можливо лише з поправкою на 10 років, бо перші запуски цієї ракети пройшли у 2007 році.

Окрім роздільної бойової частини, основною перевагою "Ярса" над "Тополем" є можливість перерахунку польотних задач, що дозволяє здійснювати пуск ракети з будь-якої точки, а не лише з визначених заздалегідь майданчиків.

Ярс
Головна перевага "Ярсів" та "Тополів" у концепції мобільної платформи

Ще одна нова розробка Росії - рідкопаливний "Сармат" на який покладено завдання замінити Р-36М2. Розробка цієї ракети, офіційно, стартувала у 2009 році, а перший пуск відбувся через п’ять років. Станом на сьогодні "Сармат" ще проходить випробування, попри обіцянки поставити її на озброєння до 2016, а потім до 2020 року.

Але, фактично, "Сармат" це, як і у випадку з "Ярсом" не абсолютно нова ракета, а більше глибока модернізація Р-36М2. Про це говорить використання модернізованих двигунів РД-264 від радянської ракети, схожі масогабаритні та інші характеристики. На користь цієї версії є і натівське найменування ракети - SS-X-30 Satan 2.

Як підкреслюють у Кремлі, головна особливість "Сармату" у подоланні протиракетної оборони. Для цього, у порівнянні із Р-36М2 час необхідний для запуску зменшено з 62 секунд до 30, дальності польоту ракети у 18 тисяч км вистачає для завдання удару через Південний полюс, тобто за межами дії ПРО США. До того ж у вигляді боєголовок буде використано блок "Авангард".

Авангард
Можливий вигляд "Авангарду"

"Авангард", попри численні заяви про абсолютно унікальну російську розробку, теж має радянське коріння. Робота над гіперзвуковим маневруючим у атмосфері блоком були розпочаті ще у 80-х роках під грифом "Альбатрос", який проводив "НПО Машинстроения". Але лише у 2018 році особисто Путін показав "мультик" з "Авангардом", а згодом повідомив про його постачання до російської армії.

Проте попри можливості "Авангарда", як наголошують у Кремлі, проходити будь-яку ПРО на швидкості до 27 Махів (біля 9 км/с), головним його недоліком є розміщення на старих ракетах УР-100Н УТТХ, які родом з 70-х років, а випуск яких завершився у 1985 році.

Рокот
Конверсійна версія УР-100Н - "Рокот"

Декілька років тому Кремль навіть вивів з експлуатації до 60 ракет УР-100Н УТТХ, які тепер, судячи з усього, будуть озброювати "Авангардом". Принаймні наразі відомо про розгортання лише двох УР-100, з бойовою частиною "Авангард".

Таким чином, доволі дивним залишається показник про частку сучасних ракетних комплексів у розмірі 76% та 81% до кінця 2020 року. Тому що радянські "Тополі" та Р-36М2 складають 53% від всіх російських комплексів. А сама Р-36М2 вже вийшла за межі гарантійної експлуатації.

Тополь пуск
Радянскі Р-36, "Тополі" та їх модернізації залишаються для РФ основою РВСП

До того ж доволі сумнівний прогрес у розробці "Сармата", строки постачання якого у війська постійно "зміщуються вправо". До речі розробку ракети веде "ГРЦ Макеева", яке завжди спеціалізувалось на балістичних ракетах для підводних човнів, а його останні розробки - модернізації ракети Р-29, яку почали накреслювати ще у 1963 році.

Щодо "Авангарду", то розміщенням на УР-100Н УТТХ він зобов’язаний лише тим, що розрахунки з його інтегрування були проведенні ще у СРСР, а оцінювати бойову ефективність 35-річної ракети, яку вже зняли з чергування - доволі марна справа.

Читайте також: В США провели чергові випробування гіперзвукової ракети