В ході поточної війни проти Ірану військові США зокрема вперше для себе потопили оперативно-тактичними балістичними ракетами значну кількість кораблів іранського флоту. В цьому переліку числиться як мінімум один підводний човен проекту 877 "Варшавянка", потоплений ударом ймовірно ракети ATACMS.
Нюанс ситуації полягає в тому, що Іран мав взагалі три субмарини "Варшавянка", котрі переважно стояли на ремонті, аніж виходили в море. А контекст, в якому відбулась поставка цих підводних човнів Тегерану, виглядає окремо показовим.
Читайте також: Як Іран "прикручував" на F-14 Tomcat ракети Р-27 та Р-73, чому на це пішов і чим закінчилось
Деталізуємо, що вище згадані три підводні човни проекту "Варшавянка" в складі іранського флоту носили назви Tareg (закладка відбулась у квітні 1991 року), Noor (закладка відбулась у грудні 1991 року) і Yunes (закладка в лютому 1992 року). Із таймінгу по закладці усіх трьох субмарин випливає, що контракт на їх поставку Тегеранові укладав ще СРСР, а от уже безпосередньо виконувала Росія.
Окремо цікаво, що якщо перші два підводні човни для Ірану росіяни змогли ввести в стрій в грудні 1992 року, то уже третій - лише у вересні 1996 року. Що ілюструє зокрема вже на той момент рівень падіння виробничої дисципліни на підприємствах російського ВПК.
Якщо опиратись на російські джерела, то усі три "Варшавянки" для іранського флоту не "відзначились" нічим іншим, окрім як затяжним стоянням на ремонтах, починаючи з 2010-хх років. Оціночно, на лютий 2026 року в строю ВМС Ірану був лише один підводний човен цього проекту, інші два продовжували стояти на ремонтних роботах в сухому доці.
Якщо брати період саме після 1991 року, то Іран є можливо єдиною країною, котрій Росія в "комплекті" до субмарин сімейства "Варшавянка" не постачала протикорабельні крилаті ракети 3М54 "Калибр". Стандартний боєзапас на підводних човнах проекту 877 складає 18 торпед або 24 морські міни на шість торпедних апаратів калібру 533-мм.
Відомо про поставки протикорабельних "Калібрів" для оснащення підводних човнів згаданого сімейства для флотів В’єтнаму, Алжиру, Індії та Китаю (останній навіть створив власну копію 3М54 під позначенням YJ-18).
Але треба брати до уваги, що росіяни продавали Ірану свої "Варшавянки" в контексті значно ширшої воєнно-технічної співпраці між Москвою і Тегераном, яка почала налагоджуватись у 1990-хх роках, та включала в себе поставку систем ППО, авіатехніки та організацію ліцензійного виробництва танків Т-72.
Один із векторів такої співпраці між Москвою і Тегераном ми раніше описуваи в публікації про те, як Іран придбав свої МиГ-29 та Су-24, звідки йшли чутки про можливу купівлю МиГ-31 в РФ, і чому їм це все не помогло.
Іван Киричевський, військовослужбовець 413 полку СБС "Рейд", експерт Defense Express
Читайте також: Як рашисти пропонували Румунії відремонтувати радянську "Варшавянку" в обмін на зерно, і що з цього вийшло
