Швеція має намір до 2030 року збільшити обсяг оборонних витрат до рівня 2,6% від ВВП як новий учасник НАТО. Крім того, вступ безпосередньо в Альянс в чомусь навіть загострив для шведів загрозу від Російської Федерації, зокрема в повітряному просторі.
Швеція завжди робила ставку на "тотальну оборону", і водночас на гнучкі та компактні сили, які можуть протистояти переважаючому противнику. Як тепер в нових умовах планує діяти Стокгольм для захисту свого неба, автори видання Defense News вирішили розпитати командувача ВПС Швеції генерал-майора Йонаса Вікмана, котрий свою посаду займає з грудня 2022 року.
Читайте також: "Розумні" дрони як нагальна потреба для ЗСУ: в Україні створюють "ройові" технології на базі штучного інтелекту
Цікаво, що це інтерв’ю портал вирішив взяти напередодні міжнародного авіасалону в Фарнборо, що має відбутись з 22 до 26 липня цього року. Для стислості викладу ми звідти виділимо найбільш важливі моменти.
Зараз ВПС Швеції мають в своєму строю близько 100 винищувачів JAS 39 Gripen різних модифікацій, котрі заради більшої гнучкості та живучості розміщені одразу по кільком аеродромам. Навіть якщо сам Вікман тут не став наводитись якісь конкретні показники (наприклад, скільки в середньому зараз може стояти "Гріпенів" на одному аеродромі), тут є показовим сам принцип, за яким зараз оперує шведська авіація.
Тим більш, що цікаво, командувач шведських ВПС окрім всього іншого розповів і про те, що зараз пілоти "Гріпенів" збільшили активність відпрацювання QRA, тобто швидкого злету за сигналом тривоги.
По наземним засобам протиповітряної оборони у Швеції зараз ситуація окремо цікава. Якщо брати ланку ЗРК середньої та великої дальності, то тут шведські мають в своєму розпорядженні не тільки замовлені в США три батареї Patriot, але й певну кількість власних ЗРК типу RBS 23.
Але от що стосується ніші комплексів малої дальності, то тут Йонас Вікман говорить про певний парадокс – шведські збройні сили мають дефіцит таких засобів, і це попри те, що сама Швеція є виробником та експортером RBS 70 як визнаного бестселлера в своїй ніші.
Втім, виявилось, що найбільший парадокс, окреслений в цьому інтерв’ю, лежить взагалі в бюрократичній площині, а саме в питаннях взаємодії з іншими партнерами по НАТО. Командувач ВПС Швеції в цьому ракурсі так і сказав – йому доведеться ще окремо вивчати юридичні аспекти питання, як він зможе нарешті обмінюватись вільно інформацією з іншими країнами Альянсу.
Читайте також: У СБУ розповіли про результативну комбіновану атаку по ворогу у Донузлаві
