Ізраїль у 1990-хх роках провів у втаємниченій обстановці випробування кількох винищувачів МіГ-29, які ймовірно були отримані від Польщі. Отримані результати дозволили накреслити вектор модернізації ізраїльських ВПС, який був потрібен для підготовки до майбутньої війни зокрема проти Ірану.
Про це в одній із своїх публікацій розповідає видання The War Zone. Виділимо звідти такі деталі.
Читайте також: Як Іран придбав свої МиГ-29 та Су-24, звідки йшли чутки про можливу купівлю МиГ-31 в РФ, і чому їм це все не помогло
Ізраїльські ВПС загалом визнають факт, що вони у 1990-хх роках провели тестування трьох МіГ-29. Ці три винищувачі прибули в Ізраїль у квітні 1997 року, і далі, згідно офіційного релізу – "впродовж кількох тижнів ізраїльські льотчики-випробувачі досконало вивчили літак та його системи озброєння, налітали безліч годи та перевірили можливості літака у протистоянні з ізраїльськими винищувачами".
Як далі йдеться в публікації TWZ, в ході тестувань ізраїльські льотчики-випробувачі зафіксували, що МіГ-29 володіє високою маневреністю та буквально неперевершений у ближньому маневреному повітряному бою. Крім того, вони відзначали гарні характеристики бортової РЛС Н019, загальний рівень ергономічності бортової авіоніки.
Далі за текстом йде момент, який виглядає дещо дивно: спочатку наводяться слова одного з ізраїльських пілотів про те, що на МіГ-29 начебто наявна опція автоматичної посадки на рівні "ввести в комп'ютер точку, і потім просто натиснути кнопку", однак потім мова йде про те, що ніхто на практиці не перевіряв, чи така опція працює. А загальний висновок звучав так – "не зважаючи на наявність функцій, покликаних розвантажити пілота на МіГ-29, загальний інтерфейс "людина-машина" є слабким місцем цих винищувачів".
На цьому місці варто пояснити контекст, у якому Ізраїль тестував МіГ-29. Це були 1990-ті роки, Сирія та Іран як головні противники Ізраїлю почали отримувати винищувачі цього типу на озброєння, тому логічно, що ЦАХАЛ доклав необхідних зусиль, щоб в міру можливостей "обкатати" МіГ-29.
Найкраще, що мали на той момент ізраїльські ВПС – це F-15 та F-16 ранніх варіантів під ракети AIM-7 (радіолокаційне наведення, дальність пуску – до 70 кілометрів у передню напівсферу). Це міг бути перший фактор, який впливав на компліментарність оцінок ізраїльських військових щодо МіГ-29 станом на 1990-ті роки.
Другий фактор можна описати як "складнодоступність". Як стверджується в публікації TWZ, дотичні докази вказують на те, що ці три МіГ-29 для тестування Ізраїлю найбільш ймовірно дала саме Польща. Але при цьому всі інструкції були написані російською, а датчики в кабіні були в метрах і кілометрах, а не футах та милях.
Щоб розібратись з МіГ-29, ізраїльським військовим знадобилась інтенсивна допомога іноземних пілотів і техніків (найбільш ймовірно польських). Самі ізраїльські пілоти встигли налітати максимум 20 годин за всю програму випробувань, включаючи проведення навчальних повітряних боїв. На основі чого можна зробити припущення по тому, що і такий формат випробувань МіГ-29 теж впливав на підсумкові оцінки по цим літакам від ізраїльських військових.
Тим більш, із цих випробувань ЦАХАЛ зробив практичні висновки, які дозволили Ізраїлю в підсумку побудувати найбільш потужні ВПС в регіоні.
Маємо цікавий приклад не просто того, як сприймалась радянська авіатехніка у 1990-хх роках. Маємо цікавий приклад і того, наскільки по факту довготривалою була підготовка Ізраїлю до нинішньої війни проти Ірану.
Раніше Defense Express писало також про те, як сирійські С-200 та ЗРК "Бук" допомогли США виправдати $74 млрд затрат на F-22 Raptor, та як Су-27 в Ефіопії повоювали проти МиГ-29 Еритреї, і чим ця історія виявилась показовою.
Іван Киричевський, військовослужбовець 413 полку СБС "Рейд", експерт Defense Express
Читайте також: Іран до революції хотів купити в США навіть 300 F-16 на заміну F-5 та проти МиГ-23, чим закінчилась ця історія
