xcounter
#

Як Британія боролась з крилатими ракетами Фау-1 до появи сучасних ЗРК - ч.1

14771
Робота української ППО, ілюстративне фото довоєнних часів
Робота української ППО, ілюстративне фото довоєнних часів

Хоча ця історія відбувалась вже 80 років назад, є багато чого схожого на наше сучасне сьогодення

Доволі часто можна почути порівняння рашистського ракетного терору проти України з наприклад ракетним терором нацистів наприкінці Другої світової війни, коли для масованих обстрілів міст Союзників вперше в історії людства використовувались крилаті ракети "Фау-1" та балістичні ракети "Фау-2", сам факт наявності яких збагатив лексикон терміном "вундерваффе".

Можливо це прозвучить неочікувано, але наприклад Велика Британія у той період не "сиділа, склавши руки", а натомість активно докладала зусиль, щоб хоч якось мінімізувати ракетну загрозу від Німеччини. По цій темі польське видання ZBiAM ще в 2016 році видало цікаву та дуже розлогу публікацію, яка вся заслуговує на увагу, бо там є багато схожого на нашу реальність.

Читайте також: Чи дійсно в Ірану є можливість передати одразу 400 балістичних ракет типу Fateh-110 до РФ

Як починали готуватись

Для початку, виявляється, що Велика Британія почала готуватись до відбиття ракетних атак німців ще задовго до того, як були відстріляні перші "Фау-1" та "Фау-2". Перші розрахунки по ситуації британське Міністерство авіації почало робити ще осінню 1943 року, під заходи по протидії німецьким ракетам було призначено нового командувача сил ППО (ADGB). На той момент вважалось, що крилаті "Фау-1" можуть мати швидкість польоту в діапазоні від 400 до 670 км/год, а от в існуванні балістичних "Фау-2" багато британських спеціалістів сумнівались взагалі.

Орієнтовно у грудні 1943 року британські військові оцінили, що захист від німецьких ракетних атак має базуватись на двох елементах – не тільки бомбардування районів розміщення пускових установок та потужностей по виробництву ракет, але й також розміщення великої кількості засобів ППО на території самої Великої Британії в три лінії потужної оборони.

Першу лінію мали складати винищувачі-перехоплювачі, другу та третю відповідну – 500 важких та 700 легких зенітних гармат. Цікаво, що при цьому розглядався проект по створенню "поля електромагнітних завад" (тобто щось схоже на сучасну РЕБ), однак від цього проекту відмовились через високу енергозатратність.

Німецька крилата ракета "Фау-1", архівне фото з відкритих

Що довелось міняти по ходу плану

По мірі реалізації плану по підготовці до ракетних атак Німеччини британці коригували деякі моменти. Наприклад, було зменшено кількість задіяних зенітних гармат – 400 важких і 316 легких зенітних гармат при підтримці 200 прожекторів, натомість були створені бар’єри із загалом 1400 аеростатів загородження.

Формат патрулювання винищувачів передбачав, що один ешелон вичікує німецькі ракети на висоті 3600 метрів, інший – на висоті 1600 метрів, а для патрулювань загалом буде виділено 8 ескадрилій звичайних та 8 ескадрилій нічних винищувачів. При цьому передбачалось, що "Фау-1" летітимуть зі швидкістю орієнтовно 650 км/год на висоті 2200 метрів.

Однак багато чого пішло не за тим планом, який готували британці для відсічі німецьким ракетним атакам, і перше з цього всього – Німеччина почала бити "Фау-1" на 3 місяці пізніше, аніж очікувалось, тобто в червні 1944 року.

… і чому британці виявились все ж не готові

Така "затримка" зіграла свою роль одразу за кількома факторами. Наприклад, частину зеніток та винищувачів було виділено уже на підтримку операції "Оверлорд". Крім того, тривале очікування привело до певного організаційного хаосу в британській протиповітряній обороні: наприклад, де мали розміщуватись батареї зеніток, там уже стояли аеростати загородження, яких по факту поставили2000, тобто більше плану.

Раптовість ракетних атак німців привела до сум’яття не лише серед цивільних, але й серед британських військових також. Частина з них вважала, що так нацистська Німеччина просто відволікає ресурси Великої Британії, щоб та зменшила інтенсивність бомбардувань Третього Рейху.

Перший пуск "Фау-1" по Великій Британії відбувся 13 червня 1944 року, вже 15 червня до Лондона долетіло 152 такі ракети, з яких було збито усього 21 ракета, а до 18 червня було випущено 500 ракет, а до середини липня 1944 року кількість випущених ракет досягла 4000 ракет.

Воронка від влучання однієї з перших "Фау-1" по території Великої Британії, архівне фото з відкритих джерел

До початку липня через "Фау-1" загинуло 2,5 тисяч британців, було уражено навіть 11 оборонних заводів, урядові структури довелось перевести в підземні бункери, а парламент взагалі евакуювати із Лондона.

На тлі панічних настроїв цивільні британці почали уявляти, що "Фау-1" має неймовірні властивості, наприклад ледь чи не переслідувати окрему людину на вулиці міста. А в пресі пішли твердження наприклад про те,що режим Франко в Іспанії в обхід санкцій виготовляє елементи для цих самих "Фау-1".

Забігаючи наперед, скажемо, що уже у вересні 1944 році британським військовим вдалось вийти на 75% збиття німецьких крилатих ракет. А от якими надзусиллями це вийшло – ми розповімо в наступній частині цієї публікації.

Читайте також: Як росіяни робили гіперзвуковий "Холод" на базі С-200, і що в них вийшло