Найбільш далекобійною в історії зенітною ракетою вважається американська CIM-10 Bomarc, яка була на озброєнні США та Канади з 1959 по 1972 роки, та мала дальність стрільби до 800 кілометрів включно. Така зенітна ракета створювалась для захисту Північної Америки від радянських стратегічних бомбардувальників Ту-95 та інших типів.
Настільки далекобійні зенітні ракети могли б бути дуже актуальними Україні для протидії стратегічній авіації РФ. Але є один важливий технологічний нюанс, який пояснює, чому в Заходу нема чогось подібного на "Бомарк", і тому доводиться збивати крилаті ракети безпосередньо в нашому небі.
Читайте також: Нас може здивувати дуже секретна китайська ракета SC-19, яку випробували 7 разів за 13 років
Річ в тім, що система наведення CIM-10 Bomarc на основі радіолокаційної ГСН (як і технологічний рівень того часу загалом) не забезпечувала необхідну точність влучання зенітної ракети із "конвенційною" боєголовкою по радянським бомбардувальникам на великих дистанціях. Тому ці зенітні ракети оснащувались ядерними боєзарядами, і в разі бойового застосування "Бомарків" радянські Ту-95 мала б збивати вибухова хвиля від підриву атомних зарядів у повітрі.
CIM-10 Bomarc в обох варіантах оснащувались ядерним боєзарядом WT-40 із можливістю зміни потужності в діапазоні 7-10 кілотонн. Такої потужності мало вистачати для гарантованого знищення стратегічного бомбардувальника або крилатої ракети при промаху аж на 800 метрів. Пусковими майданчиками для «Бомарків» виступали спеціально укріплені ангари, одна ескадрилья таких перехоплювачів мала 28 стартових майданчиків та відповідно 28 ракет.
Перший варіант мав позначення Bomarc-A, особливості – рідинний двигун, швидкість польоту 2,8 Мах, дальність застосування – до 450 кілометрів. Стартова маса складала 6,8 тонн, довжина фюзеляжу та розмах крила – 14,25 метрів та 5,54 метри відповідно.
Другий варіант мав позначення Bomarc-B із твердопаливним двигуном, швидкість польоту складала 3,2 Мах, дальність застосування сягала 800 кілометрів. Стартова маса складала 7,26 тонн, довжина фюзеляжу та розмах крила – 13,74 метрів та 5,54 метри відповідно.
Долю та нетривалу службу зенітних ракет "Бомарк" в строю збройних сил США та Канади визначила поява у СРСР міжконтинентальних балістичних ракет як основного засобу доставки ядерної зброї. На цьому тлі далекобійні зенітні ракети стали неактуальними, ранні Bomarc-A почали знімати з озброєння ще у 1964 році, остаточно процес зняття з озброєння завершився у 1972 році. Після того часу ракети "Бомарк" використовувались як мішені для тренування американської протиповітряної оборони, аж поки не були повністю відстріляні.
На даний момент жодна з країн світу не має на своєму озброєнні ракети-перехоплювачі з дальністю пуску порядка 800 кілометрів. Але далі варто врахувати факт, що США бояться, що Китай до 2050 року матиме зенітні ракети аж на 2000 км, але це не буде "в одні ворота". Тим більш, що по цій темі вже ведуться відповідні роботи.
Читайте також: Як США у квітні 2022 року доволі дивно відмовились від нових пусків ракет ASAT, хоча такі ж мають РФ, Китай та Індія
