xcounter
#

Дивізіон, батарея, зенітний ракетний комплекс: з чого складається й чому все відрізняється у НАТО

Пускова Patriot
Пускова Patriot
3906

Пояснюємо як не заплутатись у дивізіонах, батареях, зенітних ракетних комплексах, особливо, коли мова заходить про різні зразки та озброєння НАТО

Доволі часто у коментарях до публікацій відносно засобів протиповітряної оборони наші читачі починають задавати питання та будувати припущення відносно західних засобів протиповітряної оборони, наприклад, NASAMS та їх структури. Ситуація часом погіршується тим, що до сучасних зразків ЗРК намагаються використати ще радянські лекала.

Тому спробуємо пояснити, як не заплутатись у дивізіонах, батареях, зенітних ракетних комплексах, особливо, коли мова заходить про різні зразки. Й почати можливо з найпростішого, самого поняття зенітного ракетного комплекса.

Читайте також: Літаки МиГ-31К злетіли в Білорусі, і це не звичайний "тренувальний" політ, щоб полякати "Кинжалами"

ЗРК - це група засобів, які об'єднані між собою та дозволяють самостійно виконувати бойове завдання. Це має бути: система огляду та виявлення цілей, засоби ураження, система управління озброєнням, зв'язку та перезаряджання. Деякі компоненти ЗРК можуть бути змонтовані на одному шасі, деякі передбачають розміщення кожного елементу окремо.

Для розуміння, радянський зенітний ракетно-гарматний комплекс "Тунгуска". На перший погляд - це лише одна машина. Вона має РЛС, засоби ураження, зв'язок та систему управління озброєння і все це на одній машині.

2С6
Зенітна самохідна установка 2С6 "Тунгуска"

Але насправді у комплекс 2К22 "Тунгуска" входить ще: транспортно-заряджаюча машина, машини технічного забезпечення та ремонту, рухомий генератор та навіть тренувальні засоби. Звісно, враховуючи те, що це не бойові машини, про них часто забувають.

Також і ЗРК "Бук", це не лише одна пускова, яка також має нібито все необхідне для роботи. Це ще, як мінімум, машина заряджання, оглядова РЛС, командний пункт, транспортні машини та машини забезпечення.

ЗРК
Частина машин ЗРК "Бук"

Поняття батарея - це організаційна складова, яка абсолютна різна для кожного окремого виду ЗРК. Батарея "Тунгусок" відрізняється за кількістю машин від батареї "Буків", як і від, наприклад, "Торів". На рівні батареї можуть додаватися ще й додаткові машини, наприклад, потужніша РЛС, чи командний пункт.

Так само, як і у випадку дивізіону, який є значно складнішою структурою, ніж просто декілька батарей разом. Нижче - організаційна структура типового зенітного ракетного дивізіону армії РФ "на "Торах":

зенітний ракетний дивізіон армії РФ

І ці організаційні структури відрізняються й від того, про яку армію йде мова: у ЗСУ може бути одна організаційна структура, у РФ інша, й може бути навіть не такою, як за часи СРСР. І вже можливо не говорити, що це саме типові варіанти, бо на практиці є ще дивізіони чи батареї посиленого та неповного складу.

Водночас, особливо у СРСР, саме батареї та дивізіони були більш-менш стандартизовані, бо всі елементи були максимально тісно пов'язані між собою, бо мова йшла про "закриту архітектуру". До того ж ще й на аналогових електронних рішеннях. Умовно, один командний пункт міг керувати лише певною кількістю пускових та комунікувати лише з однією РЛС.

зрк бук в середині
"Теплі-лампові" радянські ЗРК

Але сучасні зенітні ракетні комплекси, особливо коли мова йде про західні зразки - це вже цифрові види озброєння з максимально відкритою інфраструктурою. Умовно кажучи, це просто конструктор. Конфігурація може бути максимально широкою: одна чи декілька РЛС, оптично-локаційних станцій, 2-6-8 чи будь-яка інша кількість пускових. Зараз дійшло до того, що один ЗРК може передавати керування ракетою на інший ЗРК, навіть іншого типу, як це зробили з MSE від Patriot PAC-3, яку "відв'язали" від штатної РЛС. І звісно всі сучасні комплекси ППО працюють у єдиній інформаційній мережі, що бачить один - бачать всі.

Чи так само складно влаштовано у країнах НАТО - абсолютно так. Більше того, у кожній країні може бути по своєму, бо питання, як організувати засоби ППО - це питання генштабів різних країн, тим паче, що у ЗРК там справжній різнобій. Навіть в назвах, хтось використовує термін battery (батарея), хтось squadron (ескадрилья), і вони можуть бути не тотожними, на вищому - battalion, які є дивізіонами, але не division, бо це вже дивізія. Все складно.

Але є одна річ, яку можна вважати базовою для розуміння - fire unit. Fire unit - це група засобів, які об'єднані між собою та дозволяють самостійно виконувати бойове завдання, тобто і є максимально схожим на зенітний ракетний комплекс у радянський "системі координат".

Склад fire unit може бути різним, як залежно від самого комплексу, так навіть від того, в якій конфігурації він був закуплений. Наприклад типовий fire unit MIM-104 Patriot це вісім пускових, один радар, одна станція зв'язку та машини забезпечення. Чи може у ньому бути інша кількість пускових - так. Так само відносно таких ЗРК, як NASAMS, IRIS-T чи навіть MIM-23 HAWK.

Чи може бути fire unit еквівалентом battery - може, але battery це організаційна структура, до якої додаються ще інші складові. Наприклад, у батарею Patriot входять ще й ПЗРК. Чи мають вони значення, коли мова йде про Patriot - навряд, але саме так вона організована.

Те що ці поняття не є тотожними чудово демонструє й наступна ілюстрація, на який зображено склад ЗРК "Бук" у "радянській системі координат" та за зразком структур країн НАТО:

Коли мова доходить до практики, наприклад, коли говорять, що Україні передали один NASAMS, то з максимальною долею вірогідності мова йде про один fire unit. Навіть коли мова йде про передачу однієї battery (батареї) NASAMS, мова у 99% буде йти саме про один fire unit. А ось як ці fire unit вже у ЗСУ будуть оформлені за організаційною структурою у батареях та дивізіонах - це вже справа ЗСУ.

Читайте також: Наскільки зросла ефективність української ППО від першого ракетного удару РФ до атаки 23 листопада