Збройні сили Данії мають в оглядовій перспективі посилити обороноздатність країни новим далекобійним озброєнням. Про принципове рішення мати можливість завдавати високоточні удари на значній дальності офіційно повідомив уряд країни.
Зазначено, що необхідність у далекобійних ракетах пов'язана зі стримуванням та необхідності завдати удару по агресору ще до того моменту, як він зможе досягнути території країни. І загалом це відповідає цілі забезпечити можливості самооборони Європи до 2030 року.
Читайте також: Росіяни адаптуються до війни дронів і вже із заводу ставлять РЕБ та бронекабіну на вантажівки КамАЗ
Яку саме далекобійну зброю обере Данія звісно поки не відомо, але єдина наявна деталь - п'ятирічний строк, вже доволі сильно звужує коло можливих варіантів. Наприклад, у такий термін доволі погано вписується проєкт LCM (Land Cruise Missile) від європейського конгломерату MBDA через те, що він вийде на випробування не раніше 2028 року. І враховуючи строки тестів та розгортання серійного виробництва навряд цю ракету слід очікувати раніше початку 2030-х років.
Водночас той самий MBDA пропонує й значно швидші та простіші варіанти, на які може бути зроблена ставка. Наприклад, Crossbow на 800 км з адекватною БЧ та постачанням з 2026 року. Такої дальності Данії вистачить для ударів по Калінінградській області РФ зі своєї території, але не більше. Бо до Санкт-Петербурга, від найближчої точки Данії - 1000 км.
Якщо шукати щось більш далекобійне та доступне прямо зараз, то мова може йти лише про американські крилаті ракети Tomahawk. Тим паче, що данці мають одразу п'ять кораблів, які можуть бути їх носіями - два фрегати класу Absalon та три класу Iver Huitfeldt, які мають по 36 та 56 комірок.
Але зараз закупівля американської зброї не найкращий варіант. Особливо для Данії враховуючи погрози з Вашингтона щодо Гренландії. Хоча це більше стосується ціни, яку у Вашингтоні на ті самі Tomahawk для Нідерландів помножили на два. А також строків постачання та подальшої залежності у підтримці боєздатності цих ракет.
Тому існує далеко не нульова ймовірність того, що уряд Данії розглядає ще один паралельний варіант із виробництвом власної далекобійної зброї. Бо досвід України прямо вказує, що лише суверенність власної далекобійної зброї може бути гарантією її вільного використання.
Тим більше, що є певний дуже дивний збіг, який стосується дій самого данського уряду. Справа в тому, що буквально кілька днів тому урядовим рішенням українській компанії Fire Point було видано дозвіл на будівництво заводу з виробництва твердого палива у районі авіабази Скридструп. І для цього було у ручному режимі скасовано близько 20 різних правил та законів, що знімає будь-які бюрократичні перепони на шляху швидкої реалізації проєкту.
Водночас тверде паливо - це більше про балістичні ракети, які у західних країнах наразі фактично відсутні як клас. І єдиний варіант для західних країн посилитись балістичною ракетою із дальністю польоту у 1000 та більше км - розробити та виробляти її самостійно.
Також варто зазначити, що Данія вкрай активно взялась за своє переозброєння. У створення повноцінної системи протиповітряної оборони країна направила 9,1 млрд доларів, обравши SAMP/T, NASAMS, IRIS-T та VL MICA.
При цьому вибір саме європейського ЗРК великої дальності був пов'язаний з астрономічною ціною на Patriot, яку у США виправили в останню мить. Хоча без американського озброєння данці все одно не обійдуться, бо для протичовнової оборони закупить P-8 Poseidon у Boeing.
Читайте також: Удар СБУ по арсеналу ГРАУ у Торопці був з території РФ і це дійсно найзухваліша операція - OSINT по зірках
