Останні дії російської влади з протидії поширенню коронавірусу вказують на те, що наразі ситуація в РФ є не простою та стрімко загострюється. При цьому, слідуючи своїм принципам, Кремль приховує існуючі проблеми – і це стосується не лише ситуації на своїй території, а й в місцях перебування російських військових контингентів, зокрема в Сирії, де наразі знаходиться близько 9 тис. росіян. Низка обставин вказує на те, що реальний стан справ із захворюваністю російських військових у цій близькосхідній країні може бути набагато гіршим, ніж про це офіційно говорять.
Традиційно російська влада, як спадкоємиця «кращих» радянських традицій, приховує як від власного народу, так і від міжнародного суспільства реальний стан справ практично в усіх сферах життєдіяльності держави, особливо у військовій. Філософія Кремля полягає в тому, що краще не визнавати очевидні речі – участь у військових операціях на чужих територіях, діяльність представників спецслужб з місіями вбивства (в тому числі шляхом отруєння) власних та іноземних громадян закордоном, і врешті – смерті своїх військовослужбовців з власної ж вини. Це вже сприймається і в середині країни, і в міжнародному інформаційному просторі як даність. Одночасно з цим, багато хто навчився за різними ознаками розуміти реальній стан справ. З плином часу це дозволяє встановити те, що приховує російська влада.
Читайте також: Від безпілотників до апаратів штучної вентиляції легенів
Сьогодні в епіцентрі уваги – Європа зі зростаючою кількістю інфікованих коронавірусом COVID-19 в Італії, Іспанії та Німеччині. Однак не слід забувати і про регіони збройного протистояння, які свого часу стали джерелом дестабілізації обстановки в західній частині континенту, зокрема про Сирію і ситуацію з поширенням у цій країні коронавірусу. Справа в тому, що на картах захворюваності Всесвітньої організації охорони здоров’я ця країна ще донедавна була «білою плямою» – ані жодних підозр інфікування, ані жодних хворих. І це при тому, що Сирія межує з Іраком, де стрімко зростає захворюваність, спричинена коронавірусом, та знаходиться у безпосередній близькості до Ірану, де число заражених коронавірусом наприкінці березня 2020 року доходить до 40 тисяч випадків, з них більше 2,5 тисячі – зі смертельними наслідками.
Лише 22 березня 2020 року міністр охорони здоров'я Сирії Низар Язжі оголосив про перший випадок інфікування коронавірусом у країні. За його словами, вірус був виявлений у «сирійської дівчини, яка приїхала з-за кордону». І фактично одразу (буквально за кілька днів) сирійською владою була введена комендантська година по всій країні. За рішенням уряду припинено транспортне сполучення між провінціями, закриті всі місця масового скупчення людей, включаючи кафе і ресторани. Припинено авіасполучення і закриті сухопутні кордони. Громадян закликали залишатися в своїх будинках і виходити на вулиці лише за крайньої необхідності.
Однак варто зазначити, все це відбулося лише після кількох заперечень та заяв опозиції, що пролунали набагато раніше, про те, що хвороба вже охопила країну і руйнує систему охорони здоров'я. Так, за інформацією Центру моніторингу за дотриманням прав людини в Сирії, випадки коронавірусу були виявлені набагато раніше – в іранських та іракських бійців, що воюють на боці Дамаску на сході Сирії. Але ж цілком очевидно, що якщо він є в цих іноземців, то він буде й у решти населення цієї території. Крім того, за даними правозахисників, випадки коронавірусу були зафіксовані раніше і в інших районах країни, але лікарів просили не розголошувати інформацію.
Отже, по-факту, ситуація з пандемією в Сирії є набагато гіршою, аніж про неї говорять офіційні інституції. Цілком очевидно, що Дамаск приховує реальний стан справ. Безперечно, це пояснюється тим, що в країні йде війна і система охорони здоров’я й без того перевантажена жертвами військового протистояння. Але це не той випадок, коли це можна зрозуміти. Справа в тім, що сирійська влада, що від початку приховувала інформацію, наражала на небезпеку і своїх громадян, і всіх тих, хто перебуває на території країни.
Вочевидь, тут не лише питання до Сирії та її влади, яка діє в стилі тоталітарних режимів, а також і до РФ, адже вона – головний союзник Дамаску і має чисельний контингент на сирійській території. Без участі росіян та надання певних «рекомендацій» тут точно не обійшлося. В Москві прекрасно знають, що ситуація з поширенням захворюваності в Сирії є непростою. Ба більше, – загрозливою для її власних військових, як у регіоні, так і на територіях РФ, звідки відбувається ротація особового складу.
Про ураження військовослужбовців ЗС РФ, що мають відношення до проведення операції в Сирії, може свідчити низка обставин, які мали місце в березні 2020 року. Ще на початку березня ц.р. російські ЗМІ повідомили, що в сирійському місті Хама від коронавірусу померли двоє сирійських військовослужбовців. При цьому російські військовослужбовці перебували в контакті з померлими, що не виключало ймовірності того, що небезпечний вірус могли підхопити й російські військові. Однак офіційний Дамаск це заперечив. Проте, з неофіційних джерел стало відомо, що зараження могло відбутися під час безпосереднього контакту з іранськими військовослужбовцями, які перебувають на території Сирії, після чого ці ж військові контактували і з представниками російського контингенту. Однак цей факт не отримав належної уваги в РФ, адже офіційно все спростовувалося.
Однак, надалі, вже 25 березня агентство Reuters повідомило, що 24 березня 2020 року вантажне судно «Двіниця-50» зі складу ЧФ РФ пройшло турецьку протоку Босфор і прямує до берегів Сирії. На судні поміж контейнерів, які складають основну частину вантажу, помічені щонайменше три військові медико-санітарні автомобілі. Видання припускає, що поточна місія судна полягає у доставці медичного обладнання для російських військових у Тартусі і є певною реакцію на поточну пандемію. Не слід виключати, що подібні вантажі вже доставлялися до Сирії й раніше.
Наступним, не менш показовим прикладом є те, що секретар ради безпеки РФ Микола Патрушев 27 березня 2020 року на тлі поширення коронавірусу провів у режимі відеоконференції нараду «з питань охорони здоров'я» з керівництвом Південного федерального округу (ПдФО). При цьому, в нараді брали участь повпред президента РФ в ПдФО, керівництво Республіки Крим, Республіки Адигея, Республіки Калмикія, Краснодарського краю, Астраханської, Волгоградської, Ростовської областей і міста Севастополя, МОЗ, Мінпромторгу, МВС, МНС, ФСБ Росії, Росспоживнагляду, Росгвардії, Генеральної прокуратури і Слідчого комітету. Офіційно обговорювались питання «актуальних на сьогодні загроз, пов'язаних із поширенням коронавірусної інфекції». Також «наголошувалося на важливості забезпечити реалізацію дезінфекційних противірусних заходів, необхідності привести в готовність всі медичні організації до прийому інфікованих хворих».
З огляду на це виникає цілком логічне запитання – чи не очікує раптом РФ спалах коронавірусу на півдні Росії, який прийшов із Сирії? Як відомо, в окупованому Криму вже виявлені щонайменше 20 випадків зараження коронавірусом, а в Краснодарському краї – 17. Саме з морських баз Севастополя на півострові та Новоросійська на континентальній частині РФ регулярно прямують «Сирійські експреси». Саме з цими регіонами, в тому числі, спілкувався на відеоконференції Патрушев. Ходять чутки, що в містах Моздок та Кримськ вже обладнані місця для прийому на карантин російських військовослужбовців із Сирії. В подібних випадках так і тягне сказати словами «класика» російської пропаганди: «Совпадєніє? - Нє думаю!».
Отже, наразі можна говорити про наявність непрямих ознак, які вказують на зростаючу загрозу пандемії, як серед російських військових у Сирії, так і в окупованому Криму та на півдні РФ – в Південному військовому окрузі. Ті показники, які публічно оголошуються, скоріш за все, не відображають реальний стан речей. Російське керівництво в гонитві за збереженням свого рейтингу та, напевно, з метою «недопущення паніки» (чим завжди прикривалася радянська, а згодом і російська влада), приховує інформацію про дійсну кількість інфікованих. Цілком можливо, що серед російських військовослужбовців вже були смерті від COVID-19, однак, напевно, вони подавалися, як наслідки ускладнень від інших хвороб.
Чого іншого можна очікувати від країни, де життя людини не варте нічого...
Читайте також: Тактика кочових гармат
