Уже в жовтні 2025 року було відомо про те, що рашисти навчилися збивати українські далекобійні БПЛА FP-1, "Лютий" і E-300 зенітними дронами і це проблема. Бо це свідчить зокрема про те, що агресор має системний інтерес розвивати БПЛА-перехоплювачі як сегмент засобів протиповітряної оборони.
Крім того, в грудні 2025 року в РФ озвучили безумну ідею збивати українські Octopus зенітними ракетами. Що зокрема показує, наскільки небезпечними для себе ворог вважає наші безпілотники-перехоплювачі.
Читайте також: У РФ визнали, що відстають від України у напрямку важких дронів, і кажуть, що вже вирішують це питання
На цьому тлі виглядає актуальним узагальнити усі ті матеріали рашистів, які є у відкритому доступі та котрі стосуються тематики розгортання й застосування зенітних дронів в армії РФ. Це дозволить побачити зокрема логіку, за якою ворог хоче просуватись далі в сегменті БПЛА-перехоплювачів.
Як "Ланцет" не став зенітним дроном
Виклад варто почати з того, чому росіяни не займались зенітними дронами до лютого 2022 року, хоча мали для цього відповідні напрацювання, наприклад ідею використовувати "Ланцети" для збивання "Байрактарів".
Відповідь проста - російські військові просто не вважали, що їм таке взагалі потрібно. І це попри те, що армія РФ наприклад мала негативний досвід, коли бійці сирійської опозиції завдали успішні удари з використанням БПЛА по аеродрому "Хмеймім", основній базі для "ВКС РФ" під час війни в Сирії.
Або ж якщо згадати момент про те, що в грудні 2020 року після війни за Карабах в РФ розписались у безпорадності власних ЗРК проти сучасних БПЛА та ракет після полігонних випробувань.
Задуматись про необхідність власних зенітних дронів армію РФ примусив хіба що фактор "революції дронів", лідером в якому була саме Україна. При цьому сама ідея перехоплювати БПЛА з використанням інших дронів виникла доволі просто: ворожа армія та Сили оборони України почали нарощувати інтенсивність застосування FPV-дронів, їх маршрути почали між собою дуже тісно перетинатись, і саме так виникла ідея, що ворожий безпілотник можна просто протаранити.
Скільки зенітних дронів хочуть рашисти
Зараз рашисти говорять про актуальну потребу в зенітних дронах на рівні кілька десятків тисяч на місяць, навіть до півсотні тисяч, тобто орієнтовно 500-600 тисяч зенітних БПЛА на рік.
Це можна вважати як своєрідним "непрямим визнанням" від ворога по тому, що Україна має достатньо сильний потенціал в сегменті безпілотних систем, для протистояння якому рашисти вимушені шукати нестандартні (як за своїми мірками) інструменти.
Також ворог визнає, що в сегменті зенітних БПЛА він опинився у наздоганяючому положенні відносно України. Бо системно працювати над розгортанням дронів-перехоплювачів в своїх бойових порядках армія РФ почала уже в 2025 році. Однак перші напрацювання по своїм зенітним БПЛА російське військо почало реалізовувати уже в 2024 році.
Якщо говорити про безпосереднє застосування дронів-перехоплювачів, то тут рашисти виділяють такі "вузькі місця":
- канальність (тобто що в обмежений період часу один оператор може "вести" лише одну ціль);
- дальність виявлення цілі (потрібна мережа малогабаритних РЛС, бо камери виявлення на зенітних БПЛА "бачать" лише на дистанцію 200-300 метрів).
Тобто рашисти в даному випадку виділяють для себе орієнтовно такі ж нюанси по застосуванню БПЛА-перехоплювачів, які можуть мати місце і в Силах оборони України.
Блок висновків
До лютого 2022 року росіяни загалом мали уявлення про те, що рано чи пізно їм доведеться використовувати БПЛА як засіб протиповітряної оборони, про що свідчить ідея "Ланцетами" збивати "Байрактари". Однак на практиці армія РФ про дрони як інструмент ППО воліла не задумуватись, навіть попри негативний досвід "сирійської кампанії".
Уже в ході повномасштабної війни проти України рашистам довелось змінити свій підхід до сегменту зенітних дронів. Але тут вони опинились в "наздоганяючому" положенні, відносно нашої країни.
Попри об’єктивно сильний сегмент виробництва "класичних" засобів ППО, рашисти також заявляють щорічну потребу на рівні півмільйона зенітних дронів. З чого випливає, що ворог визнає нашу перевагу в БПЛА на фронті, та шукає асиметричні інструменти для протидії.
Іван Киричевський, військовослужбовець 413 полку СБС "Рейд", експерт Defense Express
Читайте також: Які висновки зробив Китай з помилок РФ у війні і мова зовсім не про дрони, аналіз Пентагону
