Збройні Сили України почали використовувати важкі БТР на базі танка Т-64, про що говорить декілька фото зроблених за останній час. На них машина на базі Т-64 із демонтованою баштою та нарощеним корпусом, який додатково посилений динамічним захистом.
З озброєння у цій бойовій машині - 12,7-мм кулемет НСВТ на дистанційно керованій установці, місткість десантного відділення невідома. Й зазначимо, що у цьому випадку, коли мова йде про кулеметне озброєння, то правильно класифікувати цю машину, як БТР, а не БМП. Скоріш за все машина була створена з пошкодженого танка, відновити який повноцінно було вже неможливо.
Читайте також: Хоча авіаносець USS Nimitz прослужить ще мінімум 3 роки, ВМС США вже планують його утилізацію
Водночас розміщення моторно-трансмісійного відділення не змінилось - у кормі, що звісно не ідеальний варіант для транспортної машини, але дозволив обійтись без глобального перероблювання машини.
Й одразу треба зазначити, що українські розробники ще до війни активно пропонували машини на базі Т-64 та інших машин у ролі важкої БМП. Й одразу згадується проєкт БМПВ-64 від "Харківського бронетанкового заводу", яка мала не тільки потужніше озброєння, але й повністю перероблене компонування з переднім розміщенням двигуна.
Але якраз розміщення двигуна у передній частині із питаннями щодо охолодження та розподілення ваги, відсутність концепції використання таких машин, а також брак грошей остаточно поставили крапку у цій розробці на рівні 2016 року.
Відносно ж концепції використання, то справедливо буде зазначити, що БМП на базі танка - екзотика. А першим прикладом є Ізраїль, який використовує важку 63,5-тонну БМП Namer, що створена на базі Merkava Mk IV і вважається заброньованою ще більше.
Але ця машина є не першою важкою ізраїльською БМП на базі танка, бо з кінця 80-х років Цахал почав отримувати Achzarit - машину на базі трофейних Т-54 та Т-55.
При цьому в Ізраїлі не стали змінювати компонування, а лише поставили менший за розміром двигун від Detroit Diesel з трансмісією від Allison, що дозволило створити коридор з правого боку. Й вкрай цікавим рішенням є використання кормової двері з гідроприводом, яка розкривається у гору збільшуючи висоту проходу.
Увагу слід приділити тому, що машина не має на озброєнні нічого важчого за кулемет, бо її задача просто доставити бійців на поле бою із більшою гарантією ніж це може зробити звичайна БМП та БТР. І тому, по суті, Achzarit та Namer є гусеничними бронетранспортерами. А Achzarit, в силу конструктивних особливостей та жорсткості підвіски взагалі навряд підходить для перекидання десантників на значну відстань й фактично є "бронетаксі" для кидка на декілька кілометрів між своїми та ворожими передовими позиціями.
Але потреба у таких машинах для Ізраїлю, з його театром військових дій та можливостями противників, сформувалась еволюційним шляхом. У інших випадках цілком логічно викликає скепсис, бо мова йде про БТР вагою танка, ресурсом танка та апетитом танкового двигуна. Але з огляду на все, реальна війна якраз й викликає потребу у таких машинах для кидка на "останню милю" під прикриттям танків.
Також зазначимо, що поява у ЗСУ таких важких транспортних машин одразу викликала дописи, мовляв, необхідно поставити щось потужніше за кулемет. Але справа в тому, що задача таких машин саме доставка десанту на коротку відстань, а не роль танка з озброєнням від БМП. Це важлива концепція, бо встановлення 30-мм гармати означає зменшення десантного відділення, а також збільшення ваги через саму башту та її бронювання.
Водночас на машині дійсно можливо посилити озброєння для безпосередньої вогневої підтримки піхоти у ближньому бою, зокрема шляхом встановлення легкого бойового модуля з автоматичним гранатометом та кулеметом, сучасними прицільно-спостережними приладами, але вочевидь це задача вже "на потім".
Читайте також: Всі 13 словацьких МіГ-29AS в Україні, але для передачі 9 машин їх знадобилось розібрати й це не добрий знак
