Під час проходження так званого форуму "Армия-2024" під Москвою, як повідомляють російські ЗМІ, було укладене замовлення на встановлення комплексу активного захисту "Арена-М", який має індекс Т09-А6-1, на танки Т-90М "Прорыв" та важкі самохідні вогнеметні системи ТОС-1А "Солнцепек".
Контракт був виданий "Уралвагонзаводу", кількість, вартість та строки виконання робіт не розголошуються і навряд стануть публічними через те, що держоборонзамовлення у РФ повністю засекречено ще з грудня 2018 року. Але є важлива ремарка: встановлення КАЗ на ТОС-1А передбачає розробку конструкторської документації, тобто спочатку встановлення "Арена-М" на нього ще треба розробити та випробувати.
Читайте також: США вивели на навчання одразу 150 літаків різних типів, і це дуже показова цифра
Нагадаємо, що комплекс активного захисту (КАЗ) призначений для перехоплення боєприпасів на підльоті до машини. І у РФ його встановлення на машини типу Т-72 та Т-90 вже давно відпрацьовано. Більше того, випробування "Арени-М" на Т-72Б3 офіційно були завершені у квітні 2023 року. Попри це жодного такого російського танка із комплексом активного захисту досі на полі бою помічено не було.
А для розуміння всієї картини варто додати, що перші прототипи "Арена" почали випробовувати ще у 1982 році, за рік до завершення розробки першого радянського КАЗ "Дрозд". Вже після розпаду СРСР у РФ у 90-х роках активно тиражувалась легенда, що "Арена" от-от буде масово встановлюватись на російську бронетехніку та наче була прийнята на озброєння у 1993 році.
Але замість цього "Арена" пішла на модернізацію й у новій версії була позбавлена характерної "шпаківні" з РЛС та уражаючими елементами, які рознесли у блоках навколо башти.
Ця версія активно пропонувалась на експорт. У РФ навіть тиражували байку про те, що американці були "в шоці" від російського КАЗ і за астрономічні гроші хотіли його купити, але їм відмовили. У реальності оновлена "Арена-Э" не зацікавила навіть Індію. Що не завадило на її основі на рівні середини 2010-х років почали роботи "Арена-М".
На рівні 2018 року формулювання необхідності розробки "Арена-М" виглядало наступним чином: "доступні конструкторам дані дозволяють бачити в "Арені-М" ефективний засіб захисту від протитанкових американських ракет TOW".
Хоча звісно за своїми задекларованими ТТХ навіть перша версія "Арени" мала знищувати все що загрожує танку і з будь-якого напряму. Хоча в офіційних проспектах реальна ефективність комплексу значно зменшувалась. Можливість перехоплення сучасних протитанкових ракет, які атакують згори, типу Javelin, не коментувалась.
А після появи абсолютно нової загрози для танків у вигляді FPV-дронів у РФ, через необхідність підтримки рівня "аналоговнєтності", почали заявляти, що доопрацювали КАЗ і для їх перехоплення. Водночас проблема, коли КАЗ небезпечний для власної піхоти, яка знаходиться від танка ближче ніж 50 метрів, вирішена так і не була.
Водночас реальний стан розробки та ефективності "Арена-М" все одно залишається під питанням. Як і реальна можливість РФ дійсно масово встановлювати цей комплекс на свої машини.
Читайте також: Зенітна ракета SM-6 була вперше випущена з австралійського есмінця
