Восени минулого року Німеччина повідомила про плани передати Україні 4000 тисячі неназваних баражуючих боєприпасів, як згодом виявилося - йдеться про ударні дрони типу HF-1 від німецької оборонної компанії Helsing, а на початку лютого цього року стало відомо про заплановану передачу інших дронів від цієї ж компанії - HX-2, які були представлені лише наприкінці 2024 року.
Сьогодні Сили оборони України вже активно використовують дрони HF-1 проти російського окупаційного війська - як йдеться у сюжеті німецького видання BILD, загалом вже було поставлено близько 1000 таких дронів, на кадрах можна побачити роботу із цими дронами бійців Сил спеціальних операцій. Зйомка сюжету проходила у Сумській області.
Читайте також: У Німеччині розсекретили дрон HX-2 для України, який охрестили міні-Taurus (відео)
"Літак може бути у повітрі близько години, за цей час ми маємо знайти ціль. Залежно від напрямку, сили вітру, висоти хмар, ми можемо залітати на якусь визначену відстань", - розповідає один з військових. За його словами, дрони HF-1 вони використовують проти низки різних цілей, від броньованої техніки і систем протиповітряної оборони до логістики і складів.
Як розповідає інший оператор дрона, загалом з HF-1 вони працюють на дальність близько 45-50 км. "Це наша оптимальна відстань" і наші військові завдяки цьому дрону роблять росіянам "дуже неприємні сюрпризи", оскільки він дозволяє залітати туди, де ворог почуває себе відносно спокійно, а також уражати техніку на місцях стоянки, під час висування на лінію зіткнення тощо.
"Наш дрон обладнаний системою донаведення, яка допомагає захопити ціль і тримати її до самого ураження. Це позитив у тому плані, що якщо ми втратили зв’язок із дроном - відео або управління - то дрон доходить до цілі і уражає її".
"Ми наразі працюємо з системою, де пілот знаходить ціль, захоплює цю ціль і літак уражає її. Це не питання людина чи автоматика, це питання того, що ми маємо довести цей літак до цілі і в режимі донаведення на літак не впливає РЕБ, який може стояти на техніці. З моменту захоплення цілі літак переймає управління на себе і доводиться самостійно до цілі".
Дрони HF-1 роблять із фанери, що має позитивно впливати на здешевлення цього озброєння. "Матеріал, з якого зроблений літак, не має значення в принципі і можна використовувати будь-який матеріал, аби він літав. Він може бути зроблений з дерева, так і з пенопласту, повністю надрукований на 3D-принтері і таке інше. Це не має значення для літака. У нашому випадку те, що він зроблений з дерева, робить його навіть краще, через те, що він радіопрозорий і дозволяє краще працювати на великих відстанях".
Загалом військові відзначають, що Силам оборони України потрібно більше як дронів, так і людей, які з ними працюють.
Читайте також: Яким озброєнням Німеччина за місяць посилила ЗСУ: наземні дрони Gereon RCS та традиційні Gepard
