Польща оголосила про старт "Нарви": нова система ППО від російської загрози

На шляху до "Нарви" обговорювались різні концепції та рішення.
На шляху до "Нарви" обговорювались різні концепції та рішення.
2313

Польща починає практичну реалізацію національної програми протиповітряної оборони (ППО) малої дальності "Нарва" (Narew). Виконавцем цього проєкту буде Polska Grupa Zbrojeniowa. Про це оголосив міністр оборони Польщі Маріуш Блащак.

Фактично міністр оборони Польщі, як повідомила агенція Defence24, заявив про підписання висновків аналітичного та концептуального етапів "Нарвської програми" щодо створення ЗРК протиповітряної оборони ближньої дії. Після чого ця програма зможе перейти до фази впровадження, включаючи переговори з підрядником, підписання контракту та визначення графіку поставок.

ЗРК "LandCeptor" з ракетами сімейства CAMM від MBDA - один з претендентів на участь у "Нарві" - хоча б "частинами"

ЗРК "Нарва" має зіграти важливу роль у протиповітряній оборони Польщі. "Сьогодні польська армія має зенітні комплекси ближньої дії, такі як Grom, Piorun, Poprad. Але нам не вистачає елемента, який знаходиться між "Попрадом" і "Петріотами", наголосив міністр оборони Маріуш Блащак.

Читайте також: Проєкти зенітно- ракетних комплексів від ДержККБ "ЛУЧ"
Пускова ЗРК Poprad з нової системи ППО Польщі ближної дії

Новий ЗРК повинен мати дальність дії приблизно до 40 км і призначений для прикриття як авіабаз, так і угруповань сухопутних військ у взаємодії з ЗРК ближньої дії (такими як Poprad). Він створюється для боротьби як з аеродинамічними цілями (літаки, вертольоти, БпЛА), так і з крилатими ракетами.

Одних ПЗРК для захисту від російської повітряної навали полякам буде замало

Загалом потреба визначена у 19 батарей (38 вогневих підрозділів). Це понад 100 пускових установок і, в залежності від конфігурації, до 2000 ракет. Нові ЗРК мають надійти до 3-ї Варшавської ракетної бригади ППО, а також у зенітні полки сухопутних військ і, можливо, берегові частини ВМС.




Вартість програми "Нарва" у повній версії оцінюється приблизно у 30-40 мільярдів злотих.

Нова система має включати компоненти польського виробництва: оглядовий радар, радіолокатор наведення ракет, мобільну пускову установку, пасивну оптико-електронну систему спостереження за повітряними цілями і супроводу ракети, систему бойового управління і систему зв'язку між компонентами.

Наразі найбільше відомо про радари, які розроблені компанією PIT-RADWAR, що входить до PGZ.

Для виявлення цілей будуть використовуватися станції PET-PCL (пасивна) і P-18PL (активна), що побудовані PIT-RADWAR за програмою NCBiR. Функцію багатофункціональної РЛС управління вогнем, як очікується, виконуватиме станція Sajna - також від PIT-RADWAR . Це радар класу АФАР (AESA) на телескопічній щоглі - для виявлення і супроводу низьколетящих цілей на більшій дальності. Водночас перші батареї Narew можуть бути оснащені легшою РЛС Bystra, яка вже готова, замовлення на серійне виробництво розміщене у 2019 році.

Bystra PIT- Radwar
Радар Bystra від PIT- Radwar

З ракетами не так все однозначно. У публікації стверджується, що були враховані пропозиції кількох зарубіжних партнерів щодо створення виробничих потужностей в Польщі. Розглядається використання ракет Barak-MX ізраїльської IAI, CAMM/CAMM-ER від MBDA, I-Derby (ER) та Python-5 від ізраїльської Rafael і ракети AMRAAM/AMRAMM-ER системи NASAMS, що запропоновані Kongsberg в співробітництві з Raytheon. Широкий спектр пропозицій ще потребуватиме відбору переможця з урахуванням прагнень польської оборонної промисловості брати якомога ширшу участь у виготовленні ракет.

MBDA пропонує Польщі дві версії ракет CAMM. CAMM з дальністю близько 25 км і CAMM-ER з дальністю близько 45 км. CAMM важить приблизно 100 кг (версія CAMM-ER приблизно 160 кг). Довжина - 3,2 метра (класична версія) або 4 метри (версія ER). Калібр звичайної версії становить 166 мм, а у випадку ER - 190 мм. Обидві версії мають максимальну швидкість близько 3 Мах.

За твердженням керівництва PGZ, створення потужностей з виробництва ракет може зайняти близько шести років з моменту підписання контракту. Тож перші кілька сотень ракет будуть поставлені безпосередньо від виробника. Зазначається, що попри це, виробництво ракет по ліцензії – дуже великі можливості для PGZ. Адже на практиці більшу частину вартості системи складають саме ракети.

Довідково:

Слід відзначити, що у в 2017 році заявлялось про те, що однією з учасниць проекту ЗРК Narew повинна була стати і польська компанія WB Electronics разом з "Укроборонпром", який запропонував польському MO спільну розробку системи ППО малої дальності R-27 ADS (Air Defence System), з використанням авіаційних ракет "повітря-повітря" Р-27, виготовлених в Україні і пристосований для місії "земля-повітря". Тоді оптимістично стверджувалось, що демонстрація першого зразка системи Narew за також концепцією відбудеться вже у 2018 році, разом з виробництвом компонентів системи компаніями PGZ і WB Electronics (з боку Польщі) і ДАХК "Артем" (з боку України). Проте зараз про цю версію ЗРК Narew у польських рішеннях не згадується.
ЗРК з Р-27
Концепт пускової ЗРК з Р-27 для "Нарви"

Очікується, що перші комплекси Narew будуть доставлені до армії Польщі орієнтовно у 2025 році. Звісно, якщо все буде йти за планом, бо программа "Нарев" з 2014 року належить до одного з польських "довгобудів". Але зараз, за висновками польських експертів, зростання російської військової загрози може бути стимулюючим чинником для Варшави активізувати роботу над цим складним і дорогим проєктом.

Читайте також: ЗРК ближньої дії для закордонного замовника: який новий комплекс розробляє ДККБ "Луч"