Допомогти командиру в цьому мають автоматизовані системи управління військами.
Автоматизація процесів бойової діяльності може підвищити бойові можливості військ (сил) на 15-20 % й одночасно на 50 % скоротити час, який витрачають органи управління на оперативне планування і доведення завдань до підлеглих. До певного часу Українська армія надзвичайно повільно просувалась у цьому технологічному напрямку, ігнорувала тренди, які формують найпотужніші держави та їхні збройні сили. Проте нині є всі передумови змінити ситуацію на краще.
Читайте також: Олександр Сирський: Армія повинна бути завжди готова до перемоги!
Автоматизація процесів бойової діяльності може підвищити бойові можливості військ (сил) на 15-20 % й одночасно на 50 % скоротити час, який витрачають органи управління на оперативне планування і доведення завдань до підлеглих
Зробити такий висновок дозволяють результати, які досягнуті українськими підприємствами в ході виконання ДКР "Дзвін-АС" – як системи оперативного (бойового) управління ЗС України. У рамках роботи реалізовано такі функції, як виконання інформаційно-розрахункових завдань; доведення команд і розпоряджень, а також контроль за їх виконанням; відображення оперативної обстановки з використанням цифрових карт і геоінформаційних даних; обробку та зберігання інформації; захищений обмін електронними даними – як текстовими, так і графічними – в автоматизованому режимі з грифом "таємно" тощо. Розроблена робоча конструкторська документація (зокрема базове спеціальне програмне забезпечення), яка дозволяє виготовляти комплекси засобів автоматизації як в стаціонарному, так і в польовому виконанні.
Результати, досягнуті в ході виконання ДКР "Дзвін-АС", дозволяють застосувати їх для більш масштабних процесів автоматизації у Збройних силах. А саме – перенести отримані рішення на рівень механізованих, десантно-штурмових бригад, полків Сил спеціальних операцій тощо.
При цьому командування бригад та полків отримає можливість суттєво підвищити свою мобільність, гнучкість застосування підрозділів, їхню обізнаність і керованість на тактичному рівні шляхом автоматизації процесів рівня С2/С3 (Command, Control, Communications). У разі впровадження відпрацьованих рішень у діяльність бойових бригад це суттєво посилить їхню ефективність на полі бою завдяки збереженню вертикалі управління, усуненню оперативних пауз у циклах прийняття рішень, прийняттю рішень відповідно до реальної обстановки в режимі онлайн.
Це, власне, і було перевірено на перших навчаннях, які в середині лютого 2020 року на полігоні в Чернігівській області провело Командування Сухопутних військ з однією з механізованих бригад оперативного командування "Північ", сили якого розташовані на одному з найбільш небезпечних відповідно до можливостей ворога напрямків.
Окрім роботи АСУ "Дзвін" на різних рівнях – від ОК, бригади й до батальйону/роти включно – у мобільних умовах також була продемонстрована робота системи Hermes-С2, яка, власне, і є ключовим елементом так званого "останнього кілометру". Бортова інформаційна система Hermes-С2 є автоматизованою системою обробки інформації, що призначена для інформаційної підтримки екіпажу бойової машини та відповідних службових осіб пунктів управління тактичної ланки при виконанні завдань за призначенням з метою підвищення ефективності управління бойовою машиною чи підрозділом. Система Hermes-С2 надає командиру можливість перебувати в стані якісної "ситуаційної обізнаності". З чітким усвідомленням та фіксацією власного розміщення та завдань, місця та дій дружніх підрозділів, розташування ворога. Такі комплекти були встановлені на декількох БМП командирів рот.
Окрім роботи АСУ "Дзвін" на різних рівнях – від ОК, бригади й до батальйону/роти включно – у мобільних умовах також була продемонстрована робота системи Hermes-С2, яка, власне, і є ключовим елементом так званого "останнього кілометру".
Виїзна редакція журналу Defense Express мала унікальну можливість спостерігати за цими навчаннями та поспілкуватися з його керівниками та учасниками. Ми певні, що через декілька років ця подія буде вважатися історичною. Бо це була перша точка відліку, коли автоматизація почала тісно перетинатися із завданнями бойових підрозділів. І військовослужбовці не на словах, а на власних діях могли переконатися, що це не лише сучасно, круто, але й дієво. Бо тепер воювати дійсно можна по-новому. Швидко, керовано, влучно. Це те, що так потрібно для перемоги. Проте для отримання помітного результату у форматі усіх Збройних сил будуть потрібні воля, послідовність, професіонали, час та гроші. Саме в такому порядку.
Олександр СИРСЬКИЙ, командувач Сухопутних військ Збройних сил України, генерал-лейтенант
– Пане командувачу, які питання відпрацьовувалися на цих навчаннях?
– На цих навчаннях відпрацьовувалися питання організації й взаємодії між підрозділами бригади при підготовці до наступу і проведення наступу механізованого батальйону на непідготовлену оборону противника, включно з вогневим ураженням противника. Особливість цих навчань полягала в тому, що на всіх етапах підготовки й в ході навчань ми активно використовували перспективну систему управління "Дзвін". Також ми провели її тестування і перевірку під час наступу механізованого батальйону, тобто фактично в динаміці.
– Що показало використання цієї системи?
– Перевага цієї системи полягає в тому, що, по-перше, значно покращився процес управління, передача даних відбувалася в реальному масштабі часу. По-друге, ми бачили всю обстановку, яка відпрацьовувалася в штабах батальйонів, безпосередньо в штабі бригади, і яка передавалася в штаб оперативного командування. Вона була єдиною і дозволяла в режимі онлайн відстежувати всі зміни в обстановці. І, звичайно, ми також бачили доведення всіх бойових документів, це було фактично миттєво. Це дозволяло приймати рішення в реальному режимі часу і своєчасно реагувати на всі зміни в обстановці.
– У вас є можливість порівнювати вітчизняні розробки з проєктами, які передавалися українській армії нашими партнерами, зокрема, Сполученими Штатами. Я маю на увазі програму "Лайф Рінг". Що краще?
– Я думаю, що вже на цей час наші розробки кращі, ніж американський варіант "Лайф Рінг". Наші виробники зацікавлені в тому, щоб процес взаємодії з замовником тривав, йшло покращення характеристик. І в нас дійсно йде апробація вітчизняних варіантів, є процес вдосконалення. Це здорова конкуренція. Я вважаю, вона тільки на користь нашим компаніям.
– Чи є у вас відчуття, що командири бригад, батальйонів є прихильниками того, щоб автоматизація швидше впроваджувалася в життя українського війська?
– Звичайно, ми це бачили на прикладі навчань з застосуванням АСУ "Дзвін". Люди працювали на цій системі. Реально оцінили всі переваги. І вони бажають, щоб ця система після доопрацювань була прийнята на озброєння. Нам потрібно посилити підсистеми забезпечення прийняття рішення. Тобто вирішення інформаційно-розрахункових завдань. І потребує більш детального дослідження питання захисту інформації, забезпечення стійкого зв’язку в умовах активної протидії засобів РЕБ противника. Під час проведення наступних навчань ми маємо задіяти засоби РЕБ, аби практично перевірити, як стійко буде працювати система в різних умовах.
– Чи відчуваєте ви підтримку з боку начальника Генерального штабу в питанні автоматизації?
– Звичайно, це один із важливих напрямків роботи Генерального штабу. І однозначно, що начальник Генерального штабу ЗСУ особисто приділяє цьому значну увагу.
Валерій ЗАЛУЖНИЙ, командувач військ оперативного командування «Північ», генерал-майор, керівник навчань
– Пане генерале, у чому для вас була головна особливість навчань?
– На навчаннях ми вперше застосовували новий інструментарій, ми використовували автоматизовану систему управління "Дзвін", яка працювала на оперативному, а також на тактичному рівнях – у командира бригади й в командира батальйону. Я, як командувач, бачив роботу всіх ланок, включно до командира батальйону. Кожна ланка була повністю в обстановці, яку ми розігрували в ході підготовки та в наступальному бої.
– Що дає нам ця система?
– Насамперед суттєво скорочується цикл бойового управління, тому що все відбувається в режимі онлайн, тут і зараз. Це підвищує ефективність управління і, відповідно, зростає ефективність застосування військ. Суттєво зменшується час, потрібний для прийняття рішення. Також ця система дала мені, як керівнику, чудові можливості, щоб навчати особовий склад в ході роботи на цих програмно-технічних комплексах. У ході навчань – і для батальйонів, і для керівництва бригади – було досить цікаво те, що посадовим особам необхідно було більше працювати головою. І вони видавали на машинах продукт своєї розумової діяльності. Якщо раніше малювали карти, писали бойові накази, то зараз продукт розумової діяльності лягав безпосередньо на екран, формувався у текст. І я, як керівник навчання, бачив думки того чи іншого командира, міг його поправити. Не потрібно було чекати, поки він за чотири години відпрацює те чи інше рішення, а потім давати йому оцінку. Ми працювали в режимі онлайн.
– Чи висуває автоматизація нові вимоги до командирів, які мають бути готові до сучасних технологічних рішень?
– Так, звісно. Потрібно вміти працювати з технікою. Потрібно розуміти процедури, у тому числі й натівські, потрібно розуміти стандарти, знаки, формалізовані документи. Це вимагає додаткового часу для підготовки. Але для бригади, як показали ці навчання, тижня було достатньо, щоб офіцери опанували роботу з цим програмно-технічним комплексом.
– Система управління військами "Дзвін", як відомо, доходить до бригади. Але на навчаннях ми побачили, що потенціал «Дзвону» може дійти і до рівня роти?
– Так. Це була наша ініціатива. Ми попросили розробників спробувати. Адже система "Дзвін" дійсно була розроблена для оперативно-стратегічного рівня і завершувалася на рівні бригади. Рівень батальйону не розглядався. Але завдяки технічним можливостям системи ми змогли застосувати "Дзвін" на рівні батальйону. Ми навіть пішли нижче – безпосередньо до роти. Це перше навчання, на якому система в такому обсязі застосовувалася на декількох рівнях. І показала результат.
– Чи ви є прихильником того, аби автоматизація впроваджувалася у війська якомога швидше?
– Так, безумовно. На навчаннях ми побачили, що таке впровадження має бути комплексним. Обов’язково мають працювати всі ланки. Ланка командира батальйону, ланка командира бригади й ланка оперативного рівня. Якщо ці всі три ланки разом просувати вперед, це буде дійсно ефективно.
Сергій ЗГУРЕЦЬ, Валерій РЯБИХ, Олег КАТКОВ, Defense Express
Читайте також: Олександр Сирський про плани застосування автоматизованих систем управління військами
