Для широкого загалу досі може виглядати дивним факт, що польські військові могли прогавити "приліт" ракет в прикордонне селище Пшедув. Бо ж були новини, що Польща зараз проводить переозброєння на новітні західні комплекси Patriot за програмою Wisla, та на британські ЗРК середньої дальності Sky Sabre за програмою Narew.
Але в тому й нюанс, що першу з 4 батарей Patriot зможуть поставити на бойове чергування не раніше початку 2024 року. А до цього часу полякам доведеться покладатись на систему протиповітряної оборони, яка опирається на С-200В та С-125, і має доволі "фрагментарне" покриття. Про це йдетьсяв публікації польського порталу Defence24.
Читайте також: У Польщі визнали, що у НАТО могли не впоратись з аналогічною ракетною атакою, як це зробили Повітряні Сили України
За даними The Military Balance 2022, із засобів ППО великої та середньої дальності на бойовому чергуванні Польща має лише одну батарею С-200В (6 пускових одиниць), та 17 батарей С-125 Neva SK (три машини з ПУ та машина управління вогнем), розподілених між 5 дивізіонами. В свою чергу, усі батареї польських С-200В та С-125 Neva SK зведені в 3-тю зенітно-ракетну бригаду ППО, позиції якої зосереджені лише навколо агломерації Варшава-Краків та на побережжі Балтійського моря. При цьому, що цікаво, С-200В мають прикривати саме Варшаву, а розміщені взагалі в приморському місті Мжежино.
Простіше кажучи – судячи із тих даних, що наводить Defence24, якби зараз Польща мала би відбивати масовану ракетну атаку рашистів, польська ППО змогла б прикрити (що не синонімічно "захистити") лише Варшаву і Краків та їх передмістя. При цьому якби ракет було би декілька десятків у одній хвилі (наприклад під 100), могло би статись "перенасичення" польської ППО. Ну і в якості "бонусу" - судячи із заявленої дальності С-125 Neva SK, цілком могли би бути ексцеси із падінням уламків збитих ракет на об’єкти, що прикриваються.
ППД підрозділів 3-ої зенітно-ракетної бригади по факту розташовані на захід від агломерації Варшава-Краків. Здавалось би парадокс, зважаючи на те, що загроза насправді йде зі Сходу. Окремий парадокс полягає в тому, що передовий рубіж протиповітряної оборони в Польщі – це взагалі батареї американських Patriot, розміщені для захисту аеропорту в Жешуві, важливого логістичного центру для доставки військової допомоги України. Цей рубіж – за 90 км від східного кордону Польщі. Пункти постійної дислокації польських С-125 навколо столичного регіону – взагалі за понад 300 км від східного кордону Польщі.
Виходить ще один парадокс, що поляки в плані ППО краще "захищені" від колег по НАТО, аніж від Росії. Тим більш, автори Defence24 прямо визнають – їх протиповітряна оборона все ще опирається переважно на технологічні рішення радянських часів, та на інфраструктуру часів Варшавського договору.
Під час "Холодної війни" поляки в першу чергу намагались прикрити міста на заході країни, зокрема Познань, промислові об’єкти в Силезії, західну частину побережжя Балтійського моря та власне Варшаву як столицю держави. Створювати цілісну зону покриття ППО, яка б закривала всю територію – Польща такої задачі собі не ставила, через нестачу ресурсів. Тому, наприклад, не будувала відповідну інфраструктуру на сході країни.
Наприкінці 1980-х років Варшава мала амбіції придбати хоча б ще одну батарею С-200В та почати закупку С-300. Але після завершення "Холодної війни" Польща була вимушена скасувати такі плани.
Станом на 1990 рік польські збройні сили мали в своїй структурі 53 зенітно-ракетні дивізіони, які мали в своєму розпорядженні сумарно 270 пускових установок С-75 та С-125. Значну частину такого арсеналу Польща просто порізала на брухт, по причині "бюджетної економії".
І тепер поляки вимушено визнають – мають тепер проблеми, що попередні десятиріччя "економили" на ППО. І що навіть 48 винищувачів F-16 – у випадку "великої війни" для захисту всієї території країни буде недостатньо. Тому Варшаві тут лишається хіба що сподіватись на авіаційну підтримку від НАТО.
Читайте також: У пошуках F-16: у Варшаві розмірковують де взяті додаткові винищувачі, але схоже навіть варіантів немає
