Дронізація сучасного поля бою це не лише про FPV-дрони та інші БПЛА, це також про інтеграцію в бйові порядки абсолютно нового виду озброєння - наземних роботизованих комплексів, НРК. І обсяг застосувань НРК у Силах оборони України активно зростає, при цьому саме Україна фактично є піонером їх реального бойового використання.
А про прогрес у розвитку НРК та реальні потреби Defense Express поспілкувався із "Математиком", керівником підрозділу роботизованих комплексів 2-го корпусу Нацгвардії України "Хартія".
Читайте також: Для Європи буде антиросійська версія дешевої крилатої ракети Barracuda 500M з удвічі більшою БЧ
Прогрес розвитку НРК
Для України наземні роботизовані комплекси вже дуже давно не є чимось новим. Потреба в них стала зрозумілою ще під час АТО/ООС, а ще у 2016 році був продемонстрований найбільш відомий "Фантом".
А згодом й ціла плеяда інших розробок "наземних дронів", до яких на рівні 2021 року ґрунтовно проглядались у Десантно-штурмових військах. І під час проведення демонстраційних випробувань тоді була видна "сируватість", як самих розробок, так і підходів до їх використання.
А однією з ключових проблем тоді було забезпечення керування в умовах реального рельєфу місцевості, і не у призмі прохідності, а через відсутність прямої радіовидимості та можливості проходження сигналу. І саме забезпечення зв’язку між наземним дроном та оператором об’єктивно можливо вважати найскладнішим завданням. І якраз ця проблема наразі й була вирішена.
"Найпопулярнішим рішенням є звісно Starlink, як правило використовують Starlink Mini. А також окремі альтернативні українські та іноземні рішення військового звʼязку. Це дозволило вирішити основну проблему із забезпеченням зв’язку з роботизованою платформою, який тепер цифровий, завадозахищений і не залежить від рельєфу місцевості. І тепер можливо взагалі не мати екіпажів на лінії виконання бойових задач. Все що потрібно - виставити сам засіб на точку старту, переважно це 12-15 кілометрів від лінії ЛБЗ в середньому, але можуть бути виключення.
Це дозволяє мати набагато менше людей, з меншими вимогами до фізичної підготовки, які можуть керувати НРК з безпечних позицій. Це набагато полегшує роботу, полегшує набір людей, які можуть сконцентруватися на вузькопрофільній задачі", - розповів "Математик".
Чому кулемет на НРК не головне
Коли мова заходить про НРК, то доволі часто на першому місці стоїть бажання побачити саме озброєний бойовий засіб. І навіть самі розробники доволі часто вважали своїм обов’язком "впихнути" на свій наземний дрон, як мінімум, кулеметний бойовий модуль. Але реалії війни диктують абсолютно інші потреби.
За словами керівника підрозділу НРК 2-го корпусу НГУ "Хартія": 90-95% задач наземних роботизованих комплексів - логістика та евакуація.
"І питання логістики набагато складніше, ніж здавалось і здається досі всім. І це їх основна задача і перспектива. Розробляти якісь вже бойові системи, модулі потрібно, але до них є багато питань тактичного застосування і ефективності й загалом використання бойових НРК - це доволі ситуативна історія.
Тобто роль бойових модулів на зараз, як мені здається, трохи переоцінена. А от питання логістики стоїть ребром. А хороших логістичних НРК, які ми можемо використовувати на постійній основі наразі не так, щоб їх аж дуже багато. І про логістику ми завжди кричимо, бо від неї залежать будь-які процеси підрозділу в лінії виконання бойових задач. Тому є дуже багато перспектив, можливостей, об'єм роботи - неймовірний", - зазначив "Математик".
Для розуміння порядку цифр. Середня потреба бригади на місяць у доставленні вантажів на ЛБЗ оцінюється у 2-3 тонни на добу в один бік. І лише питання як вона може бути забезпечена - на пікапах під обстрілами, важкими коптерами, які перевозять пару десятків кілограм, або НРК.
Які НРК потрібні
Також керівник підрозділу НРК 2-го корпусу НГУ "Хартія" фактично сформулював своє бачення вимог до наземних роботизованих комплексів, виходячи із реальних потреб. На його думку, найкращим може бути підхід із двома класами - середній та важкий.
Середній НРК має мати вантажність у 200-300 кг при запасу ходу у 40 км. Він має бути створений на колісній платформі 4х4. Важкий НРК - про 400-500 кг вантажності та запас ходу до 50 км, при колісній формулі, 4х4 або 6х6.
При цьому колеса мають бути заповненими, тобто не бути чутливим до уламків. Водночас гусениці на НРК показали себе не з дуже позитивної сторони через складність обслуговування, потребі у частішому огляді та ремонті, а також більшої вартості такого шасі.
Звісно мова йде про необхідність забезпечення резервованих цифрових каналів зв’язку, за рахунок супутникової системи та альтернативних засобів, оснащення якісними денними та обов’язково нічними камерами, завадозахищеною системою навігації тощо. Водночас такий параметр як швидкість ходу самого НРК не потребує рекордних показників - 10-15 км/год.
А головне розуміти, що строк життя НРК на передовій не дуже тривалий. Середня кількість логістичних місій, як говорить наявна практика, лише 10 місій. Якщо мова йде про спеціальні завдання, то це може бути 1-2 місії. І саме виходячи з того, що НРК не є дуже багаторазовим й необхідно приймати ті чи інші конструкційні та технологічні рішення, які впливають на вартість самого виробу.
Читайте також: В Індії впевнені, що їхній AMCA буде кращим за Су-57, але які "гострі кути" в цій історії
