В мережі вперше за довгий час з’явилось відео на якому видно БТР-4ЕН українського виробництва на озброєнні армії Нігерії. Нагадаємо, що постачання БТР-4ЕН до Нігерії здійснювалось у 2014 році.
Спершу ці машини призначались для постачання за контрактом до армії Іраку. Проте там скасували контракт після постачання першої партії. На той час вже була виготовлена певна кількість БТР-4Е, які потім пішли до лав ЗСУ та на експорт до Нігерії.
Читайте також: Лондон двома експортними угодами поставив історичний рекорд продажу озброєння, наторгувавши 20 млрд фунтів за рік
Загалом за різними даними було поставлено від 10 до 15 машин. На новому відео видно, що на БТР-4ЕН у передній частині над місцем командира було додатково встановлено кулемет калібру 12,7 мм ДШК, а також броньоване місце для кулеметника.
Крім цього, у задній частині машини по обидва боки можна побачити, що були встановлені спеціальні щитки на даху для захисту стрільців, які вилазили туди з бойового відділення через люки на даху.
Також можна побачити, що усі шість амбразур у десантному відсіку відкриті. Це може свідчити про те, що або десант активно застосовує їх для ведення вогню, або для додаткової вентиляції. Також можливий й варіант, що замість десантників туди просто посадили кілька піхотинців, щоб вони вели вогонь з кулеметів чи автоматів в усі сторони, збільшуючи щільність вогню та захищаючи машину з бортів від піхоти ворога.
Тобто нігерійці використовують вогневі можливості своїх БТР-4ЕН по повній, й навіть більше. Якщо рахувати по максимуму, то одночасно з нігерійського БТР-4ЕН після всіх змін, в усі сторони може вести вогонь один 12,7 мм ДШК, до 8 кулеметів чи автоматів з відповідних місць, а також бойовий модуль БМ-7 "Парус", що має 30-мм автоматичну гармату, 30-мм автоматичний гранатомет, два ПТРК "Бар'єр" та кулемет ПКТ калібру 7,62 мм.
Проте насправді така "модифікація" з встановленням кулеметом ДШК та захищеним місцем для кулеметника з’явилась вже доволі давно. Ймовірно вона виникла на рівні 2016 - 2020 років. Зручність такої конструкції залишається під сумнівом, адже вона заважає бойовому модулю вести вогонь в перед, й так випадково можна пустити чергу з основної 30-мм гармати у цю надбудову.
Крім цього, судячи з усього вона не має можливості обертання, тобто вогонь ведеться виключно вперед в межах обертання самого ДШК, що не додає зручності такому рішенню.
В свою чергу додаткові місця для стрільців на даху у задній частині бронемашини судячи з усього виникли нещодавно, адже до цього не фіксувались на фото чи відео.
У Нігерії українські бронемашини воюють у лавах місцевої поліції та армії проти різних радикальних ісламістських угрупувань типу ISWAP (Західноафриканська провінція Ісламської держави, або ІДІЛ), та Боко Харам.
Загалом БТР-4ЕН на озброєнні Нігерії стоїть вже понад 11 років, й за цей час було втрачено щонайменше одну машину, яку захопили бойовики ІДІЛ у 2021 році.
Пригадуючи долю БТР-4 у Нігерії, варто пригадати його долю й у Індонезії, де він також нещодавно "світився", й там є справді доволі унікальні машини серії.
Читайте також: З контейнеровоза в ерзац-фрегат ППО з 60 ракетам - у Китаї "засвітилась" важлива частина їх "тіньового" флоту
