xcounter
#

Італія досі має з рашистами спільний проект човна S1000, який намагається "перепакувати" і продати

12489
 Схематичне зображення підводного човна за проектом S800, ілюстративний рендер від Fincantieri
Схематичне зображення підводного човна за проектом S800, ілюстративний рендер від Fincantieri

Але проект з російським корпусом та італійською силовою установкою не цікавить ані ВМС Італії, ані близькосхідні країни

Італійська кораблебудівна компанія Fincantieri досі не відмовилась від проекту дизель-електричного підводного човна під індексом S1000, який розроблявся спільно з РФ, і роботи по якому тривали як мінімум до 2014 року.

Тепер італійці "перепакували" цей проект в міні-субмарину S800, яку намагаються продати потенційним покупцям на Близькому Сході, не згадуючи при цьому про "російський слід". Про це йдеться в публікації польського порталу Defence24.

Читайте також: Перший прототип підводного човна від команди з України: шість торпед від Leonardo та дистанційне управління
Схематичне зображення підводного човна за проектом S1000, ілюстративний рендер від Fincantieri

Особливістю проекту S1000 мало стати використання італійської аеробної силової установки та російських технологій виготовлення корпусу (аналогічно до тих, які самі рашисти використовують при будівництві субмарин проекту 636.6). У випадку з проектом S800 італійці вирішили просто зменшити габарити корабля – довжина корпусу в 51 метр, діаметр корпусу в 10 метрів, підводне водозаміщення - 850 тонн.

При цьому екіпаж має складати 10 осіб, гранична глибина занурення – до 250 метрів, підводна швидкість ходу - до 15 вузлів на годину, автономність – 7 діб під водою без спливання, озброєння – 5 торпедних апаратів і два підводні апарати для доставки водолазів.

Макет підводного човна за проектом S800, який демонструвався під час виставки IDEX в Абу-Дабі, зображення з відкритих джерел

Fincantieri намагалась знайти покупця на S800 під час виставки IDEX 2023 в Абу-Дабі, позиціонувала цю розробку як субмарину для диверсійних дій на мілководді. І сподівалась зокрема на Пакистан як традиційного покупця італійських міні-субмарин: в 1960-х роках ВМС Пакистану придбали в Італії аж 10 найменших в світі на той час підводних човнів проекту SX-404, у 1990-х роках – три міні-субмарини проекту Cosmo MG-110, котрі й досі лишаються в строю.

Але під час пошуку покупців на S800 виникли такі нюанси. ВМС Італії купувати таку субмарину не захотіли, формально – через "сирість" проекту, фактично – через той же "російський слід". А без інтересу від флоту Італії проект S800, м’яко кажучи, має мало шансів "злетіти". Відповідно, підводні човни такого проекту досі існують лише "на папері", хоча італійці обіцяють збудувати перший лише за 4 роки після видачі контракту.

Пакистанські міні-субмарини Cosmo MG-110 італійського виробництва, архівне зображення з відкритих джерел

Врешті, навіть для самих пакистанців така субмарина навряд чи виглядає "мініатюрною". Якщо згадати, що SX-404 мав водозаміщення всього 28 тонн, Cosmo MG-110 – всього 110 тонн. Відповідно, купувати повноцінний підводний корабель в близькосхідних країн може й не бути прямого інтересу.

Читайте також: Як рашисти пропонували Румунії відремонтувати радянську "Варшавянку" в обмін на зерно, і що з цього вийшло