США задають темп
Роботи що ведуться в США по створенню зброї електромагнітного імпульсу (ЕМІ) охоплюють широкий спектр оперативно-тактичного застосування нової зброї. Основні науково-дослідні організації США, які беруть участь в розробці компонентів ЕМІ-зброї – Лос-Аламоська національна лабораторія, Дослідницька лабораторія Армії США (штат Меріленд), Дослідницька лабораторія ВМС, Лабораторія ім. Лоуренса, Техаський технологічний університет (м Лаббок) і цілий ряд інших університетських і військових лабораторій.
Перший в історії вибохомагнітний генератор був випробуваний саме в Лос-Аламоській національній лабораторії ще наприкінці 50-х років. Початок робіт в ВПС США по створенню мобільного генератора радіочастотного ЕМІ і вивчення впливу СВЧ-випромінювання на РЕЗ авіаційних і космічних носіїв датується 1986 р. У 1987 році на авіабазі Kirtland (шт. Нью-Мексіко) було введено в дію імітаційне обладнання "Джипсі" з імпульсною потужністю 1 ГВт в діапазоні частот від 0,8 до 40 ГГц.
Читайте також: Електромагнітна зброя: осідлати тренди
У 1991 році науково-технічний напрям створення зброї ЕМІ в США виділилився як самостійний і був включений до переліку критичних військових технологій. У той же час в МО США (Harry Diamond Laboratory, нині Adelphi Laboratory Center) розпочали роботи зі створення мобільних систем радіочастотного зброї (1-40 ГГц) з вузькою діаграмою спрямованості, заснованих на синхронізації випромінювання великої кількості джерел. ВМС США займалися розробкою засобів супер-ЕМІ для боротьби з літаками і протикорабельними ракетами на основі синхронізованих гіротронов (діапазон частот 10-85 ГГц, потужність імпульсу 1 ГВт). Досліджувлося також поширення потужного електромагнітного випромінювання в різних шарах атмосфери.
Наразі розробка зброї ЕМІ в США ведеться в рамках програми CHAMP (Counter-electronics High-powered Microwave Advanced Missile Project), головною метою якої є випробування вдосконаленої ракети з потужним мікрохвильовим випромінювачем для боротьби з радіоелектронними засобами (РЕЗ). Створений в науково-дослідній лабораторії ВПС США новий вид зброї являє стобою потужний магнетрон, що випромінює мікрохвилі. Бойовими властивостями володіє потужний пучок електромагнітних хвиль надвисокої частоти, короткі удари яких руйнують електронні пристрої.
Перші випробування були проведені в 2012 році в штаті Юта. Мікрохвильовий випромінювач HPM (High-powered microwave) був встановлений на крилату ракету AGM-86, яку запустили на спеціально обладнаному полігоні. Дослідний зразок, який виконував політ за закладеною програмою, повністю підтвердив заявлені характеристики. За допомогою HPM генерувалися потужні енергетичні імпульси, які ефективно виводили з ладу електронні підсистеми і не завдали ніякої шкоди навколишньому середовищу.
Про те, наскільки серйозно американці підходять до цієї програми, свідчить той факт, що ці інноваційні розробки ведуться під брендом одного з найбільших світових виробників авіаційної, космічної та військової техніки The Boeing Company. Електронне начиння розробляє інший великий постачальник військового відомства США - Raytheon. Залучення цієї компанії теж не випадково, при виборі враховувався досвід у виробництві зброї радіоелектронного придушення.
Американська компанія, що спеціалізується в галузі авіабудування, авіакосмічної техніки Lockheed Martin Corporation, поставляє для цієї програми носії, в якості яких обрані високоточні крилаті ракети класу "повітря - поверхня" AGM-158 JASSM, призначені для ураження важливих, високо захищених стаціонарних і рухомих цілей з розрахунковою дальністю до 980 км. Вибір саме цих ракет у якості носія обумовлений їх універсальністю. Вони є бойовим озброєнням таких моделей американських військових літаків, як винищувачі F-15, F-16 і F-35 Lightning II, а також бомбардувальники B-1 і B-52.
Американські військові бази по всьому світу можуть незабаром мати в своєму розпорядженні потужну мікрохвильову зброю, виготовлену в Нью-Мексико, для миттєвого знищення роїв ворожих безпілотників THOR (Tactical High Power Microwave Operational Responder) вартістю 15 мільйонів доларів / Фото: відкриті джерела інфрмації
Дослідницька лабораторія ВПС на військово-повітряній базі Кіртленд вперше презентувала місцевим ЗМІ систему THOR в дії 20 червня 2019 року
Тож США серйозно націлені на те, щоб не віддати пальму першості у створенні зброї ЕМІ нікому, бо це може дуже дорого коштувати для країни.
Не відстати від лідера
Активно працюють над використанням електромагнітного імпульсу далеко не в мирних цілях і в ряді інших країн світу. Так, у 1992 році газета "Санді телеграф" повідомила про вступ до лав власників зброї ЕМІ і Великобританії. У публікації говорилося про розробку в Агентстві оборонних досліджень Великобританії (м.Фарнборо) "мікрохвильової бомби" для ураження електронного обладнання. За задумом, така бомба може приводитися в дію в середніх шарах атмосфери і повністю виводити з ладу комп'ютерні системи та телефонні лінії на площі одного кварталу.
У 2001 році компанія Matra BAE Dynamics з успіхом продемонструвала британському МО артилерійський снаряд калібру 155 мм, здатний вражати бортові комп'ютери танків або літаків, переривати роботу радіостанцій і радарів. Об'єктами ураження можуть бути також національні телефонні, телевізійні та радіомережі, система електропостачання всієї країни противника. Снаряд містить лише кілька грамів вибухівки, яка спрацьовує при наближенні до цілі і знімає зовнішню оболонку снаряда, після чого розкриваються електропанелі - головний засіб ураження. Протягом декількох наносекунд вони випромінюють заряд електромагнітної енергії потужністю в мільярди ват, що створює величезне перевантаження у всіх електронних схемах, які знаходяться в межах дії снаряда. "Обстрілювати" такими боєприпасами можна навіть житлові райони, оскільки небезпеки для життя людей вони не являють. Вважається, що снаряди ЕМІ особливо ефективні при використанні проти бойової техніки, прихованої в населених пунктах.
Активно ведуться розробки зброї ЕМІ і в РФ, яка успадкувала напрацювання СРСР в цій сфері та за останні роки суттєво їх розвинула.
Як раніше повідомлялось у ЗМІ, у 1998 році на шведському полігоні російські фахівці провели показові випробування "електронного" боєприпасу з демонстрацією його вражаючої дії на радіоелектронну апаратуру літака, що знаходився на льотному полі. У тому ж році на Міжнародній виставці озброєнь та військової техніки "Eurosatory-1998" РФ представила лабораторію, розроблену в Федеральному ядерному центрі "Арзамас-16", яка надає можливість досліджувати дію високочастотного електромагнітного випромінювання на інформаційні та енергетичні системи, а також на канали передачі даних.
На Міжнародній морській та авіаційно-космічній виставці LIMA-2001 в Малайзії РФ продемонструвала діючий зразок бойового генератора ЕМІ "Ранец-E". Цей комплекс був створений як засіб оборони мобільних РЕЗ від високоточної зброї. Хоча комплекс так і не поступив на озброєння ЗС РФ, можна говорити, що опрацьовані при його створенні технології були використані в ході подальших робіт зі створення подібних засобів.
Ряд зразків з використанням надвисокочастотного випромінювання все ж поповнив арсенал російської армії. Так, останніми роками ракетні війська стратегічного призначення ЗС РФ отримують машини дистанційного розмінування 15М107 "Листва". На автомобілі встановлені модуль НВЧ-випромінювання і генератор широкосмугових електромагнітних імпульсів. Як повідомляється у ЗМІ, ця апаратура може ініціювати підрив мін на відстані до 100 м і виводити з ладу радіокеровані фугаси.
Відомо також, що російський концерн "Радиоэлектронные технологии" (КРЭТ) вже тривалий час веде роботи над системою "Алабуга", в рамках якої створюється цілий комплекс озброєнь. В експертному середовищі вважають, що найважливішим напрямком проекту є створення електромагнітного боєприпасу, який зможе "випалювати" радіоелектронне обладнання кораблів, літальних апаратів, танків, зенітних ракетних комплексів і самохідних артилерійських установок.
У вересні 2017 року в інтерв'ю російській інформаційній агенції РИА Новости радник першого заступника голови КРЕТ Володимир Міхєєв заявляв: "Сьогодні ми можемо тільки сказати, що всі напрацювання переведені в площину конкретних дослідно-конструкторських робіт зі створення електромагнітної зброї: снарядів, бомб, ракет, що несуть на собі спеціальний вибухомагнітний генератор ...". За його словами, мова йде про так звані СВЧ-гармати, які є джерелами надвисокочастотного випромінювання і здатні виводити з ладу електроніку в певному радіусі.
У ЗМІ також опубліковані повідомлення про створення в РФ дослідних зразків зброї ЕМІ у вигляді реактивних гранат, призначених для електромагнітного придушення системи активного захисту танка. Повідомлялось і про експериментальні зразки 100-мм і 130-мм електромагнітних снарядів, 40-мм, 105-мм і 125-мм реактивних електромагнітних гранат, 122-мм електромагнітних бойових частин некерованих ракет. На скільки ці повідомлення відповідають дійсності, важко оцінювати, однак можна впевнено говорити про те, що РФ має серйозний потенціал створення зброї ЕМІ і з цим треба рахуватись, особливо Україні, яка знаходиться у стані гібридної війни з цією країною вже протягом 6 років.
В засобах масової інформації з’являлась інформація і про те, що білоруський ВПК зробив експериментальний зразок генератора на основі віркатора, що здатний знищувати комп'ютери і радіостанції на відстані до 500 метрів. Є також свідчення того, що КНР активно веде роботи зі створення зброї ЕМІ і навіть здійснює дослідження її ефективності при застосуванні для боротьби з космічними об’єктами противника.
Тож можна констатувати, що на сьогодні розробки зброї елетромагнітного імпульсу ведуться в багатьох країнах світу. Зокрема, суттєвого прогресу в цій сфері досягли дослідники у Великобританії, Ізраїлі, Китаї, Німеччині, РФ, США, Франції, Швеції та ще ряді країн Світу. Є свідчення того, що такою зброєю можуть опікуватись науковці та військові Індії, Ірану, Саудівської Аравії, Республіки Корея і навіть КНДР...На ці цілі закладаються великі, якщо не величезні бюджети.
Що в Україні?
Не пасе задніх в цьому питанні і Україна, але, як не дивно не в зв’язку зі стратегічним баченням військово-політичним керівництвом країни цього питання, а, скоріше, всупереч...
У 2014 році після початку гібридної агресії РФ проти України Інститут електромагнітних досліджень з Харкова став ініціатором ідеї по концентрації наявних в Україні сил і можливостей для створення електромагнітного зброї. Тоді директор Інституту професор Юрій ТКАЧ висунув пропозицію "провести відповідні організаційні заходи щодо концентрації наявних сил і можливостей для створення електромагнітного зброї" і таким чином організувати замкнений цикл виробництва зброї ЕМІ. Це трохи привернуло увагу керівництва МОУ до проблеми, але відсутність достатнього фінансування та наявність великої кількості проблем з забезпеченням війська традиційними видами ОВТ на практиці не призвело до якихось зрушень в цій сфері, хоча на той час вже було прийнято ряд організаційних рішень, які навіть були закріплені відповідним рішенням РНБО України.
У 2016 році, коли нагальні потреби із забезпечення української армії стали вже не такими критичними, як у 2016 році, тема отримання ЗСУ у своє розпорядження української зброї ЕМІ актуалізувалась знову. Тоді представники Інституту електромагнітних досліджень запропонували організувати процес прикомандирування співробітників науково-дослідних організацій МО України, зокрема, Центрального науково-дослідного інституту ОВТ ЗСУ, в організації, що працюють в сфері розробки нових видів озброєнь.
Справедливості заради треба відзначити, що з самого початку своєї діяльності представники Інституту неодноразово звертали увагу керівництва міністерства оборони і ряду державних органів України на потенційну можливість отримати суттєвий козир у забезпеченні обороноздатності країни у вигляді зброї ЕМІ. Наразі невідомо, чи скористалась цим козирем українська держава, однак Інститут електромагнітних досліджень став за цей час потужним виробником та експортером компонентів зброї ЕМІ до десятка іноземних країн. Причому більшість з країн-споживочів продукції харків’ян відноситься до високорозвинених у технологічному відношенні.
Крім того, що останнім часом в Інституті суттєво просунулись як в питаннях створення зразків електромагнітної зброї, так і розширення географії їх постачань. харків’яни проводять і фундаментальні дослідження. Інститут електромагнітних досліджень є наразі ключовим науковим та виробничим осередком в України, що має компетенції в сфері створення та виробництва зброї ЕМІ.
Хоча про перспективи появи нових зразків електромагнітної зброї в українському війську говорити можливо зарано, але всі шанси мати в України власну електромагнітну зброю стримування агресора є.
Справа за малим – захотіти, профінансувати та користуватись...
Далі буде...
Читайте також: Електромагнітна зброя: осідлати тренди
Більше про досягнення України в створенні електромагнітної зброї та переспективи появи ЕМЗ в українському війську - в наступній частині серії матеріалів Електромагнітна зброя: українські реалії
Читайте також: В атаку разом з реактором: Пентагон замовив мобільні атомні станції для армії США
