Однією з найкращих у сегменті ракет "повітря-повітря" вважається Meteor від MBDA, котра має дальність 200 кілометрів та водночас є дуже рідкісною навіть для європейських ВПС. Тут для ілюстрації можна згадати, що ВПС Франції мають запас таких ракет лише на одну добу активних бойових дій.
А якщо проаналізувати нову доповідь IISS по використанню критичних матеріалів у європейській оборонній промисловості, в якій зокрема є розбір по Meteor, то стане дуже ясно, чому ця ракета за рідкісністю буквально "на вагу золота".
Читайте також: У Греції так бояться ракети Meteor, що звинуватили Туреччину у реверс-інжинірингу - чи правда
Повний текст доповіді можна прочитати за цим посиланням, ми лише виділимо моменти, які стосуються самої ракети Meteor. Для зручності викладу автори IISS інформацію щодо "Метеора" розбивають на блоки по складовим цієї ракети.
Для голівки самонаведення цієї ракети використовуються напівпровідники з нітриду галію, а для носового обтічника ракети - нітрид кремнію та алюмосилікати магнію.
Для Meteor, як і інших ракет для ураження повітряних цілей європейського виробництва, використовується керамічний матеріал 9606 від компанії Corning Pyroceram, котрий в свою чергу виготовляється із магнієво-алюмосилікатного скла та оксиду титану.
Є також цікава вказівка, що для ракет з інфрачервоними ГСН використовуються дзеркала з нікельованим покриттям та берилієм, і також – германій, магній та легований мантаном ітрій.
Якщо повертатись до самої Meteor, то далі за текстом доповіді наводиться наступна цікава деталь - у цій ракеті використовується композиційне паливо із домішками бору. В ролі "теплового бар’єру" для інших елементів ракети при згорянні палива використовується цирконій, літій-кремнієві та залізо-сульфідні "теплові батареї". Для елементів електроживлення ракети необхідні самарій та кобальт, тербій, неодим та диспрозій.
Під уламково-фугасні БЧ на керованих ракетах використовуються вольфрам та молібден, під БЧ з кумулятивним спорядженням – тантал, мідь та вольфрам.
Раніше Defense Express також розповідало про те, як пішли парадоксальні три роки на те, щоб наприкінці грудня 2024 року німецькі Eurofighter вперше запустили далекобійну ракету Meteor.
Читайте також: Британці намагаються встановити ракету Meteor, на свої F-35B, але чому це відбудеться не раніше 2029 року
