Тема створення роботизованих дистанційно керованих наземних платформ для виконання бойових завдань на сьогодні є достатньо актуальною. Defense Express приділяє їй особливу увагу, як в контексті діючих сучасних трендів, так і необхідності привернути до неї увагу з боку української влади.
На жаль, незважаючи на наявність низки вітчизняних рішень, дана тема в Україні не серед першочергових. На відміну від наших сусідів, де є низка готових виробів вже прийнятих на озброєння. Серед таких білоруський бойовий робот "Богомол" від ТОВ "БСВТ- нові технології", на якому, між іншим, передбачено використання українських протитанкових ракет.
Читайте також: Куди зник бойовий "Фантом": доля одного з перших проектів безпілотного наземного дрону
Відомо, що самохідний роботизований протитанковий ракетний комплекс (СРПРК) "Богомол" є достатньо продуманою військовою машиною, де реалізовані наявні досягнення Республіки Білорусь та сучасні тенденції в цій тематиці у світі. СРПРК призначений для цілодобового ураження в автоматизованому режимі укріплених наземних цілей, танків, бронемашин та завислих вертольотів.
"Богомол" виконаний на базі самохідного дистанційного керованого гусеничного міні-шасі, здатного пересуватися по пересіченій місцевості. Він складається з самохідної роботизованої бойової машини й автоматизованого робочого місця оператора, який керує роботою бойової машини за допомогою бездротової технології. Висота робота в бойовому положенні складає 1700 мм. Повна споряджена маса з запасом палива на 100 км пробігу та 24 години безперервної роботи становить 800 кг. "Богомол " здатний пересуватися по пересіченій місцевості зі швидкістю не менше 5 км/год.
Його основним озброєнням є 4 ПТКР, якими він може вражати цілі в автоматизованому режимі. При цьому, це можуть бути 9К111 "Фагот" з дальністю стрільби 75-2500 м, 9К115 "Метіс" - 40-1000 м, 9К111-1 "Конкурс" - 75-4000 м, а також "Шершень" з лазерним керуванням і дальністю стрільби - 100-5500 м. Остання, доречи, є ракетою виробництва ДП "ККБ "Луч" (Київ, Україна), яка використовується в білорусько-українському ПТРК "Шершень". Білоруси поки на випускають у себе протитанкові керовані ракети, а співпрацюють в цьому питанні з українцями.
Наявний комплект оптичної апаратури дозволяє "Богомолу" здійснювати пасивне цілодобове виявлення наземних об’єктів в розмірі 2х2 м на дальності до 5000 м, а ростові фігури - до 2000 м.
У комплексі поєднані ті напрацювання та елементи, які використовуються в інших видах білоруської модернізованої військової техніки. Зокрема, у системі машинного зору реалізовані білоруські рішення, які впроваджені в БТР-70, БТР-80 та ЗСУ-23-4 "Шилка ", а комплекс наведень запозичений в оновлених ЗРК "Стріла-10" та "ОСА ". У розробці також реалізовані й нові технічні рішення. Це стосується системи зв'язку, яка зараз забезпечує передачу великого обсягу даних (відео тощо) в реальному режимі часу. Цікавинкою "Богомолу" є впроваджений механізм керування через безпілотник. Він дозволяє обмінюватися даними з робочою платформою (роботом), яка може знаходитися на відстані до 10 км від пункту управління.
Розробниками закладені програми, які дозволяють "Богомолу" або самостійно, або за допомогою оператора напряму чи через БПЛА, завдавати удари по цілях противника. Робот переміщується, знаходить ціль (дані про яку закладаються в пам’ять раніше), ідентифікує її й після команди оператора (якщо необхідно) знищує. При цьому забезпечується максимальна прихованість використання всієї системи. Наприклад, при наведенні через БПЛА, безпілотник літає по інерційній системі, себе не виявляє і в необхідний момент передає характеристики цілі роботові за 0,25 мс, що дуже складно виявити відповідними комплексами РЕБ.
Крім того, "Богомол" здатний діяти в складній радіоелектронній обстановці. Так, під час втрати сигналу управління або його стійкому забиванні перешкодами, роботизований комплекс буде самостійно виконувати закладену в нього програму, збирати дані та розвідувати ціль. А потім за умови появи так званого "вікна" передавати накопичену інформацію. Реалізація такого рішенні в роботі зумовлена тим, що зазвичай всі засоби РЕБ працюють по принципу пошуку несучої частоти, а потім її подавлення. Весь частотний діапазон не глушиться, адже це створює проблеми для організації власного зв’язку для противника. До того, ж РЕБ не працює постійно.
У "мізки" "Богомолу", за заявами представників ТОВ "БСВТ-нові технології" закладені елементи штучного інтелекту, так звані нейромережеві інтерфейси, які дозволяють ідентифікувати малоконтрастні, замасковані або неявно видимі цілі. Робот їх розпізнає і, накопичивши відповідний обсяг інформації, передає її оператору. Той зі свого боку вже думає, чи давати роботу команду на наведення і знищення цілі.
СРПРК "Богомол" оснащений гібридною силовою установкою – дизельним двигуном і електрогенератором. Електротяга дозволяє машині діяти безшумно тривалий час і при цьому залишатися холодною в тепловому діапазоні. Помітити в тепловізор, навіть на відкритій місцевості, таку малоконтрастну ціль у всіх спектрах і тим більше вразити її дуже складно. Це дає перевагу в сучасному бою, де перемагає той, хто першим вистрілив. Грає свою роль і невелика лобова проекція машини. У цьому вона має велику перевагу перед схожим російським робототехнічним комплексом "Уран-9".
У роботі встановлені розгінні датчики з можливістю їх інтелектуального програмування залежно від навантажень. Наприклад, якщо одночасно ліва гусениця потрапила на лід, а права - на пісок, то контролери загальмують одну, а іншу гусеницю змусять крутитися трохи швидше, щоб машину не розвернуло. Фактично, це аналог антиблокувальної системи й системи безпеки руху, що дозволяють рухатися на поверхні з різними покриттями.
"Богомол" майже на 60% складається з білоруських комплектуючих. Решта складових - імпортовані. За даними компанії, СРПРК "Богомол" прийнятий на озброєння збройних сил Республіки Білорусь.
Варто наголосити, що білоруський робот є достатньо цікавим для України. При цьому, не лише через можливість застосування в ньому українських протитанкових ракет. Нашим сусідам дійсно вдалося "в залізі" реалізувати цікаві рішення, які відповідають поточним викликам та загрозам, а також рухаються у фарватері сучасних та перспективних трендів. А тому двостороння кооперація між країнами в рамках виробництва роботів, зокрема і "Богомол", як для власних потреб, так і на експорт для третіх країн, виглядає цілком прагматичною та достатньо перспективною.
Але наскільки вона реалістична, напряму залежить від рішень у "високих" кабінетах. Поки ж суттєвих рухів в цьому напрямку не має. Так само, як і стосовно виключно українських виробів, які останнім часом демонструвалися в рамках міжнародних виставок озброєння…
Читайте також: Битви роботів: світ та Україна (відео)
