На урядовому порталі вчора з’явилось повідомлення, яке надзвичайно оптимістично було сприйнято усіма вітчизняними виробниками озброєння.
«8 квітня 2020 р. на засіданні Кабінету міністрів прийнято рішення скасувати зобов’язання суб’єктів господарювання, яким надані повноваження на експорт товарів військового призначення, здійснювати маркетинг ринку збуту і встановлювати зовнішні ціни на товари військового призначення за погодженням з ДК “Укроборонпром”», - зазначається у повідомленні.
Читайте також: Вправи зі зброєю: проблеми державного оборонного замовлення - 2020
Але насправді тут не стільки про ДК «Укроборонпром» слід говорити. Бо йдеться про скасування вимог, які були сформульовані двадцять (!!!) років тому назад. Це постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 1998 р. № 838 та від 12 липня 1999 р. № 1228. Тоді в Україні, власне, ще не було ні самого концерну «Укроборонпром», ні приватних компаній, які нині виконують більш ніж половину державного оборонного замовлення в інтересах силових відомств і отримали право самостійного виходу на зовнішні ринки з продукцією власного виробництва.
Але рудиментарні вимоги двадцятирічної давності продовжували оберігати ті, хто або ігнорував нову економічну реальність, або ті, хотів непомітно перетворити монополію держави на монополію кланів. Зокрема, у тому ж «Укроборонпромі» прагнули і надалі впливати на життя не лише державних, але й приватних компаній. Хоча це мало всі ознаки узгоджених антиконкурентних дій і суперечило низці інших законів.
Боротьба за приведення правил гри до норм здорового глузду тривала майже десь рік. Тепер ситуація змінилася. Як саме і яке будуть наслідки?
Агенція Defense Express звернулася за оперативним коментарем до заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Світлани Панаіотіді, яка цілком обґрунтовано може вважати довгоочікуване рішення уряду і власною перемогою у складній бюрократичній грі.
- Пані Світлано, що змінить ця постанова для компаній - виробників озброєнь?
- З цими правилами гри змінюється наступне. Відповідно до першого пункту ухваленої урядом постанови всі суб’єкти, що отримали право самостійного виходу на зовнішні ринки з продукцією власного виробництва, тепер зможуть самостійно визначати і маркетингові стратегії, і ціну на власний товар. Станом на початок 2020 року повноваження на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, мають 28 вітчизняних суб’єктів господарювання. Це і державні, і приватні компанії. І цей перелік збільшується.
Сам концерн «Укроборонпром» не матиме важелів впливу на господарську діяльність приватних суб’єктів. Проте це не означає, що вони не можуть звертатися за послугами того чи іншого спец експортера. Але тепер це вже право і бажання компаній-виробників, а не обов’язок.
Рішення уряду ґрунтується на тому, що реалізація постанови дозволить демонополізувати процеси зовнішнього ціноутворення; створити рівні умови щодо самостійного здійснення зовнішньоекономічної діяльності; усунути штучні бар’єри, які призводять до зайвого витрачання ресурсів та часу підприємствами оборонно-промислового комплексу, покращить конкурентні умови.
- Наша інформаційно-консалтингова компанія попередньо проводила опитування та збирала думки та пропозиції експертів та директорів підприємств, які потім виносились і на громадське обговорені цієї проблеми. Чи вплинуло це на рішення уряду?
- Так, мали значення і громадські обговорення, і дискусії у ході засідань робочої групи з вдосконалення законодавства щодо експортного контролю. Позиція громадськості і бізнесу для нас дійсно була важливою. Ми мали змогу отримати зворотний зв'язок, вислухати застереження, отримати реальну інформацію. Ці рішення були підтримані і громадськістю, і експертним середовищем, і самими підприємцями. На останньому етапі узгоджень не було жодного офіційного застереження. Також щодо змін по постанові 1228 у нас була і стовідсоткова підтримка з боку парламентського Комітету з питань національної безпеки та оборони.
- Тим не менше, чи є ризики того, що ухвалена Урядом постанова може бути заблокована з боку окремих груп впливу, які захочуть зберегти правила гри часів динозаврів?
- Я зараз не бачу підстав для таких контрініціатив. В нас є Державна служба експортного контролю і є Міжвідомча комісія з питань військово-технічного співробітництва та експортного контролю. Якщо у ДСЕК є певні питання або застереження по міжвідомчому узгодженню, вони виносяться на засідання Міжвідомчої комісії з питань ВТС. Цих регуляторних механізмів цілком достатньо для того, аби забезпечити та врахувати інтереси держави. Без втручання у господарську діяльність підприємств, що суперечить чинному законодавству.
Тож нині у жодної посадової особи в України не має підстав блокувати це рішення уряду і намагатися повертати країну у минуле, на двадцять років назад. Тим більше, що саме зараз надзвичайно важливими є рішення та заходи для того, або полегшити життя вітчизняного ОПК і промисловості в складних умовах, викликаних коронавірусом. Адже виживання та розвиток оборонних підприємств в умовах економічного спаду, - а це неминуче з огляду на пандемію, – насамперед буде залежати від ефективної, стимулюючої роботи як системи державного управління, так і ініціативи самих компаній. Ухвалене рішення уряду буде цьому сприяти.
Читайте також: Що не так з оборонними закупівлями
