Ця тенденція стосується не тільки танків, але й інших сегментів бронетехніки, враховуючи, що збройним силам доводиться задовольнятися обмеженими бюджетами при закупівлі нових платформ.
Після закінчення холодної війни в Європі і по всьому світу відбулося значне скорочення як номенклатури, так і кількості сухопутних озброєнь. Це торкнулося, в тому числі, і програм оновлення парків бронетехніки.
Читайте також: На модернізацію одного танку Т-64 у версію "Краб" ХКБМ хоче 5 років
Однак російська агресія в Східній Європі і постійне збройне протистояння у близькосхідному регіоні знову поставили на порядок денний необхідність створення потенціалу для боротьби з повним спектром загроз.
Для багатьох країн це означає фінансування програм розвитку бронетехніки, які протягом кількох років не входили до числа оборонних пріоритетів. У найближчому майбутньому навіть американська армія змушена буде використовувати в основному бронетехніку покоління 1980-х років, а щоб відновити свою готовність до проведення операцій всіх видів, їй будуть потрібні значні ресурси і час для підготовки особового складу.
При цьому програми модернізації можуть обмежуватися лише встановленням якоїсь однієї бортової системи або включати весь комплекс робіт із відновлення і радикальної модернізації бойової машини.
Другий варіант, як правило, передбачає установку більш ефективних, надійних і легких вузлів та агрегатів, що вкладаються в параметри основного шасі і внутрішнього об’єму.
Міжнародний ринок модернізації бронетехніки сьогодні характеризується надзвичайно високим рівнем конкуренції і пропонує широкий вибір різних підходів і технологій, здатних задовольнити специфічні вимоги замовників як в плані тактико-технічних характеристик, так і вартісних параметрів.
Дигіталізация платформ і бортових систем
Модернізація загальної архітектури бойової машини відкриває їй доступ до мережецентричного бойового простору і дозволяє значно підвищити її бойову ефективність за рахунок оснащення сучасними засобами розвідки й спостереження за навколишньою обстановкою і можливості здійснення зв’язку і взаємодії як між членами екіпажу бойової машини, так і з екіпажами інших бойових машин підрозділу.
Такий рівень модернізації часто вимагає масштабної перебудови всієї конструкції з впровадженням цифрової складової, яка, завдяки своїй відкритій архітектурі, по мірі розвитку технологій дозволить і надалі вдосконалювати окремі системи і параметри. Така модернізація часто спрямована на досягнення взаємної сумісності з бойовими машинами майбутніх поколінь.
Корпус морської піхоти (КМП) США використовув такий підхід для модернізації своєї плаваючої десантно-штурмової машини Amphibious Assault Vehicle (AAV) виробництва BAE Systems, яка перебуває на озброєнні КМП з 1970-х років.
Командування морської піхоти було орієнтоване на те, аби інтегрувати аналогову систему в цифровий мережевий простір КМП. Комплексна модернізація AAV здійснюється в рамках програми Survivability Upgrade Program (SUP), де генеральним підрядником виступає китайська державна автомобілебудівна компанія SAIC. Після модернізації бойові машини AAV зможуть залишатися в строю до 2035 року.
У збройних силах Великобританії для модернізації бойових броньованих машин (ББМ) був розроблений проект Generic Vehicle Architecture, який, в свою чергу, реалізується в рамках комплексної програми цифрової модернізації сухопутних озброєнь Land Systems Open Architecture (LSOA) і дозволить продовжити технічний ресурс існуючого парку ББМ до 2040-го року.
Зокрема, завдяки новій цифровій "начинці", в ББМ, модернізованих до рівня AAV, забезпечена можливість взаємодії з комплексом електронних пристроїв Warrior Enhanced Electronic Architecture у складі системи екіпіровки британського піхотинця, модернізованої в рамках програми Warrior Capability Sustainment Programme (WCSP).
Інші програми модернізації ББМ здійснюються поетапно і передбачають установку нових бортових систем. Такий підхід застосовують сухопутні сили більшості країн світу при модернізації основних бойових танків.
Так, наприклад, в 2000-х роках Сухопутні сили США в рамках програми System Enhancement Package (SEP) M2 модернізували свій парк танків M1A2 Abrams виробництва General Dynamics Land Systems (GDLS) з повною цифровізацією як самої платформи, так і основних бортових систем.
Більшість програм модернізації бронетехніки передбачають заміну бортової електроніки, зокрема, засобів відображення інформації та управління бортовими системами. При цьому нові вимоги до бортових електронних пристроїв стосуються як нових, так і модернізованих машин. Це, зокрема, бойові машини, модернізовані до стандартів VICTORY (Vehicle Integration for C4ISR/EW Interoperability) (Сухопутні сили США), GVA (НАТО) і LSOA (Великобританія). Сухопутні сили США оснащують електронними системами стандарту VICTORY свої армійські всюдиходи сімейства "Хаммер".
Тактичний зв'язок і бойове управління
Бойова машина повинна бути оснащена засобами, які дозволять їй діяти в мережецентричному просторі сучасного поля бою. Тобто йдеться про сучасні автоматизовані системи бойового управління, зв'язку та розвідки C4I. Як приклад можна навести бойову інформаційну систему Scorpion Combat Information System, яку на замовлення збройних сил Франції розробляє компанія ATOS Technologies.
Система SCORPION є одним із ключових елементів бойових броньованих машин однойменного сімейства, розробка якого ще триває. Крім того, її буде включено до модернізаційного пакета для БМП Nexter VBCI на колісному шасі 8x8, що перебувають на озброєнні французької армії.
Збройні сили Німеччини також впроваджують у себе нові стандарти тактичного зв'язку та бойового управління, відомі як MoTaKo (мобільний тактичний зв'язок) і MoTIV (мобільна тактична інформаційна мережа). Це реалізується у ході модернізації існуючого парку ББМ, зокрема, командно-штабних машин Puma і Boxer.
На озброєнні Сухопутних сил США перебуває велика кількість ББМ, які спочатку не призначалися для мережецентричних операцій. Однак згодом їх почали оснащувати комплексами спостереження й розвідки Blue Force Tracker (BFT). До складу комплексу входить система для визначення на основі GPS даних місцезнаходження власних підрозділів і позицій противника.
При цьому інформація про місцезнаходження відображається на детальній карті практично в режимі реального часу і передається по каналах мережевого зв'язку екіпажам інших бойових машин. Під час бойових операцій в Іраку і Афганістані такими комплексами оснащувалися всі бойові машини американських підрозділів і коаліційних сил, а згодом вони встановлювалися і на бойові машини інших моделей.
Використовуючи цей досвід, армія США поступово вдосконалює свою нову мобільну систему бойового управління Joint Battle Command-Platform (JBC-P), яка прийде на зміну мобільному комплексу BFT.
Internet of Things
Модернізація систем бойового управління та C4I, інтегрованих в загальну архітектуру бойових машин, дозволяє використовувати ці платформи для контролю стану фізичних об'єктів через Інтернет (Internet of Things /IoT).
Це можуть бути, наприклад, "розумні" акумулятори, які через бездротову мережу передають на центральний вузол дані про свій рівень заряду в разі, якщо потребується підзарядка або заміна батарей.
Система IoT широко застосовується і в Європі. Наприклад, фірма Scania розробила і застосовує програму діагностичного техобслуговування й ремонту для 200.000 вантажівок власного виробництва. Ця програма дистанційного відстежує стан основних систем автомобіля, що дозволяє знизити експлуатаційні витрати, а також вартість техобслуговування і ремонту. В деяких випадках пробіг автомобіля до заміни моторного масла вдалося збільшити до
Система IoT сьогодні пропонується як для оснащення ББМ нових поколінь (зокрема, британської лінійки машин Ajax), так і модернізації вже існуючих парків. Однак застосування такої системи у військових цілях має свої обмеження з огляду на високий ризик перехоплення сигналів кібертерористами, а також відсутність загальних вимог до створення таких систем різними розробниками.
Озброєння для ББМ
Модернізація баштових установок і бойових модулів БММ часто передбачає установку нових озброєнь, прицілів, засобів виявлення та систем управління вогнем.
Всі вони, як правило, адаптовані для бойових машин багатьох різних моделей і здатні взаємодіяти з бортовими електронними системами різних типів. У багатьох випадках це забезпечує значне підвищення параметрів вогневої міці без необхідності внесення серйозних змін в конструкцію бойової машини.
Але іноді підвищення вогневого потенціалу вимагає радикальної переробки всієї баштової установки. Так, наприклад, в рамках британської програми WCSP башта покоління 1980-х років була замінена на нову баштову установку виробництва Lockheed Martin UK. До її складу входить стабілізована система озброєнь калібру 40-мм Cased Telescoped Armament System, яку було розроблено спільно з BAE Systems і Nexter.
Під час військових операцій в Афганістані та Іраку бойові машини почали оснащуватися модернізованими баштами і дистанційно керованими бойовими модулями. Особливо активно цей напрямок сьогодні розвивається в країнах, де така необхідність обумовлена критичними оперативними потребами їх власних збройних сил. Тому бойові модулі розробляються під конкретні моделі ББМ, що перебувають на озброєнні цих країн.
В якості прикладів можна згадати цілу низку бойових модулів, які розроблені українскими компаніями, чи, наприклад, бойовий модуль EVPU Turra 30, який створений Чехією для ОАЕ спеціально під колісний БТР з посиленим протимінним захистом JAIS місцевої розробки. Ці бойові модулі пропонуються і на експорт. Піонером і лідером у сфері дистанційних бойових модулів вважається норвезька компанія Kongsberg. Розроблений цією компанією бойовий модуль Protector пропонується як для нових ББМ, так і для модернізації вже наявних парків.
Продовження буде.Читайте також: Що можуть українські танки з новим зором
