Bayraktar TB2: на що насправді здатний ударний БПЛА та навіщо він Україні (відео)

Ударні дрони Bayraktar TB2 успішно завершили функціональні льотні випробування, які є частиною приймально-здавальних випробувань
Bayraktar TB2: на що насправді здатний ударний БПЛА та навіщо він Україні (відео)

За їх результатом буде прийнято рішення про прийняття цього БПЛА на озброєння Повітряних Сил ЗСУ

Ця подія стане першою в історії вітчизняної військової авіації, коли її лави поповняться передовими машинами виробництва країни-члена НАТО.

Водночас українські оператори вже завершили підготовку у турецькому місті Кешан, отримавши сертифікати та дозволи на застосування ударного БПЛА.

Читайте також: "Автокраз" та "Українська бронетехніка" в цьому році представлять новий броньований автомобіль "Камрат" (відео)

Defense Express детально розібрався у тому, на що дійсно здатний Bayraktar TB2 та чи зможе він змінити бойові можливості Повітряних Сил.

Перший ударний

Bayraktar TB2 від турецької компанії Baykar Makina - оперативно-тактичний, багатоцільовий безпілотний літальний комплекс, який може проводити розвідку на значному віддалені від станції управління, відстежувати та самостійно знищувати цілі.

Цей дрон знаходиться на озброєнні та успішно використовується під час операцій в підрозділах сухопутних сил, жандармерії, сил спеціального призначення, розвідки, поліції та військово-морських сил Туреччини, а також постачається до Катару.

"Bayraktar TB2 вже здійснив більш як 10 000 бойових вильотів, а загальний час його перебування в повітрі складає понад 130 000 годин. Зі встановленими на борту камерами він здатний підійматися на висоту до 8 км і виконувати бойові завдання протягом 27 годин за температури +50°C. Нами встановлено рекорд перебування в повітрі з камерами на борту, який склав 27 годин", - спеціально для Defense Express розповів виконавчий директор компанії Bayrak Халук Байрактар.

Загалом Bayraktar TB2, окрім рекордної тривалості польоту, дійсно має досить високі характеристики для БПЛА свого класу: злітна маса 560 кг - 55 кг корисного навантаження. Дрон має надпотужну оптичну станцію, яка здатна виявляти цілі на відстані у десятки кілометрів та можливість самостійно завдавати удари високоточними боєприпасами.

Крім того, цей дрон має успішний досвід бойового використання, зокрема у Сирії, де Росія розмістила широкий спектр засобів боротьби з БПЛА. Додамо, що Bayraktar TB2 повністю відповідає вимогам стандартів НАТО щодо завадозахищеності каналів зв'язку та передачі даних.

Дальність дії радіоканалу управління та телеметрії - 150 км від однієї станції управління, що є вагомим бойовим радіусом дії під час бойових місій. А максимальна дальність польоту Bayraktar TB2 становить 4000 км, які він здатний долати, керуючись програмою чи перемикаючись між станціями управління. Тобто він здатний без посадки з десяток разів пролетіти вздовж лінії протистояння у зоні проведення ООС.

Побачити все

Для українських військових Bayraktar TB2 відкриває дійсно нові можливості. Насамперед - постійний контроль над противником вздовж лінії зіткнення. Це забезпечується не тільки здатністю турецького дрона літати протягом доби, а надпотужною оптичною станцією з приголомшливим зумом, з тепловізором та лазерним далекоміром.

На офіційних кадрах демонстрації роботи Bayraktar TB2 можливо оцінити здатність дрона виявляти окрему людину на відстані у десятки кілометрів, не говорячи вже про бойову техніку. І мова йде не тільки про виявлення, але і про передачу в режимі онлайн точних координат цілі для її знищення.

Важливо зазначити, що "дальність" роботи оптичної станції дозволяє працювати TB2 поза межами дії таких ракетних зенітних комплексів, як "Оса", "Тор", "Тунгуска" та навіть нового російського "Панциря", які були помічені на непідконтрольній території Донбасу. А саме комплекси такого класу розташовуються найближче до переднього краю зіткнення. Тобто українські військові отримали можливість виявляти противника поза межами дії його основних засобів протиповітряної оборони переднього краю.

Для справедливості варто розуміти, що для таких ЗРК, як "Бук" чи С-300, TB2 є ціллю. Але такі далекобійні комплекси розміщуються на значній відстані від передової та прикривають важливі об'єкти. У випадку, якщо їх все ж таки "підтягнуть" ближче до передових позицій вони опиняться в межах дії артилерійського вогню. Та навіть у теорії вірогідність втрати TB2 від дії цих комплексів, складатиме, орієнтовно, 30-60%, що відповідає показниками пілотованих літаків. Але в одному випадку мова йде про безпілотний дрон, а у другому - про життя людей.

Таким чином, українська армія отримує надпотужний засіб розвідки з можливістю онлайнової передачі координат цілей. І у поєднанні з іншими засобами розвідки, наприклад, типу "Сектор Р-677" від харківського "Протону" чи "Хортиця-М" від "НВЦ "ІНФОЗАХИСТ", це дасть змогу отримати детальну інформацію про противника, його реальні бойові можливості та наміри, а також дасть можливість нанесення артилерійських ударів, зокрема і превентивних.

У цій ситуації використання TB2 у якості ударного БПЛА скоріше є приємною опцією, ніж обов'язком. Водночас турецький дрон може зіграти важливу роль під час спеціальних місій, коли необхідно завдати високоточного удару на рівні "хірургічної операції", зокрема у щільній забудові. Приклад такого використання дронів, які відстежують терористів та годинами чекають вдалого часу для нанесення удару, час від часу демонструє Ізраїль та США.

До речі, крім самих БПЛА Україна придбала і високоточні плануючі бомби MAM-L від турецької компанії Roketsan. Вони мають дальність ураження цілі на відстані до 8 км, а система наведення за лазерним променем гарантує влучання у ціль з похибкою не більше одного метра. MAM-L має невелику бойову частину, яка дозволяє знищувати противника, який прикривається цивільними об‘єктами, без ризику для мирного населення.

Чому не українське

Закупівля Україною турецьких дронів, особливо за умови орієнтовної вартості комплексу з 6 БПЛА та трьох станцій управління у $70 млн, не могло не знайти скептиків. Мовляв є українські виробники, які здатні зробити не гірше.

Але єдиною вітчизняною розробкою, яка може конкурувати з турецьким дроном є "Горлиця" від "Антонова". До того ж антонівці продемонстрували лише сам безпілотник без станції управління, яка відповідає, як мінімум, за половину бойової ефективності комплексу. Своєю чергою ударні дрони від приватних виробників відносяться до легшого класу.

Також, попри необхідність підтримки власного виробника, необхідно розуміти, що розробка того ж Bayraktar TB2 зайняла понад 5 років, приблизно стільки ж ставили на крило ізраїльський Elbit Hermes 900, американський MQ-9 Reaper та інші сучасні БПЛА. І це за умови стабільного фінансування та державної підтримки.

Лунала критика і на вибір турецького дрона, коли є інші комплекси з США чи Ізраїлю. Безумовно, TB2 можливо порівнювати з будь-яким БПЛА, вимірювати довжину крил, потужність двигуна, але це залишиться виключно гіпотетичним порівнянням. Бо станом на сьогодні лише Туреччина погодилася продати Україні дрони в ударній комплектації з високоточним озброєнням.

І головна перевага TB2 в тому, що він вже постачається до українського війська. А в умовах, коли дрон такого класу необхідний "на вчора", закупівля Bayraktar TB2 є все ж таки далеко не найгіршим варіантом.

Але це звісно не виключає обов'язок влади робити все для розвитку власних оборонних технологій. Тим паче зараз відкрите справжнє вікно можливостей у дійсно взаємовигідній співпраці в оборонній сфері між Києвом та Анкарою.

Обидва ОПК мають майже діаметрально протилежні сильні та слабкі сфери. Наприклад, Україна відверто відстає у галузі електроніки та зв'язку, але має величезний досвід у двигунобудуванні для літаків, гелікоптерів і важкої бронетехніки, чим не може похвалитися Туреччина.

Саме тому максимальне розширення кооперації із південним сусідом може стати трампліном, яким, до речі, свого часу вже скористалася Анкара. Наприклад, зараз Туреччина майже повністю за ліцензією виготовляє американський винищувач F-16, а починалось все з виготовлення окремих деталей для його двигуна у 80-х роках.

Сьогодні ж, у рамках спільного проекту Black Sea Shield, український "Івченко-Прогрес" працює з турецьким Baykar над створенням вже важкого БПЛА Akıncı ("Акинджи") зі злітною вагою 5,5 тонни, з них - 1,35 тонни корисного навантаження.

Його головна особливість - використання боєприпасів, які призначені для звичайних літаків, зокрема крилатих ракет великої дальності. Крім того, він може оснащуватись засобами радіотехнічної розвідки, РЛС з активною фазованою антеною решіткою та системами виявлення засобів ППО противника.

Також у Akıncı інтегрується система штучного інтелекту, яка дозволяє підвищити інформованість про реальну ситуацію на полі бою, а також забезпечує ефективне виявлення цілей та визначає їх координати. Тобто це дрон абсолютно нового класу, який здатний діяти спільно із пілотованими літаками.

Наразі основний вклад України в цей проект - двигуни. Але надалі, як повідомив виконавчий директор компанії Bayrak Халук Байрактар, планується отримувати з України й інші комплектуючі для цього БПЛА.

І Україна має всі можливості для того, щоб скористатися досвідом турецького прориву в оборонці, який був досягнутий завдяки результативній участі у спільних міжнародних проектах, залученню передового досвіду та технологій виробництва.

Читайте також: "Мотор Січ" планує у 2020 році сертифікувати гелікоптер МСБ-2 "Надія"