На навчаннях армійської протиповітряної оборони Збройних Сил України ми бачимо системи виключно радянського виробництва. У кращому випадку – це комплекси "Тунгуска" та "Стріла-10", а переважно – це ПЗРК та взагалі ЗУ-23-3.
Логічно тут поставити питання про те, що нашу армійську ППО пора "пересадити" на більш новіші та досконаліші системи, і бажано – національної розробки. А як це можна зробити – можемо побачити на прикладі того, як армія Польщі переходить на зенітно-ракетний комплекс малої дальності Poprad.
Читайте також: "Шпаргалка" для України у цифрах та зразках: глобальне оновлення авіації та ППО Польщі до 2035 року
Почнемо із такої новини: польський портал Defence24 сповістив, що нині армія Польщі отримала три ЗРК Poprad, а загалом – до кінця 2021 року мають бути поставлені 19 таких систем.
Поставки "Попрада" для польської армії зараз відбуваються за контрактом з компанією PIT-RADWAR, укладеним в 2015 році. Вартість цього контракту – близько 1 мільярда злотих, еквівалент 7 мільярдів гривень. Цей пакет замовлень передбачав поставку 79 комплексів Poprad, наразі поставлено уже 60.
Автори Defence24 зазначають, що системи Poprad надходять на озброєння дивізіонів ППО бригад Сухопутних військ, головним чином – тих підрозділів, що переоснащені на новітні БТР Rosomak.
При цьому – виконують завдання по прикриттю частин польської армії від ворожих гелікоптерів, літаків, дронів та крилатих ракет.
Наразі Poprad оснащений ракетами малої дальності Piorun та Grom, що мають дальність стрільби до 6,5 кілометрів, та можуть уражати цілі на висоті до чотирьох кілометрів.
Зараз польський ОПК для оснащення Poprad розробляє ракету Piorun 2, котра повинна мати дальність стрільби до 10 кілометрів.
Ще показовий момент: лише у квітні 2021 року польське Міноборони провело закупівлю "послуг по технічному обслуговуванню" уже наявних систем Poprad.
Іншими словами – лише в наступні два роки армія Польщі отримає налагоджену систему технічного обслуговування та навчання розрахунків для ЗРК Poprad, пише той же Defence24.
Як висновок: щоб отримати вісім десятків комплексів, за своїми ТТХ аналогічними до радянського комплексу "Стріла-10", Польщі знадобилось мінімум 7 років та еквівалент 7 мільярдів гривень лише на купівлю ЗРК.
Ще мінімум два роки – знадобиться на відлагодження системи технічного обслуговування та навчання розрахунків.
Читайте також: Небо над Варшавою прикривають С-200. Як Польща обслуговує свої радянські ЗРК
