Розвідувальні космічні апарати (КА) використовуються для вирішення цілого ряду завдань – для виявлення та ідентифікації військових об'єктів, стеження за діяльністю угруповань військ противника, уточнення характеристик театру воєнних дій при плануванні операцій, цілевказівки засобам ураження та визначення наслідків ракетно-бомбових ударів, інформаційного забезпечення діяльності збройних сил.
Читайте також: Американці показали, як швидко вони вистежать ворогів на полі бою
Воєнні спеціалісти вважають космічну розвідку основним, найбільш надійним джерелом регулярного отримання достовірної інформації в будь-який час доби, незалежно від погодних умов, географічного розташування районів та об'єктів, що розвідуються. Принципово від можливостей КА розвідувальних систем не відрізняються можливості комерційних КА дистанційного зондування Землі.
Вони також забезпечують фотографування поверхні землі, оптико-електронну зйомку у видимому, інфрачервоному та субміліметровому діапазонах. Точнісні характеристики визначення об'єктів теж майже не відрізняються. Тому, у разі необхідності, можливості військових систем розвідки можуть нарощуватися за рахунок можливостей КА дистанційного зондування Землі. Наприклад, в Іракському та Балканському конфліктах об'єднані сили НАТО використовували інформацію комерційних КА «Спот», які належать Франції.
Під час планування і проведення дій в АТО/ООС особливого значення набула космічна розвідка, що є складовою військової розвідки. Основним призначенням космічних систем розвідки (КСР) є ведення стратегічної розвідки, але висока роздільна здатність розвідувальної апаратури, можливість ведення розвідки у будь-якому районі, доставки інформації в реальному масштабі часу дозволяють застосовувати розвідувальні космічні апарати і для ведення оперативної розвідки.
Серед КСР особливої уваги заслуговують КС видової розвідки, насамперед оптико-електронні КСР. У загрозливий період та у ході війни різко зростають вимоги до обсягу, термінів доставки і вірогідності розвідувальної інформації.
Основними завданнями КСР під час проведення АТО є:
- визначення складу і місць дислокації угруповань військ та озброєння противника;
- розкриття і визначення місця розташування раніше невідомих і нових об'єктів, ОВТ противника;
- розкриття системи керування військами, інженерних загороджень, систем протиповітряної оборони противника;
- спостереження за проведеними оперативними й організаційними заходами, спостереження за переміщенням сил і засобів противника;
- виявлення надходження на озброєння нових зразків ОВТ;
- виявлення об'єктів і визначення їхніх координат для планування ракетно-артилерійських і авіаційних ударів;
- оцінка результатів вогневого ураження противника. Зазначимо, що космічний сенсор високої просторової розрізненості не може мати широкої смуги охоплення місцевості; з орбітальних висот 400-700 км її ширина становить 10-30 км.
Тому виникають обмеження щодо глобальності й періодичності спостереження земної поверхні. Щоб усунути ці обмеження, створюється угруповання супутників. Але це потребує величезних фінансових витрат: виготовлення лише одного супутника з сенсором високої просторової розрізненості коштує від 50 до 200 млн доларів.
Відомі світові компанії-оператори, зокрема, MAXAR/DigitalGlobe та GeoЕye (США), MDA (Канада), AIRBUS (Франція), ImageSat International (Ізраїль), Satrec (Південна Корея), SpaceWill (Китай) пропонують комерційні послуги у вигляді безпосереднього продажу знімків і ліцензій на знімання та передавання інформації технічними засобами компанії-оператора, а також співпрацю за методом "віртуальний оператор".
Але отримання даних високої просторової розрізненості - це не лише фінансово-технічна проблема. Тому для України доцільним і перспективним є удосконалення існуючих національних засобів приймання космічної інформації, щоб мати можливість прямого приймання потоків високоякісної космічної інформації зі швидкостями 320 Мбіт/с і більше.
Головне управління розвідки Міністерства оборони у взаємодії з ДКА України виконує завдання щодо отримання оперативних супутникових знімків із зони АТО. Відомо, що підприємствами космічної галузі в рамках Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2008-2012 рр. був створений та виведений на орбіту національний супутник дистанційного зондування Землі «Січ-2» з розрізненістю бортової апаратури до 8,2 м. Інформація від зазначеного супутника надавалася зацікавленим міністерствам та відомствам України. Але на сьогодні роботи з експлуатації космічного апарату «Січ-2» за цільовим призначенням припинено через закінчення терміну придатності критичних видів обладнання супутника.
В Україні розробляється перспективний КА «Січ-2М», який матиме обладнання з розрізнювальною здатністю 2,5 м. Запуск цього супутника є важливим завданням, але відповідні роботи виконуються повільно у зв'язку з вкрай недостатнім фінансуванням.
На сьогодні ДКА України має укладені міжнародні угоди про співробітництво з 19 країнами світу. В цих угодах передбачено також обмін супутниковою інформацією, у тому числі й на комерційній основі. Для вирішення завдань КСР зараз вкрай потрібні космічні знімки з високою розрізнювальною здатністю (до 1 м).
Завдяки прогресу в галузі створення високотехнологічних космічних систем розвідки та спостереження, космічні знімки зараз є більш доступними. Наприклад, тільки американська компанія DigitalGlobe за добу має можливість зняти за допомогою супутників WorldView-1 та WorldView-2 понад 17000 км2 зони проведення ООС. Цікавою є продемонстрована цією компанією технічна можливість проведення детальної зйомки відео в HD-якості.
Зазначимо, що всі американські комерційні супутники є апаратами подвійного призначення, оскільки компанії мають державні контракти, за якими більша частина отримуваної видової інформації надходить до Національного агентства геопросторової інформації США, що працює в інтересах національної безпеки й оборони Сполучених Штатів.
Серед комерційних операторів ДЗЗ слід відмітити французькі супутники ДЗЗ Pleiades із розрізнювальною здатністю 50 см (70 см - в надіре, 50 см - штучний програмний "розгін"), які за рахунок великої кількості станцій прийому та обробки супутникової інформації здатні найбільш оперативно надати замовнику матеріали спостереження будь-якої точки земної поверхні (і зони АТО/ООС також).
Американський оператор ДЗЗ DigitalGlobe має у власному розпорядженні супутник ДЗЗ WorldView-3 із розрізнювальною здатністю 30 см. І ця компанія має дозвіл від уряду США на продаж супутникових знімків із розрізнювальною здатністю якраз у 30 см.
Висновки
1. Використання космічних засобів в інтересах підвищення рівня обороноздатності, національної та міжнародної безпеки взагалі, перетворюється на традиційну, міжнародно визнану, цивілізовану норму.
Крім цього, для технологічно розвинених держав особливістю використання космічного простору стає намагання володіти власними космічними засобами військового та подвійного призначення незалежно від інших країн, навіть незважаючи на тісне співробітництво в межах воєнно-політичних блоків або традиційні союзницькі відносини.
2. Усі завдання щодо використання космічного простору в інтересах збройної боротьби можна об'єднати в три основні групи: інформаційно-розвідувальні; забезпечення дій збройних сил; ведення бойових дій у космосі.
3. Під час здійснення заходів в зоні АТО/ООС ефективно використовується інформація іноземних космічних систем.
4. Більшість супутникових знімків в інтересах національної безпеки України зроблено саме комерційними операторами ДЗЗ. Збільшення терміну періодичного спостереження будь-якої точки земної поверхні для України, яка не має власного супутника ДЗЗ, можливо тільки шляхом закупівлі та обміну супутниковою інформацією, переважно на комерційній основі.
Для вирішення завдань безпеки та оборони власний національний супутник ДЗЗ України потрібен, проте його можливості повинні задовольняти конкретні потреби держави, враховувати економічну реальність і мати конкурентні тактико-технічні характеристики.
Читайте також: США створює космічний флот з мікросупутників для розвідки: перший запуск до кінця 2020 року
